Ухвала суду № 99384120, 06.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

06 вересня 2021 р. Справа № 120/10421/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Слободонюк М.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30.08.2021 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що після одержання позовної заяви суддя з`ясовує, серед іншого, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу. Водночас, вказані положення поширюються на всі випадки звернення до адміністративного суду з позовною заявою, а їх недотримання свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

1. Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 3 цього Закону судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

В силу вимог ч. 1 ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI).

Як зазначено у ч. 7 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

У разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01.01.2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлено на рівні 2270,00 грн.

Як видно з матеріалів позовної заяви, позивачі фактично заявили три вимоги, дві з яких немайнового характеру, а одна майнова: 1) визнання протиправними та скасування відмов Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (позовна вимога немайнового характеру) 2) зобов`язання вчинити дії щодо внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру (позовна вимога немайнового характеру); 3) стягнення на користь позивачів моральної шкоди у сумі 10000,00 грн. з розрахунком по 2000,00 грн. на кожного позивача відповідно (позовна вимога майнового характеру).

При цьому, друга позовна вимога є похідною від першої, у зв`язку з чим в цілях оплати судовим збором заявлені позовні вимоги слід вважати однією позовною вимогою немайнового характеру.

Окрім того, оскільки одна із заявлених позовних вимог - про стягнення моральної шкоди в сумі 10000 грн. має майновий характер, позивачі зобов`язані також сплатити судовий збір в розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що позивачами у даній справі є 5 фізичних осіб, які заявляють аналогічні за своєю суттю вимоги до Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича, розрахунок судового збору за даними позовними вимогами наступний:

- одна позовна вимога немайнового характеру, з урахуванням похідної вимоги, має бути оплачена судовим збором в розмірі 908,00 грн. кожним позивачем окремо.

- інша позовна вимога (майнова вимога) про відшкодування позивачам моральної шкоди у розмірі 10000 грн., з розрахунком по 2000 грн. на кожного позивача відповідно, має бути оплачена судовим збором у сумі розмірі 908,00 грн. (мінімальна ставка судового збору) також кожним позивачем окремо.

Тобто, кожним із позивачів за подання даного адміністративного позову мало бути надано суду 2 окремих платіжних документи, один з яких підтверджував би сплату 908,00 грн. судового збору за вимогу майнового характеру, а інший підтверджував би сплату 908,00 грн. судового збору за вимогу немайнового характеру.

Загалом же, позивачі мають сплатити 4540 грн. судового збору за заявлені позовні вимоги немайнового характеру (908 х 5), та 4540 грн. судового збору за заявлені позовні вимоги майнового характеру (908 х 5).

Позивачами взагалі не надано доказів підтвердження факту сплати судового збору. Таким чином, позивачам слід усунути виявлені недоліки шляхом надання суду кожним із позивачів окремо доказів сплати судового збору в сумі 980,00 грн. за вимогу майнового характеру та 980,00 грн. за вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

2. Згідно вимог частини 1 статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи.

Однак, в порушення наведеної норми до позовних матеріалів позивачами, окрім копії позовної заяви, було додано не всі копії доданих до неї документів, зокрема, не надано копії проекту землеустрою разом із копіями паспортів, клопотань, викопіювань на бажані для позивачів земельні ділянки (в примірнику для відповідача).

Разом із тим, суд критично оцінює твердження позивачів щодо неподання вищезазначених документів у зв`язку із значним обсягом останніх та наявністю їх у відповідача, оскільки це, з огляду на положення статті 161 КАС України, не є підставою для неподання усіх копій додатків до позовної заяви (в примірнику для відповідача).

У зв`язку з цим, позивачам у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду копію проекту землеустрою разом із копіями паспортів, клопотань, викопіювань для їх направлення відповідачу.

3. Вимоги до оформлення письмових доказів, які подаються до суду, встановлено статтею 94 КАС України. Відповідно до частин 2, 4, 5 статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07.04.2003 "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади (за наявності), особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

В порушення наведених норм законодавства додані до позовної заяви копії документів, окрім проекту землеустрою, не засвідчені позивачами із урахуванням зазначених правил.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копії документів узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 13.01.2021 по справі № 280/3414/19, від 11.02.2021 по справі № 500/1525/20, від 23.02.2021 по справі № 9901/33/21 та інші.

Отже, дані недоліки позовної заяви позивачам необхідно усунути шляхом надання суду належним чином засвідчених копій документів, які подані разом із позовною заявою.

4. Способи захисту прав та інтересів позивачів у публічно-правовому спорі визначені у частині першій статті 5 КАС України, якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Разом із тим, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно вищезазначеної ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.

При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачам необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Так, обов`язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.

Тобто, визначитися з предметом спору мають саме позивачі, оскільки вони є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.

Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.

Як вбачається зі змісту позовних вимог (прохальна частина позову) позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати відмови Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича №РВ-0502128472021, №РВ-05021284520221, №РВ-02021128412021, №РВ-05021128422021, №РВ-0502128432021 від 13.08.2021.

Проте, ознайомившись із поданими позивачами до суду документами, що мають реквізити №РВ-0502128472021, №РВ-05021284520221, №РВ-02021128412021, №РВ-05021128422021, №РВ-0502128432021 від 13.08.2021 слідує, що такі документи викладені у формі рішень про відмову. Таким чином фактично є невідповідність між зазначеною назвою предмета судового спору у прохальній частині позову, по відношенню до тих доказів, поданих на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне запропонувати позивачам уточнити предмет позовної заяви та вказати, які саме документи, на думку позивачів, прийняті із порушенням норм матеріального права та підлягають скасуванню.

Крім цього, у прохальній частині позову позивачі просять суд визнати протиправними та скасувати відмови Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича та зобов`язати Державних реєстраторів відділу №3 управління у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області вчинити дії. Суд звертає увагу на те, що первинна та похідна позовні вимоги звернені до різних відповідачів. Як вбачається з обґрунтувань позовної заяви, адміністративний позов позивачів пов`язаний із протиправними діями саме ОСОБА_6 , як окремої посадової особи. Таким чином залишається незрозумілим у чому полягають протиправні дії чи бездіяльність усіх Державних реєстраторів відділу №3 управління у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та чому вимога про зобов`язання вчинити дії висувається позивачами не до суб`єкта, який на їхню думку порушив їх права у цьому адміністративному спорі.

А відтак позивачам слід уточнити та визначитись із належним колом відповідачів, які мають відповідати за даним позовом, а також конкретизувати зміст заявлених до них позовних вимог. При цьому, у випадку викладення позовної заяви у новій редакції, позивачам необхідно також дотриматись вимог ч. 1 ст. 161 КАС України щодо надання копій позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене та враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 належить залишити без руху з наданням строку для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви у спосіб, який вказано в мотивувальній частині даної ухвали.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 172, 256, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Державного кадастрового реєстратора відділу у Жмеринському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області Хімчука Олександра Васильовича про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії залишити без руху.

Запропонувати позивачам у 5-ти денний строк з дня отримання копії даної ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Копію ухвали направити (надати) позивачам.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Слободонюк Михайло Васильович