Рішення № 99383932, 06.09.2021, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

06 вересня 2021 року м. Чернігівсправа № 927/737/21

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Чернігівгаз Збут”,

код ЄДРПОУ 39576385, вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021

Відповідач: Бахмацька міська рада,

код ЄДРПОУ 04061702, вул. Соборності, 42, м.Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16501

Предмет спору: про стягнення 117 537,58 грн

без повідомлення (виклику) сторін

13.07.2021 до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від ТОВ “ЧЕРНІГІВГАЗ ЗБУТ” до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області про стягнення 117 537,58 грн заборгованості за поставлений природний газ, з яких 105 705,77 грн боргу; 5 647,30 грн пені; 1 216,34 грн 3% річних; 4 968,17 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань по договору на постачання природного газу для потреб непобутових споживачів № 41FВ147-255-21 від 18.02.2021 в частині своєчасної оплати поставленого природного газу. Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку природного газу для потреб Відповідача в січні 2021 року в обсязі 10677,350 куб. м природного газу на загальну суму 105705,77 грн., що підтверджується підписаним між сторонами актом № ЧР381000837 приймання-передачі природного газу за січень 2021 року. В порушення умов договору відповідач своєчасно не здійснив оплату спожитого природного газу, заборгованість за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 перед позивачем становить 105705,77 грн.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідно до ст.165,166,251 ГПК України вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для надання відзиву на позовну заяв, відповіді на відзив.

В межах встановленого строку від відповідача 03.08.2021 року надійшов відзив на позовну заяву в якому повідомлено, що станом на 01.07.2021 року відповідачем частково сплачені послуги з постачання природного газу для потреб непобутових споживачів за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів від 18.02.2021 року №41РВ147-255-21, а саме: 22.03.2021 року — 10271,84 грн відповідно до акту №ЧР381002139 ( платіжне доручення №263 від 17.03.2021р.); 26.04.2021 року — 9114,64 грн відповідно до акту №ЧР381003430 ( платіжне доручення № 497від 19.04.2021р.); 21.05.2021 року — 4079,20 грн відповідно до акту №ЧР381004564 (платіжне доручення № 628 від 17.05. 2021р).

Відповідач зазначає, що всього здійснено оплату на суму 23465,68 грн, зауважує про відсутність досудового врегулювання спору та просить відмовити у задоволенні позову.

18.08.2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив в якій зазначено, що часткова оплата в розмірі 23465,68 грн не відноситься до даного предмету спору і не може бути враховано судом за розрахунковий період з 01.01.2021 по 31.01.2021, оскільки відповідно до призначення платежу відповідач сплатив за природний газ отриманий у лютому-квітні 2021 року, згідно актів №ЧР381002139, №ЧР381003430, №ЧР381004564. Підписаним між сторонами актом №ЧР381000837 приймання - передачі природного газу підтверджується постачання/прийняття природного газу у січні 2021 року.

27.08.2021 року від відповідача надійшла заява про визнання позову та зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно до поданої заяви Бахмацька міська рада вважає обгрунтованими позовні вимоги TOB "Чернігівгаз Збут" про стягнення 105 705, 77 грн. боргу; 1 216, 34 грн. 3% річних; 4 968,17 грн. інфляційних втрат та визнає їх в повному обсязі. Бахмацькій міській раді зрозумілі наслідки визнання нею позову. В частині стягнення 5 647, 30 грн. пені Бахмацька міська рада просить суд зменшити розмір штрафних санкцій в порядку ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, оскільки заявлена до стягнення позивачем штрафна санкція у виді пені є достатньо великою сумою для Бахмацької міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

18.02.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівгаз збут» та Бахмацька міська рада було укладено договір на постачання природного газу для потреб не побутових споживачів №41РВ147 - 255-21.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 09120000-6 Газове паливо (Природний газ) (далі – газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

За умовами п.1.2 договору плановий обсяг постачання газу – до 5006 куб м.

Відповідно до п. 9.1., 9.3., 9.4., 9.5. договору цей договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення. Припинення чи розірвання договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору або за рішенням суду на вимогу однієї із сторін на підставі та в порядку встановлених чинним законодавством України та договором. Будь-які зміни та доповнення до цього договору вважаються дійсними, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані уповноваженими на це представниками сторін шляхом складання додаткової угоди. Будь-які зміни та доповнення до цього договору, внесені належним чином, є його невід`ємними частинами.

За умовами п. 2.3. договору, обсяг переданого (спожитого) газу за розрахунковий період (пункт 4.1. договору), що підлягає оплаті Споживачем, визначається на межі балансової належності між Оператором ГРМ та Споживачем на підставі даних комерційних вузлів обліку (лічильників газу), визначених в заяві-приєднання до договору розподілу природного газу, укладеного між Оператором ГРМ та Споживачем, а також з урахуванням процедур, передбачених Кодексом ГРМ.

Згідно з п. 2.5. Договору, визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між Сторонами здійснюється в наступному порядку:

2.5.1. За підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акту про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ.

2.5.2. На підставі отриманих від Споживача даних та/або даних Оператора ГРМ Постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акту приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником Постачальника.

2.5.3. Споживач протягом двох днів з дати одержання акту приймання-передачі газу зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником Споживача та скріплений печаткою Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обґрунтовану відмову від підписання акту приймання-передачі газу.

Відповідно до п. 3.2. договору ціна одного кубічного метру природного газу включає компенсацію вартості послуги доступу до потужності, а також податку ПДВ 20%. Загальна ціна одного кубічного метру природного газу складає 9,90 грн, в т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до п.4.1 договору оплата газу здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий постачальником газ здійснюється споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним місяцем.

