Ухвала суду № 99384605, 26.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

26 серпня 2021 року Справа 160/14235/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення та дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Дніпровської міської ради, в якій позивачі просить:

- визнати протиправними п.п. №13, №14 рішення Дніпровської міської ради №1291 від 24.12.2020 «Про вживання заходів щодо усунення порушень правил благоустрою території міста Дніпра» стосовно переліку самовільно встановлених на території міста гаражів, споруд (у тому числі пересувних), огорож, що підлягають демонтажу, а також дії посадових осіб Дніпровської міської ради, якими був здійснений демонтаж зазначених навісу, хвіртки, воріт та огорожі;

- зобов`язати посадових осіб міської ради м. Дніпро встановити демонтовані об`єкти, а саме навіс, хвіртку, ворота та огорожу на місця, з яких їх було демонтовано.

Відповідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначається: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Всупереч вищевказаній нормі у позовній заяві не зазначено: ідентифікаційного коду юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України) відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (п.18, 19 ч.1 ст.4 КАС України).

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст.160, 161 КАС України.

Норми ст.160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Відповідно до ч.1 ст.160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. У позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.5 ст.160 КАС України).

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч.1 ст.5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

Разом з тим, п.2 прохальної частини містить вимогу "зобов`язати посадових осіб міської ради м. Дніпро встановити демонтовані об`єкти, а саме навіс, хвіртку, ворота та огорожу на місця, з яких їх було демонтовано», при цьому, позивачем пред`явлено позов до Дніпровської міської ради, тоді як оскаржуване рішення прийнято виконавчим комітетом Дніпровської міської ради.

Крім того, всупереч вищевказаній нормі позивачем не чітко зазначено зміст позовних вимог і викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, оскільки останнім не зазначено часу, дати демонтажу об`єкта, а також посадової особи КП «Управління контролю за благоустроєм міста» ДМР, якою саме здійснено демонтаж зазначеного навісу, хвіртки, воріт та огорожі. Також, в прохальній частині вказано про навіс, хвіртку, ворота та огорожу на місця, тоді як оскаржуване рішення прийнято щодо металевих воріт та гаража розташованих за адресою: м.Дніпро, вул.Тихвінська, в районі буд.№77, що унеможливлює суду вирішення питання про предмет даного позову.

За викладених обставин, позивачу належить визначити склад відповідачів за поданим адміністративним позовом, зазначити всі необхідні відомості, передбачені ч.5 ст.160 КАС України та викласти зміст позовних вимог до кожного з таких відповідача (відповідачів).

Відповідно до п.6,7 ч.5 ст.160 КАС України разом з позовною заявою подаються відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем не подано до позовної заяви відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору та відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Статтею 122 КАС України визначено строки звернення до суду із адміністративним позовом.

Частинами 1, 2 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням змісту позовної заяви ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк для звернення до суду із означеною позовною заявою.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Одночасно в позовній заяві позивачем вказано щодо строку звернення до адміністративного суду. В обгрунтування причин поважності якого позивачем зазначено, що про існування оскаржуваного рішення дізнався лише 17.02.2021 року (без отримання будь-яких копій), а тому вважає, що строк звернення з даним позовом спливає 18.08.2021 року.

Досліджуючи поважність вказаних причин пропуску позивачем строку на звернення до суду, суд зазначає наступне.

За приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч.1 ст.72 КАС України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч.1 ст.77 КАС України).

Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення суд зазначає, що доказів на підтвердження вказаного, позивачем до суду не надано, що унеможливлює вирішення судом питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

З огляду на вищенаведене, суд визнає неповажними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом, з огляду на відсутність доказів на підтвердження викладених позивачем обставин, в обгрунтування щодо строку звернення до суду.

Згідно ч.1,2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Також, суд зазначає, що ч.3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового визначені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

Частиною першою статті 4 вказаного Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з частиною другою цієї статті за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац другий частини 3 статті 6 Закон №3674-VI).

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" від 15.12.2020 року №1082-IX установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року – 2 270 грн.

У позовній заяві позивачем визначено свій статус як фізична особа, об`єднано 2 немайнові вимоги, а тому при зверненні до суду позивач повинен був сплатити судовий збір за позовні вимоги немайнового характеру 1 816,00 грн. (2 х 908,00 грн.).

Згідно з дублікатом квитанції №0.0.2232757670.1 від 16.08.2021 року, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір у сумі 908,00 грн.

За наведених обставин позивачу необхідно доплатити судовий збір у сумі 908,00 грн. за наступними реквізитами:

отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Чечел.р/ 22030101;

код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155;

банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

код банку отримувача (МФО): 899998;

рахунок отримувача: UA368999980313141206084004632;

код класифікації доходів бюджету: 22030101;

призначення платежу: *;101; НОМЕР_1 ; Судовий збір, за позовом ОСОБА_1 , Дніпропетровський окружний адміністративний суд.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви (відповідно до кількості учасників справи), в якій необхідно визначити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивачі обґрунтовують свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів (відповідно до кількості учасників справи);

- відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору та про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

- заяви із обґрунтуванням інших підстав поважності пропуску звернення до суду, у разі необхідності подання заяви із зазначенням підстав для поновлення такого строку та подання відповідних доказів;

- доказів сплати судового збору у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання протиправним рішення та дій, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева