Рішення № 99384034, 03.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 вересня 2021 р. Справа №120/3643/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою в інтересах ОСОБА_1 звернувся його представник до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, ухваленому за результатами розгляду адміністративної справи №120/182/21-а, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року.

Однак, при здійсненні такого перерахунку відповідачем протиправно зменшено її основний розмір з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

18 березня 2021 року представник позивача звернувся до пенсійного органу із адвокатським запитом щодо надання інформації, у якому просив повідомити, з яких причин ОСОБА_1 не виплачується пенсія, виходячи із 76% сум грошового забезпечення.

Листом від 29 березня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії, оскільки Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27 березня 2014 року у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 01 травня 2014 року внесено зміни, згідно із якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43). Окрім того, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №120/182/21-а відповідачем здійснено перерахунок пенсії з врахуванням довідки, що видана Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції. Однак, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року не визначено відсоткового розміру пенсії, а тому такий перерахунок проведений відповідно до Закону №2262-XII, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Представник позивача вважає такі дії органу пенсійного фонду протиправними, тому й звернувся в інтересах ОСОБА_1 до суду з цим позовом.

Ухвалою від 26 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд її здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

12 травня 2021 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області заперечує проти задоволення позовних вимог та вважає їх безпідставними і необґрунтованими. Зокрема, відзив аргументований тим, що відповідно до частини 4 статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України. На відповідача покладено функції щодо перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій. Разом з тим, Кабінетом Міністрів України не приймалося рішення, відповідно до якого відбулася зміна у грошовому забезпеченні позивача, що було б підставою для здійснення відповідного перерахунку. Також відповідач зазначив, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яким було визнано протиправним та скасовано пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", не покладає обов`язку на пенсійний орган щодо здійснення перерахунку пенсій. Крім того, як зазначає відповідач далі, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №120/182/21-а Головним управлінням здійснено перерахунок пенсії позивача на підставі наданої довідки, проте такий проведено відповідно до редакції Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, а саме виходячи із 70% відповідних сум грошового забезпечення. Відтак, на думку відповідача, підстави для перерахунку та виплати пенсії позивача, виходячи із 76% відповідних сум грошового забезпечення відсутні.

18 травня 2021 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій додатково наведені аргументи для задоволення позовних вимог.

Проте, аргументи, наведені представником позивача у відповіді на відзив, судом не враховуються, адже відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років, обчислену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №120/3660/20-а задоволено частково позов ОСОБА_1 та визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 76% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року, а також зобов`язано пенсійний орган здійснити з 01 січня 2018 року перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_1 , виходячи з 76% від відповідних сум грошового забезпечення.

На виконання вказаного судового рішення відповідач провів перерахунок пенсії позивача, виходячи із 76% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою про проведення перерахунку пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення, що видана Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, проте отримав відмову у здійснення такого перерахунку.

Не погодившись із такими діями пенсійного органу, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №120/182/21-а позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з 01 квітня 2019, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виданої на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі №120/1007/20-а та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виданої на підставі рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року у справі №120/1007/20-а з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону від 09.04.1992 № 2262-XII та положень Постанови №704, з врахуванням раніше виплачених сум із 01 квітня 2019 року.

На виконання вказаного судового рішення проведено перерахунок пенсії позивача, проте під час такого відповідач знову зменшив основний розмір пенсії позивача з 76% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення.

18 березня 2021 року представник позивача звернувся до пенсійного органу із адвокатським запитом щодо надання інформації, у якому, окрім іншого, просив повідомити, з яких причин йому не виплачується пенсія, виходячи із 76% відповідних сум грошового забезпечення.

Листом вих. №0200-0308-8/19955 від 29 березня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило заявника про те, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі № 120/3660/20-а Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з 76 відсотків відповідних сум грошового забезпечення. В подальшому, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року, ухваленого за результатами розгляду справи №120/182/21-а, позивачу здійснено перерахунок пенсії з врахуванням довідки, що видана Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, однак, вказаним рішенням не визначено відсоткового розміру пенсії позивача, який слід врахувати при такому перерахунку, а тому такий перерахунок проведено відповідно до Закону №2262-XII, виходячи із 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, у листі вказано, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" №1166-VII від 27 березня 2014 року у частину другу статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року з 01 травня 2014 року внесено зміни, згідно із якими максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 відсотків відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд зважає на таке.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб врегульовано Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Закон).

Відповідно до положень статті 13 Закону (у редакції, чинній на момент призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення; тим же особам, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення.

При цьому, частиною 2 цієї статті визначено, що загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90% відповідних сум грошового забезпечення.

Особливості здійснення перерахунку раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України (редакція, чинна на час проведення перерахунку пенсії).

Відповідно до частини 2 статті 63 Закону у разі, якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій (частина 4 статті 63 Закону).

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються (частина 5 статті 63 Закону).

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (надалі - Порядок), згідно з пунктами 2 та 3 якого Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку. Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України (редакція, чинна на момент перерахунку пенсії позивача).

Пунктом 4 цього Порядку передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 5 згаданого Порядку під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" встановлено, зокрема, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (пункт 2 постанови). Також цією постановою установлені тарифна сітка розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схема тарифних розрядів за основними типовими посадами, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями.

Таким чином, відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на момент призначення пенсії, а розміри складових пенсії визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отже, такі складові пенсії, як і їх розміри, не є сталими і регулюються постановами Кабінету Міністрів України.

