Рішення № 99385146, 06.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 р. Справа№200/9093/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання протиправними дій та рішення в частині, скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У липні 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії та рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.01.2021 року №632/1 в частині зменшення відсоткового розміру пенсії та обмеження її максимального розміру;

- скасувати рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.01.2021 року №632/1;

- зобов`язати Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити новий перерахунок і виплачувати йому пенсію у розмірі 90 відсотків від місячного заробітку, вказаного у довідці Донецької обласної прокуратури від 18.11.2020 року №21-85-123, без обмеження її граничного розміру, а також виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.10.2020 року.

Позов обґрунтовував тим, що на підставі оскарженого рішення Бахмутсько-Лиманським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області проведено перерахунок його пенсії, при якому для обчислення пенсії застосовано зменшений відсоток від місячного заробітку (80, а не 90 відсотків - як при призначенні пенсії), а також пенсію обмежено максимальним розміром.

Про вказані обставини дізнався після отримання листа відповідача від 16.01.2021 року № 0574-04-8/1225 (відправлений поштою 20.01.2021 року) та доданого до нього оскарженого рішення.

Вважаючи, що порушено право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відзив на позовну заяву подано не було.

Третьою особою письмові пояснення не подані.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області як отримувач пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, яка йому призначена з 05.08.2002 року у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати (протокол Київського районного управляння Пенсійного фонду України м. Донецька від 04.09.2002 року №1113 про призначення пенсії).

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати в органах прокуратури по 05.12.2006 року, і йому неодноразово проводили перерахунок пенсії.

Зокрема перерахунок проведено на підставі розпорядження Артемівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 01.04.2016 року № 824386, яким для обчислення пенсії застосовано зменшений відсоток від місячного заробітку (80, а не 90 відсотків - як при призначенні пенсії).

08.12.2020 року позивач звернувся до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до ст. 86 Закону України «Про прокуратуру». До заяви додав, зокрема довідку від 18.11.2020 року № 21-85-123, що видана Донецькою обласною прокуратурою, про заробітну плату (грошове забезпечення), що враховується для перерахунку пенсії, станом на 11.09.2020 року, за аналогічною посадою, яку обіймав позивач. В довідці зазначено, що всього заробітна плата складає 75 394,66 грн.

Рішенням Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 09.12.2020 року №632 в перерахунку пенсії відмовлено, оскільки відсутнє посилання на нормативно-правовий акт, згідно з яким відбулося підвищення заробітної плати працівникам органів прокуратури.

Рішенням вказаного органу Пенсійного фонду України від 13.01.2021 року №632/1 за результатом повторного розгляду заяви позивача від 08.12.2020 року № 11033 з урахуванням доданої до неї довідки вирішено:

- відповідно до ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» та враховуючи інформацію, зазначену у листі Офісу Генерального прокурора від 29.09.2020 року № 21.3269вих.2, скасувати рішення про відмову в перерахунку пенсії, згідно із заявою від 08.12.2020 №11033 пенсіонера ОСОБА_1 в частині перерахунку пенсії з урахуванням заробітної плати станом на 11.09.2020 року;

- провести перерахунок пенсії з 01.10.2020 року згідно із заявою від 08.12.2020 року № 11033 з урахуванням довідки від 18.11.2020 року № 21-85-123 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення) станом на 11.09.2020 року, яка видана Донецькою обласною прокуратурою.

Про вказані обставини позивач дізнався після отримання листа Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 16.01.2021 року № 0574-04-8/1225 (відправлений поштою 20.01.2021 року) та доданого до нього оскарженого рішення.

У листі повідомлялося, що позивачу проведений перерахунок пенсії згідно із заявою від 08.12.2020 року № 11033 з урахуванням доданої до неї довідки. Розмір пенсії з 01.10.2020 року склав 17120,00 грн. Пенсія у новому розмірі та доплата за період з 01.10.2020 року по 31.01.2021 року будуть виплачені у лютому 2021 року.

При перерахунку пенсії позивача на підставі вказаного рішення органу Пенсійного фонду України (від 13.01.2021 року №632/1) застосовано зменшений відсоток від місячного заробітку, тобто менше 90 відсотків (які було застосовано при призначенні пенсії), а також обмежено пенсію максимальним розміром.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури було врегульоване положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ, ч. 1 якої визначала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Підстави та порядок перерахунку таких пенсій визначалися ч. 12 ст. 50-1 цього Закону, відповідно до якої обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28.12.2014 року №76-VIII, яким ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ викладено у редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України".

15.07.2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII та на цій підставі втратила чинність ч. 18 ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року №1789-ХІІ.

Порядок пенсійного забезпечення працівників прокуратури врегульовано ст. 86 «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII, відповідно до ч. 20 якої (у редакції Закону України від 28.12.2014 року №76-VIII) умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України жодного нормативно-правового акта, який би регулював умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, прийнято не було.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2019 року в справі №7-р(ІІ)/2019 положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення визначено, що положення ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Пунктом 3 резолютивної частини вказаного Рішення установлено такий порядок виконання цього Рішення:

- ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII зі змінами не підлягає застосуванню з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення;

- ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII підлягає застосуванню в первинній редакції:

«20. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Пенсія працюючим пенсіонерам перераховується також у зв`язку з призначенням на вищу посаду, збільшенням вислуги років, присвоєнням почесного звання або наукового ступеня та збільшенням розміру складових його заробітної плати в порядку, передбаченому частинами другою, третьою та четвертою цієї статті, при звільненні з роботи або за кожні два відпрацьовані роки».

Частинами 2 - 3 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії.

Розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат на 60. Коригування зазначених виплат проводиться із застосуванням коефіцієнта загального підвищення розмірів посадового окладу та надбавок до нього. Посадовий оклад, надбавки за вислугу років під час призначення пенсії враховуються в розмірах за останньою займаною посадою прокурора, встановлених на момент виникнення права на перерахунок пенсії за вислугу років.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні положення містяться у ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Отже, з 13.12.2019 року - дня набрання чинності вказаним рішенням Конституційного Суду України перерахунок пенсій працівникам прокуратури проводиться на підставі положень ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» в редакції рішення Конституційного Суду України від 13.12.2019 року в справі №7-р(ІІ)/2019, зокрема, у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам.

Щодо порядку перерахунку пенсії за Законом України «Про прокуратуру», то:

- перерахунок пенсії проводиться за заявою особи, до якої додаються необхідні документи на підтвердження умов, що зумовлюють перерахунок пенсії;

- відповідно до ч. 20 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру» перерахунок призначених пенсій проводиться з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув право на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Право позивача на перерахунок пенсії не є спірним.

Спірним питанням є правомірність застосування органом Пенсійного фонду України при перерахунку пенсії позивача зменшеного відсотку від місячного заробітку (80, а не 90 відсотків - як при призначенні пенсії), а також обмеження пенсії максимальним розміром.

Щодо того, у якому відсотковому розмірі відносно заробітної плати підлягає перерахунку пенсія, то оскільки пенсія позивачу призначена відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, то правові підстави для зменшення розміру вказаного відсотку при перерахунку його пенсії на підставі оскарженого рішення були відсутні.

З огляду на наведене дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування зменшеного відсотку від суми місячного заробітку при перерахунку пенсії позивача на підставі рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.01.2021 року №632/1 підлягають визнанню неправомірними.

Щодо перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром

На дату призначення позивачу пенсії за вислугу років питання пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих органів прокуратури було врегульоване положеннями ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року № 1789-ХІІ, ч. 1 якої визначала, що прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (який набрав чинності 01.10.2011 року) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

(Стаття 2 втратила чинність в частині поширення її дії на Закон України «Про судоустрій і статус суддів» як така, що є неконституційною, на підставі рішення Конституційного Суду України від 03.06.2013 року № 3-рп/2013).

Пунктом 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» вказаного Закону визначено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом (тобто, до 01.10.2011 року).

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Аналіз п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Системний аналіз абз. 1 та 2 п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» свідчить про те, що вказані норми стосуються виплат пенсій, призначених в тому числі до 01.10.2011 року, та розмір яких на час призначення перевищував встановлений цим Законом її максимальний розмір. Виплата таких пенсій здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків до того моменту, коли встановлений максимальний розмір пенсії відповідатиме розміру відповідної пенсії.

Таким чином, вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності цим Законом. В даному випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Тлумачення п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом; 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 01.10.2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої вказаної групи, без застосування до них положень п. 2 розд. ІІ може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до п. 3 ч. 1 статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» (Закон від 06.09.2012 року № 5207-VI) вважається непрямою дискримінацією - ситуацією, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому, норми п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб після набуття чинності цього Закону та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття в силу даного Закону.

Разом з тим з часу набрання чинності вказаним Законом він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 цього Закону.).

Наведені норми Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» кореспондуються з положеннями абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України «Про прокуратуру», який є спеціальним щодо позивача, відповідно до якого максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність.

Отже, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, що вказані у ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються положення законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Вказані положення законодавства є чинними і неконституційними не визнавалися, а тому підлягають застосуванню на всій території України.

Оскільки внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний, то суб`єкт владних повноважень правомірно застосував до такої пенсії наведені положення законодавства, обмеживши пенсію максимальним розміром.

При вирішенні справи в цій частині судом враховані висновки щодо застосування норм матеріального права у подібних відносинах, що викладені в постановах Верховного Суду від 10.12.2020 року у справі № 580/492/19, від 20.01.2021 року у справі № 640/1744/20, від 24.06.2020 року у справі № 580/234/19, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Так, зокрема у постанові від 24.06.2020 року № 580/234/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у ст. 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються положення законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Отже, правові підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.

Також відсутні правові підстави для скасування рішення про перерахунок пенсії позивача, оскільки таке рішення спрямовано на перерахунок пенсії на підставі поданої позивачем заяви та доданої до неї довідки, і воно (його зміст) не порушує пенсійні права позивача.

Правові підстави для зобов`язання відповідача провести новий перерахунок пенсії позивача у зв`язку із задоволенням позовної вимоги щодо відсоткового розміру пенсії - відсутні, оскільки, навіть застосування при перерахунку пенсії відсотку від місячного заробітку - 90 (як при призначенні пенсії), не призведе до зміни розміру пенсії позивача через його обмеження максимальним розміром.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734), третя особа Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84122, Донецька обл., м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), про визнання протиправними дій та рішення в частині, скасування рішення в частині та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо застосування зменшеного відсотку від суми місячного заробітку при перерахунку пенсії ОСОБА_1 , що проведений на підставі рішення Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 13.01.2021 року №632/1.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (84500, Донецька обл., м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) здійснені ним документально підтверджені судові витрати в розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 06 вересня 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда