Рішення № 99385231, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/7429/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Хохленкова О.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати нарахованої пенсії у розмірі 28933,03 гривень та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 28933,03 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області та отримує пенсію. За час перебування на обліку їх нараховано, однак не виплачено пенсію у розмірі 28933,03 грн.

Вважає бездіяльність відповідача щодо невиплати пенсії нарахованої в розмірі 28933,03 грн., протиправною

Просить стягнути з відповідача на її користь нараховану але не виплачену пенсію в розмірі 28933,03 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області через відділ діловодства та документообігу суду надало відзив на адміністративний позов, у якому вказано, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 року № 925 відповідно до якої він є правонаступником всіх право та обов`язків Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області.

Також, просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Свою позицію обґрунтував тим, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, який встановлено ч.2 ст.122 КАС України. Вказав, що позовна вимога щодо стягнення конкретної суми пенсії не може бути задоволена судом, оскільки це є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень та буде виходити за межі завдань адміністративного судочинства. Додав, що нараховану суму пенсії включено управлінням до потреби у коштах на виплату за рішенням суду та якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю порушувалися права, свободи або інтереси позивача, то особа повинна звертатись до суду в порядку ст.383 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 серпня 2021 року відкрито провадження у справі у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 6 вересня 2021 року замінено відповідача у справі № 200/7429/21-а з Управління Пенсійного фонду України у місті Краматорську Донецької області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010; 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3).

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, ОСОБА_1 є громадянкою України відповідно до паспорту серія НОМЕР_1 , виданого Жданівським МВ УМВС України в Донецькій області 13 липня 1996 року. РНОКПП № НОМЕР_2 (а.с.5-6).

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, яке є юридичною особою код ЄДРПОУ 13486010, 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, та суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області як отримувач пенсії.

З листа Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області від 29.04.2021 року слідує, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року №200/6315/19-а, яке набуло законної сили, ОСОБА_1 з 01.03.2019 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 як внутрішньо переміщеній особі. З жовтня 2019 року позивач отримує поточну пенсію. Фінансування пенсій, а також заборгованості, контроль за виплатою проводиться розпорядником вищого рівня. Нараховану суму пенсії управлінням було включено до потреби у коштах на виплату за рішенням суду на жовтень 2019 року та направлено до ГУ ПФУ у Донецькій області для узгодження фінансування сум на виплату за рішенням суду (а.с.8).

Відповідно до довідки вих.№2635-02-35/1 від 28.04.2021 року за період з березня 2019 року по вересень 2019 року включно позивачу нараховано, однак не виплачено пенсію у розмірі 28933,03 грн. (а.с.9).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Частиною 3 ст. 4 вказаного Закону визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Згідно зі ст. 5 вказаного Закону виключно цим Законом, визначаються, зокрема порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсій/не страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено, що відповідно до довідки вих.№2635-02-35/1 від 28.04.2021 року за період з березня 2019 року по вересень 2019 року включно позивачу нараховано, однак не виплачено пенсію у розмірі 28933,03 грн.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини зазначив, що в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поняття "майно" охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (п. 74 рішення від 02.03.2005 року у справі "Von Maltzan and Others v. Germany"). Європейський суд з прав людини зробив висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та сформував позицію для інтерпретації вимоги як такої, що може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема, є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність. Таким чином, статтю 1 Першого протоколу до Конвенції слід застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань".

Невиплатою позивачу пенсії за певний період з точки зору положень ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відбулося втручання у право власності позивача, і таке втручання не було законним та порушило право позивача на отримання пенсії, на що він мав законні очікування.

З огляду на наведене, бездіяльність суб`єкта владних повноважень щодо невиплати нарахованої пенсії позивачу у розмірі 28933,03 грн. підлягає визнанню протиправною, а порушені права захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 28933,03 грн.

Суд звертає увагу на те, що спір у цій справі не стосується оскарження дій (бездіяльності) Пенсійного органу щодо виконання судового рішення, що набрало законної сили по справі №200/6315/19-а, відповідно до положень статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на те, що у рішенні Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року визнано протиправним та скасовано рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області про відмову в призначені позивачу пенсії № 36 від 07.03.2019 року.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області розглянути повторно заяву ОСОБА_2 про призначення пенсії за віком від 01.03.2019 року та зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача в шахтоуправлінні «Зуєвське» з 28.04.1986 року по 18.05.1988 року та з 18.05.1988 року по 01.02.1999 року. Тобто предметом розгляду справи №200/6315/19-а не було позовних вимог щодо стягнення нарахованої, але виплаченої пенсії у відповідному розмірі.

Таким чином, спір у даній справі не стосується порядку виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.06.2019 року у справі №200/6315/19-а.

Щодо позиції відповідача про порушення строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Порушення прав позивача на отримання нарахованих сум пенсії відбулося з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, і мало триваючий характер. Процесуальний строк обмежує лише строк звернення до суду з позовом, і не обмежує строк захисту порушеного права, якщо спеціальними нормами матеріального права встановлені більші строки для такого захисту (в даному випадку на підставі ч. 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач має право захистити своє порушене право на виплату пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком). На необхідність застосування при розгляді справ щодо пенсійного забезпечення крім процесуальних строків також й положень спеціальних норм неодноразово зазначалося і в рішеннях Верховного Суду України (зокрема, в рішенні від 25 травня 2016 року в справі № 21-1249а16).

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року в справі № 805/402/18 (провадження №Пз/9901/20/18), які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 вказаного Кодексу, яка регулює питання розподілу судових витрат, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду з даним адміністративним позовом сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача на користь позивача у зв`язку із задоволенням адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 20, 22, 25, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати нарахованої пенсії у розмірі 28933,03 гривень та стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії у розмірі 28933,03 гривень - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) щодо невиплати нарахованої пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у розмірі 28933 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 03 коп.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 28933 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот тридцять три) грн. 03 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл..Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Повний текст рішення складено та підписано суддею головуючим 06.09.2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя О.В. Хохленков