Рішення № 99385312, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/10293/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування повідомлення і зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (далі - УСЗН, відповідач), в якому просить: - визнати протиправними дії і зобов`язати вчинити певні дії; - визнати протиправним і скасувати повідомлення від 25.03.2021 № 08/03-00767 про відмову в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо перемішеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.03.2021; - зобов`язати призначити і виплатити щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 19.03.2021.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 посилається на те, що відповідач неправомірно відмовив їй в призначенні щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України.

Відповідач надав відзив на адміністративний позов, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що допомога позивачу була призначена як працездатній не працюючій особі на період з 19.08.2015 по 18.10.2015 у розмірі 442,00 грн, з 19.10.2015 по 18.12.2015 у розмірі 221,00 грн. Позивач 27.11.2017 звернулась до відділення АТ «Ощадбанк» відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 за призначенням щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У заяві від 27.11.2017 позивач знову зазначила, що не працює. Згідно з рішенням, щомісячну адресну допомогу переміщеним особам на проживання не призначено відповідно до п.7 Порядку, якщо у складі сім`ї, якій призначено грошову допомогу, є особи працездатного віку, які не працевлаштувалися, у тому числі за сприянням державної служби зайнятості, або перебувають у трудових відносинах з роботодавцями на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, але фактично не працюють, протягом двох місяців з дня призначення виплати грошової допомоги, її розмір для працездатних членів сім`ї на наступні два місяці зменшується на 50 відсотків, а на наступний період - припиняється. 19.03.2021 позивач звернулась до Управління за призначенням щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У заяві від 19.03.2021 позивач зазначила, що працює в ПрАТ «Торецький хлібокомбінат» укладальником хлібобулочних виробів з 02.02.2021 по теперішній час. Відповідно до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку (як у випадку позивача), грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

Ухвалою суду від 16 серпня 2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, витребувані у відповідача докази.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта громадянина України НОМЕР_1 , а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.02.2019 № 1421008260.

Відповідно до копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 позивач з 02.02.2021 прийнята учнем укладальника хлібобулочних виробів в булочний цех, а з 02.03.2021 переведена укладальником хлібобулочних виробів в ПрАТ «Торецький хлібокомбінат».

Вказане підтверджується довідкою №125 від 26.04.2021, яка видана Приватним акціонерним товариством «Торецький хлібокомбінат».

19 березня 2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області із заявою для призначення щомісячної адресної допомоги особам внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Рішенням Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 25 березня 2021 року позивачу було відмовлено в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, на підставі п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.

У повідомленні відповідача від 25.03.2021 № 08/3-00767 про відмову в наданні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, зазначено, що оскільки виплату позивачу допомоги було припинено з 19.12.2015 відповідно до п. 7 Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505, для призначення щомісячної адресної допомоги з 19.03.2021 немає законних підстав.

Рішенням Департаменту соціального захисту населення Дзержинської міської ради від 16.09.2015 позивачу призначено допомогу переміщеним особам на проживання як працездатній не працюючий особі по 18.12.2015.

Рішенням від 18.12.2017 позивачу відмовлено в наданні допомоги переміщеним особам на проживання

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» (далі - Закон № 1706-VII) визначено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 4 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Кожна дитина, у тому числі яка прибула без супроводження батьків, інших законних представників, отримує довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Відповідно до пункту 2 Порядку надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України, районів проведення антитерористичної операції та населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505 (надалі за текстом - Порядок №505) передбачено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Разом з цим, з огляду на інші положення пункту 2, така допомога могла бути призначена і на кожний наступний шестимісячний строк, у випадку подання представником сім`ї до уповноваженого органу заяви, в якій повідомляється про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги, а також пред`явлення довідки всіх членів сім`ї про взяття їх на облік як осіб, які переміщуються, строк дії яких продовжено на наступний період.

Відповідно до п. 3 Порядку № 505 особам працездатного віку, яким виплату грошової допомоги було припинено відповідно до пункту 7 цього Порядку, грошова допомога не призначається, крім осіб, які після припинення виплати грошової допомоги втратили працездатність.

При цьому, суд дійшов висновку про те, що пункт 3 Порядку № 505 не передбачає абсолютну заборону на призначення щомісячної адресної допомоги тим особам, яким вона була припинена відповідно до пункту 7 вказаного Порядку, а містить правило щодо не призначення допомоги саме на наступний строк, під яким слід розуміти один шестимісячний строк (оскільки тільки на такий строк допомога і призначається), наступним за періодом в якому виплату допомоги було припинено особі на підставі пункту 7 Порядку №505. Тому вищезазначеним Порядком не заборонено звертатись позивачу з заявою саме про призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, після того, як вона вже отримувала її та підстав для відмови у призначенні такої допомоги немає, оскільки чинним законодавством не встановлено чіткої заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому.

Згідно з п. 8 Порядку № 505, уповноважені органи протягом 10 днів після подання уповноваженим представником сім`ї заяви та документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, призначають грошову допомогу або відмовляють у її призначенні, про що надають відповідне повідомлення уповноваженому представнику сім`ї.

Верховним Судом у постанові від 27 березня 2018 року у справі №333/3750/17 (2-а/333/199/17) висловлено правову позицію, що у разі припинення виплати особі грошової допомоги на підставі пункту 7 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, така допомога їй не призначається лише на наступний строк. При цьому, чинним законодавством не встановлено заборони на призначення такої допомоги особі в подальшому. З системного аналізу пункту 12 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг вбачається, що вказаним пунктом регулюються умови припинення призначеної грошової допомоги та умови поновлення виплат допомоги, яка була раніше призначена але її виплата була припинена з зазначених підстав. Порядок не містить заборони чи інших обмежень на право отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за умови її отримання раніше. Допомога надається не більше ніж на 6 місяців і у подальшому за заявою строк може бути пролонговано.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України» зазначено, що зменшення розміру або припинення виплати належним чином встановленої соціальної допомоги може становити втручання у право власності. Першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету "в інтересах суспільства". Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено "справедливий баланс" між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи.

Суд дійшов висновку, що грошова допомога на наступний строк не призначається тільки тим особам, які продовжують перебувати у статусі непрацевлаштованої (безробітної) особи. У разі, якщо така особа працевлаштувалася і її статус не суперечить пунктам 2-7,12 Порядку №505, то вона знову набуває право на призначення щомісячної адресної допомоги.

Як було встановлено судом, позивач прийнята на роботу до ПрАТ «Торецьким хлібокомбінат» та з 2021 року працевлаштована.

Ураховуючи те, що позивач працевлаштована з 2021 року, суд вважає, що ОСОБА_1 має право на отримання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення АТО, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про безпідставність відмови позивачеві у призначення щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам на покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на сім`ю за її заявою від 19.03.2021 року.

Отже рішенням Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 25 березня 2021 року - є протиправним.

Суд зазначає, що позивачем обране невірний спосіб захисту щодо оскарження повідомлення УСЗН про відмову у наданні допомоги переміщеним особам на проживання від 25.03.2021, оскільки таке повідомлення не рішенням (індивідуальним актом) суб`єкта владних повноважень у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України. Безпосередньо вказане повідомлення не створює правових наслідків для позивача, оскільки такі наслідки створює зазначене рішення від 25.03.2021, на підставі якого складно повідомлення.

Частиною 3 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Ураховуючи наведене, з метою забезпечення правової визначеності в спірних правовідносинах, суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог для захисту прав позивача і прийняти рішення про визнання протиправним та скасування рішення від 25.03.2021, що відповідає приписам п. 2 ч. 2 ст. 245 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до квитанції № 71 від 10.08.2021 позивачем сплачено 908,00 грн судового збору за подання позову.

Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, оскільки позов задоволено частково, стягненню на користь позивача підлягає 454,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ; АДРЕСА_2 ) до Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області (ідентифікаційний код: 26000411, 85200, Донецька область, м. Торецьк, вул. Євгена Седнєва, буд. 1) про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування повідомлення і зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області від 25 березня 2021 про відмову в наданні ОСОБА_1 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області призначити і виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, з 19 березня 2021 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління соціального захисту населення Торецької міської військово-цивільної адміністрації Бахмутського району Донецької області судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Повне рішення суду складене 6 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.О. Куденков