Разом із тим, відсоткове співвідношення, установлене статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уже призначеної пенсії до складових грошового забезпечення (окладу) є сталим, оскільки визначається на день призначення пенсії.

Судом встановлено, що позивачу пенсія призначена, виходячи із 76% його грошового забезпечення.

Проте, відповідач, здійснюючи перерахунок пенсії на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2021 року у справі №120/182/21-а, виходив із 70% відповідних сум грошового забезпечення, керуючись при цьому статтею 43 Закону.

Водночас, застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є необґрунтованим, оскільки такий стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених.

Аналогічна правова позиція висловлена у рішенні Верховного Суду від 04 лютого 2019 року, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи №240/5401/18 (вказане рішення Верховного Суду залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року).

Відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Таким чином, суд доходить висновку, що при перерахунку пенсії позивача з 01 квітня 2019 року відповідно до статті 63 Закону відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням частини 2 статті 13 вказаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії.

Окрім того, рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31 серпня 2020 року у справі №120/3660/20-а дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення основного розміру пенсії за вислугу років з 76% від відповідних сум грошового забезпечення до 70% від відповідних сум грошового забезпечення під час її перерахунку на підставі постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року вже визнавалися протиправними.

За таких обставин слід визнати протиправними дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивача під час її перерахунку з 01 квітня 2019 року з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

З огляду на те, що суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо зменшення раніше призначеної позивачеві пенсії з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення під час перерахунку, а тому позовна вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за вислугу років на підставі оновленої довідки, що видана Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань, виходячи з 76% від відповідних сум грошового забезпечення, врахувавши при цьому раніше проведені виплати, також підлягає задоволенню.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зважає на таке.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, з огляду на те, що позивачем при зверненні до суду з позовом сплачено судовий збір в розмірі 908 гривень, а тому на його користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Визначаючись щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 гривень, то суд керується наступним.

Згідно з частиною 1 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини 2 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).

Приписами частини 4-6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Зі змісту вказаних норм вбачається, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Судом встановлено, що в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представником позивача надано: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 22 грудня 2020 року №129/20, додаток №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22 грудня 2020 року №129/20, акт №2 прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат від 13 квітня 2021, прибутковий касовий ордер №063/21 від 06 квітня 2020 року.

Згідно із наданими документами 22 грудня 2020 року між позивачем та адвокатським бюро "Олександра Травянка" в особі адвоката Травянка Олександра Івановича укладено договір №129/20 про надання правової (правничої) допомоги.

За умовами цього договору (пункт 1.1) адвокат представляє інтереси клієнта та веде його адміністративну справу щодо перерахунку пенсії військовослужбовця у Вінницькому окружному адміністративному суді.

Відповідно до пункту 4 цього договору гонорар виконавця оформляється додатком до цього Договору.

Згідно із додатком №3 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 22 грудня 2020 року №129/20 сума адвокатського гонорару виконавця за надання правових послуг клієнту складає 10000 гривень. Клієнт сплачує вартість послуг в касу адвокатського бюро "Олександра Травянка" при підписанні Договору та додатку.

Прибутковим касовим ордером №063/21 від 06 квітня 2021 року підтверджується сплата позивачем гонорару в розмірі 10000 гривень.

Як свідчить акт №2 прийому-передачі від 13 квітня 2021 року, адвокатом надано позивачеві такі юридичні послуги: складання адвокатського запиту - 1 година вартістю 2000 гривень; аналіз та підбір нормативно-правової бази для встановлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві, складання та подача адміністративного позову до суду, а також складання відповіді на відзив - 4 години вартістю 8000 гривень.

Таким чином, загальна вартість наданих послуг відповідно до договору становить 10000 гривень.

Водночас, на переконання суду, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 10000 гривень є досить завищеними.

Так, надані адвокатом послуги, що пов`язані із складанням адвокатського запиту, аналізом та підбором нормативно-правової бази для встановлення правової позиції, охоплюються єдиною метою, якою є підготовка до складання позовної заяви, а тому обсяг виконаної роботи є неспівмірним із складністю такої роботи.

Крім того, в ході судового розгляду судом не взято до уваги відповідь на відзив, адже відповідно до частини 3 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Отже, більшість послуг, що надавалися на виконання умов згаданого договору, були пов`язані із підготовкою до складання позовної заяви, а тому деталізація (поділ на окремі частини) таких не свідчить про надання послуг у більшому обсязі.

Крім того, адміністративна справа №120/3643/21-а розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що свідчить про те, що така справа належить до справ незначної складності, що також вказує на необґрунтовано завищену вартість наданих послуг.

Встановлені обставини вказують на недостатню обґрунтованість розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень, а тому слід дійти висновку, що такий розмір є досить завищеним.

Відтак, на переконання суду, розмір витрат на професійну правничу допомогу підтверджено у розмірі 3000 гривень, що відповідає вимогам співмірності, розумності та справедливості.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 3000 гривень.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 134, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо зменшення під час перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням оновленої довідки, виданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, з 76% до 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до оновленої довідки, виданої Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виходячи із 76% сум грошового забезпечення, та здійснити виплату такої з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області витрати, пов`язані з оплатою судового збору, в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд. 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)

Повний текст рішення складено 03.09.2021

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович