Рішення № 99385217, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/8332/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зеленова А.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗАЛІЯ НОВА” про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю , -

В С Т А Н О В И В:

6 липня 2021 року до суду надійшла позовна заява Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗАЛІЯ НОВА”, в якій просить суд:

-стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗАЛІЯ НОВА” на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 80640,91 грн та пеню у розмірі 1225,88 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач у порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і Постанови Кабінету Міністрів України “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” не виконав нормативи по створенню 288 робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Згідно звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2020 рік, складеного відповідачем, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становила 12 осіб, тобто на підприємстві повинно бути працевлаштована 1 особу з інвалідністю, фактично за даними звіту не працювало жодної особи з інвалідністю. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2020 році, у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, у 2020 році, становить 80640,91грн. Оскільки відповідачем суму адміністративно-господарських санкцій не сплачено, йому станом на 30 червня 2020 року було нараховано пеню у розмірі 1225,88грн.

Просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 9 липня 2021 року відкрито провадження. Розгляд справи проводиться за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення(виклику) сторін /а.с.23/.

Зазначеною ухвалою позивачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву, який повинен бути складений та поданий за правилами, встановленими ст. 162 КАС України, або заяви про визнання позову.

Ухвала про відкриття провадження направлялась поштою на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку 22 липня 2021 року із відміткою «адресат відсутній за зазначеною адресою».

Згідно з пунктом 4 частини 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Частиною 11ст. 126 КАС України передбачено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За правилами пунктів 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку (затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270) у разі відсутності адресата поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Отже, враховуючи те, що ухвала про відкриття провадження направлялась відповідачу на його юридичну адресу однак, поштове відправлення повернулось з позначкою "адресат відсутній за зазначеною адресою", ТОВ «АЗАЛІЯ НОВА», вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження.

Дана правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 березня 2021 року по справі №К/9901/35851/20.

Відповідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини 5 статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Дана справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач, Фонд соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Державною службою з питань інвалідів та ветеранів. Бюджетна установа Фонд є правонаступником Фонду соціального захисту інвалідів як урядового органу, що визначено п.п.1-2 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14 квітня 2011 року № 129 (далі – Положення).

Відповідно до Положення Фонд у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами з питань соціального захисту осіб з інвалідністю та цим Положенням.

Основними завданнями Фонду є: 1) фінансове забезпечення заходів щодо соціальної захищеності осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю в Україні; 2) забезпечення в межах своїх повноважень реалізації заходів щодо зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема створення робочих місць.

Відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю “АЗАЛІЯ НОВА” зареєстроване в якості юридичної особи за ідентифікаційним кодом юридичної особи 35841092, за адресою: вул. Флотська, буд.119, м. Маріуполь, 87533.

Розглядаючи даний спір, суд виходить із того, що правовідносини з приводу притягнення до відповідальності осіб, винних у не працевлаштуванні осіб з інвалідністю, унормовані, насамперед, Законом України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, а також Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21 березня 1991 р. законодавство про соціальну захищеність інвалідів в Україні складається з цього Закону та інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Судом встановлено, що ТОВ “АЗАЛІЯ НОВА” у поданому до Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіті про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік (форма № 10-ПОІ (річна)) відобразило, що середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства становила 12 особу, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, - 0 особа; кількість осіб з інвалідністю - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, - 1 особа; фонд оплати праці штатних працівників - 1 280,7 тис. грн.; середньорічна заробітна плата штатного працівника 106,7тис. грн.; сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – прочерк.

Після отримання вказаного звіту позивачем щодо відповідача направлені відповідні запити.

Так, 21 травня 2021 року до Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області направлено запит від 21 травня 2021 року №03-13/514, в якому містилося прохання надати помісячну інформацію за 2020 рік щодо відповідача із зазначенням наступних даних: про середньооблікову кількість штатних працівників відповідача, з них: середньооблікову кількість штатних працівників відповідача, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб); інформацію щодо фонду оплату праці штатних працівників (тис. грн.)/а.с.17/.

Того ж дня до Маріупольського міського центру зайнятості направлено запит від 21 травня 2021 року № 03-13/537, в якому містилося прохання надати інформацію з підтверджуючими документам про подання відповідачем: звітності за формою № 3-ПН “Інформації про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю); інформації щодо направлення до відповідача осіб з інвалідністю; інформації про відмову з боку відповідача у працевлаштуванні осіб з інвалідністю; інформації щодо запропонованих відповідачем в односторонньому порядку умов неповного робочого дня або неповного робочого тижня для осіб з інвалідністю; інформації щодо наявності заявок на перекваліфікацію осіб з інвалідністю/а.с.15/.

Маріупольським міським центром зайнятості надана відповідь від 02 червня 2021 року №07/1986/06-16/21, в якій зазначалося, що звіти за формою № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії осіб з інвалідністю)” та іншу інформацію за 2020 рік ТОВ “АЗАЛІЯ НОВА” не надавало/а.с.16/.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області надана відповідь від 09 червня 2021 року №0500-1909-8/14651, в якій зазначалося, що за інформацією, яка сформована щодо відповідача на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації), застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма № Д4) середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу у відповідача становила: за січень 2020 року - 11 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю; за лютий 2020 року - 10 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю; за березень 2020 року - 12 осіб, з яких 1 особа з інвалідністю; за квітень 2020 року - 11 особа, з яких 1 особа з інвалідністю; за травень 2020 року - 11 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за червень 2020 року - 12 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за липень 2020 року - 0 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за серпень 2020 року - 11 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за вересень 2020 року - 11 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за жовтень 2020 року - 12 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за листопад 2020 року - 13 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю; за грудень 2020 року - 16 осіб, з яких 0 осіб з інвалідністю/а.с.18/.

На підставі даних Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області позивачем відповідно до вимог Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПОІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю”, що затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 27 серпня 2020 року № 591, проведено розрахунок, згідно з яким у відповідача у звітному 2020 році:

- середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік становила: (11+10+12+11+11+12+0+11+11+12+13+16)/12 = 10,83. Після заокруглення, яке проведено згідно з Інструкцією, вказана цифра становила 11;

- середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, становила: (1 + 1 + 1 + 1+ 0 +0 +0 +0 +0 + 0 +0+0) / 12 = 0 осіб.

Таким чином, згідно з інформацією, що надана Головним управлінням Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо страхувальника ТОВ “АЗАЛІЯ НОВА” на підставі звітності підприємства про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (форма № Д4), середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства у 2020 році становила - 11 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність у 2020 році, на підставі поданої підприємством звітності, становила - 0 осіб.

Позивачем зроблено висновок про те, що відповідачем в порушення вимог ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” не виконано норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

У зв`язку з наведеним відповідачу нараховані адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році.

За проведеними позивачем підрахунками сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становила 80640,91грн.

За порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій станом на 08 липня 2021 року нарахована пеня в розмірі 1225,88грн.

Відповідно до ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31 січня 2007 року №70, якою затверджено низку нормативно-правових актів, зокрема Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що Звіт про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням з Держстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування осіб з інвалідністю роботодавці подають до базового центру зайнятості незалежно від місцезнаходження роботодавця за формою, затвердженою Мінсоцполітики за погодженням із Держстатом.

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31 травня 2013 року № 316 затверджено Форму звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”, Порядок подання форми звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу (вакансії)”.

Згідно з п. 5 розд. І “Загальні положення” Порядку форма № 3-ПН подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше ніж через три робочі дні з дати відкриття вакансії. Датою відкриття вакансії є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Вказані положення прийняті з метою реалізації п. 4 ч. 3 ст. 50 Закону України “Про зайнятість населення”, згідно з яким роботодавці зобов`язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про, зокрема попит на робочу силу (вакансії).

Відповідно до ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Суми адміністративно-господарських санкцій і пені, що надійшли до державного бюджету, використовуються Фондом соціального захисту інвалідів.

Відповідно ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Верховний Суд в постанові від 16 червня 2020 року в справі №813/3047/18 висловив правову позицію про те, що передбачена ч. 1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов`язку здійснити грошовий платіж на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) в разі порушення роботодавцем вимог ч. 3 ст. 17, ч. 1 ст. 18, ч.ч. 3, 2, 5 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні”, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справах № 817/652/17, № 802/707/17-а, від 08 травня 2018 року у справі №805/2275/17-а.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи відповідно до вимог ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні” для відповідача норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році становив 1 робоче місце. Проте, в порушення вимог вказаного Закону ним не виконано норматив по створенню 1 робочого місця для працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому протягом 2020 року заходи по створенню робочих місць для працевлаштування інвалідів не вживалися: зокрема, до відповідного центру зайнятості щомісячні звіти про наявність вакансій для інвалідів не подавалися.

Виходячи з наведеного суб`єктом владних повноважень відповідно до поданого відповідачем звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за 2020 рік правомірно визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, які в установлений законом строк відповідачем сплачені не були.

З огляду на наведене адміністративно-господарські санкції за невиконання вказаного нормативу та нарахована суб`єктом владних повноважень пеня в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства, підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі вищевикладеного та керуючись статями 2-15, 19-21, 72-79, 90, 94, 122, 123, 132, 159-161, 164, 192-194, 224-228, 241-247, 255, 253-263, 293-295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (юридична особа: вул. Сєрова, 1а, м. Маріуполь, 87555, ЄДРПОУ 13492430, адреса листування: вул. Миколаївська, 89, м. Маріуполь, 87515) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗАЛІЯ НОВА” (вул. Флотська, буд.119, м. Маріуполь, 87533, ЄДРПОУ 35841092) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю – задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЗАЛІЯ НОВА” до Державного бюджету України (р/рUA918999980313111230000005721 Донецьке ГУК/Примор.р-н. Мар./50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998, код платежу 50070000, ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430) адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2020 році у розмірі 80640 (вісімдесят тисяч шістсот сорок) гривень 91 копійок та пеню у розмірі 1225 (одна тисяча двісті двадцять п`ять) гривень 88 копійок.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку спрощеного позовного провадження 6 вересня 2021 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.С. Зеленов