На виконання умов договору постачальником (позивачем) передано у власність споживача (відповідача) в січні 2021 року в обсязі 10677,350 куб. м природного газу на загальну суму 105705,77 грн, що підтверджується актом № ЧР381000837 приймання-передачі природного газу за січень 2021 року, який підписаний сторонами та скріплений їх печатками, копія якого додана до матеріалів справи. В порушення умов зазначеного Договору та вимог чинного законодавства, відповідач у встановлений строк та в повному обсязі не розрахувався за отриманий в січні 2021 року природний газ. Заборгованість відповідача по договору на постачання природного газу № №41РВ147 - 255-21 від 18.02.2021 за період з 01.01.2021 по 31.01.2021 становить 105705,77 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов`язання, тому дії відповідача є порушенням зобов`язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Позивачем також нараховано та пред`явлено до стягнення 5 647,30 грн пені за період з 11.02.2021 до 30.06.2021 року; 1 216,34 грн 3% річних за період з 11.02.2021 до 30.06.2021 року; 4 968,17 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2021 до 30.06.2021.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що договір на постачання природного газу № 41FВ147-255-21 від 18.02.2021підписаний сторонами, скріплений їх печатками, що свідчить про набрання ними чинності. Доказів припинення чи розірвання договору в порядку, передбаченому п. 9.4. договору, сторони суду не надали.

Із змісту договору вбачається, що на його підставі між сторонами виникли правовідносини поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов`язань по договору щодо поставки природного газу відповідачу. Відповідач щодо обсягу та вартості отриманого газу не заперечував.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1 договору сторони передбачили, що оплата здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Отже, за поставлений природний газ у січні 2021 року відповідач зобов`язаний був розрахуватись в строк до 10.02.2020 включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у порушення взятих на себе зобов`язань, за поставлений у січні 2021 року природний газ не розрахувався.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений у січні 2021 року природний газ становить 105 705,77 грн, що підтверджується також розрахунком позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення заборгованості в сумі 105 705,77 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 5 647,30 грн пені за період з 11.02.2021 до 30.06.2021 року; 1 216,34 грн 3% річних за період з 11.02.2021 до 30.06.2021 року; 4 968,17 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2021 до 30.06.2021.

Згідно зі ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо оплати вартості газу, поставленого по договору.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст.230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 6.2.1. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки здійснені позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 5 647,30 грн пені за період з 11.02.2021 до 30.06.2021 року; 1 216,34 грн 3% річних за період з 11.02.2021 до 30.06.2021 року; 4 968,17 грн інфляційних втрат за період з 01.02.2021 до 30.06.2021 є правомірними.

Як встановлено судом, 27.08.2021 року від відповідача надійшла заява про визнання позову та зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно до поданої заяви Бахмацька міська рада вважає обґрунтованими позовні вимоги TOB "Чернігівгаз Збут" про стягнення 105 705, 77 грн. боргу; 1 216, 34 грн. 3% річних; 4 968,17 грн. інфляційних втрат та визнає їх в повному обсязі. Бахмацькій міській раді зрозумілі наслідки визнання нею позову.

Відповідно до положень ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

З врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, представник відповідача не обмежений у повноваженнях на вчинення відповідних дій, а також зважаючи на те, що Бахмацькій міській раді зрозумілі наслідки визнання нею позову, про що зазначено в самій заяві, господарський суд приймає визнання позову відповідачем у справі в частині стягнення 105 705, 77 грн. боргу; 1 216, 34 грн 3% річних; 4 968,17 грн інфляційних втрат.

Щодо заявленого клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 80 % до 1 129,46 грн пені, суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частина 3 статті 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При чому законодавцем не визначено переліку таких обставин. Це питання вирішується на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення можуть мати обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

Правила частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 ЦК України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер.

Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

За змістом укладеного між сторонами договору та положень статті 611 та частини третьої статті 692, статті 625 ЦК України, що регулює відповідальність за порушення грошового зобов`язання, стягувана позивачем з відповідача сума річних у визначеному за договором розмірі від несплаченої загальної вартості товару є відповідальністю сторони господарського договору за допущене нею правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних, як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені, зокрема, у постанові від 18 березня 2020 року у справі №902/417/18 (провадження №12-79гс19).

З огляду на викладене, враховуючи наявні у справі матеріали, наведені доводи сторін та баланс інтересів позивача та відповідача, а також той факт, що Бахмацька міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Бахмацької міської територіальної громади та фінансується з місцевого бюджету, майно міської ради перебуває в комунальній власності Бахмацької міської територіальної громади, а стягнення суми штрафних санкцій спричинить зменшення всіх можливих видатків на соціально-економічний розвиток Бахмацької міської територіальної громади, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50 % до 2 823,65 грн пені.

Оскільки спір виник у зв`язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у сумі 2 270,00грн.

Керуючись ст. 42, 46, 74, 123, 129, 191, 233, 238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Бахмацької міської ради (код ЄДРПОУ 04061702, вул. Соборності, 42, м.Бахмач, Ніжинський район, Чернігівська область, 16501) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівгаз Збут" (вул. Любецька, 68, м. Чернігів, 14021, код 39576385) 105 705, 77 грн боргу по сплаті вартості за поставлений природний газ; 1 216, 34 грн 3% річних; 4 968,17 грн інфляційних втрат; 2 823,65 грн пені та 2 270,00 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 06.09.2021 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/