Рішення № 99383894, 30.08.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

30 серпня 2021 року Справа № 926/2478/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В. розглянувши справу № 926/2478/21

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівтеплоенерго" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд. 14)

До Комунального комерційного підприємства Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд.14)

Про визнання договору оренди індивідуально визначеного майна №6 від 31.01.2020 року продовженим

За участю представників сторін:

Від позивача: Закалюжна І.В. - юрисконсульт (дов.№09/06 від 15.06.21р).

Від відповідача: не з`явився

Судове засідання проведене в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom".

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Львівтеплоенерго" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Комунального комерційного підприємства Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" про визнання договору оренди індивідуально визначеного майна №6 від 31.01.2020 року продовженим.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 31.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівтеплоенерго" та Комунальним комерційним підприємством Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" укладено договір оренди індивідуально визначеного майна № 6 з терміном дії з 01.02.2020 року по 31 січня 2021 року, у зв`язку із неотриманням відповіді на заяви про продовження дії договору від 01.09.2020 року та 09.11.2020 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди № 6 від 31.01.2020 року продовженим.

14.06.2021 року відділом документального забезпечення та аналітичної роботи суду зареєстровані матеріали позовної заяви за вх.№2478.

Витягом з протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 14.06.2021 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 14.06.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого засідання, підготовче засідання призначено на 05.07.2021 року.

Ухвалою суду від 18.06.2021 року призначене на 05.07.2021 року підготовче засідання вирішено провести в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom" та доручено забезпечення проведення відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom" Господарському суду Львівської області.

Ухвалою суду від 05.07.2021 року за клопотанням відповідача підготовче засідання відкладено на 22.07.2021 року.

Ухвалою суду від 20.07.2021 року у зв`язку з неявкою відповідача підготовче засідання відкладено на 04.08.2021 року. Цією ж ухвалою суду засідання вирішено проводити в режимі відеоконференції в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom", а також повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

Ухвалою суду від 04.08.2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2021 року, про що, повідомлено відповідача шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України, судове засідання ухвалено провести в режимі відеоконференції забезпечення проведення якої доручено Господарському суду Львівської області.

Присутня у судовому засіданні, 30.08.2021 року уповноважена представниця позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач або уповноважений ним представник у судове засідання, 30.08.2021 року не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, відзив на позов відповідач не надав.

Згідно з ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи те, що судом було здійснено всі заходи, щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про те, що неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч.9 ст.165 та ч.2 ст.178 ГПК України.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Заслухавши представницю позивача розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

31.01.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівтеплоенерго" (позивач, орендар) та Комунальним комерційним підприємством Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" (відповідач, орендодавець) укладено договір оренди індивідуально визначеного майна № 6 (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору визначено, що предметом цього договору є збірно-розбірна модульна конструкція загальною площею 65.7 кв.м. (далі - майно), яку орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове орендне користування, без права викупу, за адресою: Чернівецька область, Глибоцький район, смт. Глибока, вул. Шевченка, 14, що перебуває на балансі КНП "Глибоцька ЦРЛ" (Балансоутримувач) та вартість якого визначено за результатами проведення незалежної оцінки і складає 248352 гривень.

Мета оренди - виробництво теплової енергії (п.1.2 договору). Майно передається в орендне користування по акту приймання-передачі (п.1.4 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що орендар починає володіти та користуватись майном після підписання сторонами договору оренди та в день підписання сторонами Акту приймання-передачі майна.

Орендар повертає орендоване майно після закінчення строку оренди по акту приймання-передачі (п.2.3 договору).

В обов`язки орендаря входять, зокрема прийняти орендоване майно, яке передається орендодавцем по акту приймання-передачі, вчасно і в повному обсязі вносити орендну плату відповідно до п. 7 цього договору. Також, орендар зобов`язаний за три місяці до закінчення терміну дії договору направити орендодавцю заяву на переукладення цього договору. При цьому, оформляється додаткова угода, яка є невід`ємною частиною договору. Невиконання умови встановленої в абзаці першому цього пункту, позбавляє орендаря переважного права на укладання договору (переукладання, продовження строку дії договору) на новий термін (п.5.1, 5.2, 5.11 договору).

Пунктом 5.12 договору визначено, що орендар зобов`язаний у разі закінчення строку дії договору або при його розірванні повернути орендодавцю майно у 30-денний термін після закінчення строку дії договору або у день його розірвання по Акту приймання-передачі.

Пунктами 7.2.-7.3 договору встановлено, що розрахунки по орендній платі ведуться згідно з Положенням про порядок розрахунку і використання плати за оренду майна спільної власності територіальних громад селища та сіл Глибоцького району, затвердженого рішенням районної ради №113-4/11 від17.06.2011 року (із врахуванням внесених змін і доповнень). Оплата орендних платежів проводиться щомісячно в розмірі нарахувань за попередній місяць до 15-го числа поточного місяця.

Відповідно до п. 9.1 договір набирає чинності з дня його підписання та діє до 31.01.2021 року включно.

За умовами пунктів 9.2-9.4,9.6 договору, умови договору зберігають силу протягом строку дії договору та у випадках, коли після його переукладення, встановлені правила, що згідно чинного законодавства погіршують становище орендаря . Зміни та доповнення до цього договору можуть мати місце за погодженням сторін. Зміни та доповнення, що вносяться розглядаються сторонами протягом одного місяця. Договір може бути розірваний на вимогу однієї з сторін, якщо інша сторона порушує прийняті на себе по договору зобов`язання, за рішенням суду, господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України та цим договором. Договір оренди може бути переукладений на новий термін у випадку належного виконання орендарем договірних зобов`язань, зокрема, п.5.10 договору.

У відповідності до вимог п.10.1, 10.2 договору, всі суперечки, що виникають при виконанні цього договору сторони вирішують шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди, спір вирішується в суді згідно чинного законодавства України

При цьому, згідно п.11.1 договору взаємовідносини сторін, що не врегульовані цим договором регламентуються чинним законодавством України.

Невід`ємними частинами договору є: розрахунок орендної плати; акт приймання передачі індивідуально визначеного майна (п.12.1 договору).

31.01.2020 року між сторонами було підписано акт приймання-передачі, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування індивідуально визначене майно - збірно-розбірну модульну конструкцію загальною площею 65.7 кв.м. за адресою Чернівецька область, Глибоцький район, смт. Глибока, вул. Шевченка, 14.

ТзОВ "Львівтеплоенерго" надавалася теплова енергія для опалення КНП Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня".

01.09.2020 року з метою подальшого користування орендованим майном позивач, звернувся до відповідача з заявою про продовження дії договору оренди вих.№ 04/09.

30.10.2020 у зв`язку із неотриманням відповіді на заяву про продовження дії договору, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про продовження договору оренди

Оскільки, ні під час дії договору, ні на протязі місяця після 30.01.2021 року від відповідача не надходило позивачу жодного повідомлення про припинення дії договору оренди, враховуючи те, що вимоги про повернення орендованого майна не було та у зв`язку із тим, що згідно з положеннями п.4.1.1. статті 1 ДБН В.2.5-39:2008 передбачено, що "Теплові мережі" лікарні належать до споживачів першої категорії, яким не допускається перерва у подачі теплової енергії та зниження температури повітря в приміщеннях нижче передбаченої вимогами відповідних чинних будівельних норм за видами будинків та споруд, позивач не мав права припинити постачання теплової енергії під час опалювального періоду без відповідного листа розпорядження Споживача, та продовжував надавати послуги теплопостачання, як споживачу першої категорії та при цьому використовувати орендоване майно.

Оскільки, сторони не досягли згоди щодо продовження договору оренди, ТзОВ "Львівтеплоенерго" звернулося до господарського суду з позовом про визнання договору оренди індивідуально визначеного майна №6 від 31.01.2020 року продовженим.

Правовідносини сторін є господарськими і виникли з договору оренди майна, що є об`єктом комунальної власності.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).

Спеціальним законом, що регулює спірні правовідносини сторін, є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".

Згідно з ч. 10 ст. 1 Закон України "Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон про оренду) оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч. 3 ст.9 Закону про оренду - строк договору оренди не може становити менше п`яти років, крім випадків, визначених Порядком передачі майна в оренду.

Стаття 18 Закону про оренду передбачено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 18 Закону про оренду, визначено, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п`ять років або менше; укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими ч.1 ст. 15 цього Закону; укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими ст. 15 цього Закону відповідно до вимог ст. 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону; укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.

Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди (ч.3 ст. 18 Закону про оренду).

Рішення про продовження договору оренди державного майна і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Граничний строк прийняття рішень становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря (ч.4 ст. 18 Закону про оренду).

Приписами ст.759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно з ч.1 ст.760 ЦК України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ). Об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Статтею 764 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Суть продовження договору оренди згідно зі статтею 764 ЦК України полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні.

Як вже було зазначено вище ч.3 ст. 18 Закону про оренду, договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Положення ч.3 ст. 18 Закону про оренду не вказує на те, що вимога про припинення чи зміну договору оренди має називатися виключно заявою. Така заява може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у даному випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.

Як вбачається з матеріалів справи позивач, з метою подальшого користування орендованим майном, звернувся до відповідача з заявою про продовження дії договору оренди вих.№ 04/09 від 01.09.2020 року, яка надсилалась на адресу відповідача засобам поштового зв`язку, що підтверджено фіскальним чеком від 01.09.2020 року.

У зв`язку із неотриманням відповіді на заяву про продовження дії договору, позивач повторно 30.10.2020 року за вих.№ 30/10 звернувся до відповідача із заявою про продовження договору оренди, яку надіслав засобам поштового зв`язку, згідно фіскального чеку від 09.11.2020 року.

Оскільки, позивач не мав права припинити постачання теплової енергії під час опалювального періоду без відповідного листа розпорядження споживача, а тому продовжував надавати послуги теплопостачання відповідачу, як споживачу першої категорії, у зв`язку з чим використовував орендоване майно.

Матеріали справи містять акти наданих послуг № 4/2 від 01.03.2021 року, № 6 від 30.04.2021 року та №5 від 02.07.2021 року, згідно яких позивач надавав послуги постачання теплової енергії Комунальному комерційному підприємству Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня".

Також, судом встановлено, що відповідач виставляв позивачу рахунки за орендну плату за місяці: лютий, березень та квітень 2021 року, а позивач в свою чергу отримані рахунки оплачував, що підтверджено платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.

Оскільки сторони після дати закінчення дії договору підписували між собою акти надання послуг, відповідач виставляв позивачу рахунки оплату орендної плати, а позивач здійснював їх оплату, яку відповідач приймав, докази невиконання чи неналежного виконання позивачем як орендарем своїх зобов`язань за договором оренди майна відсутні, дії позивача та відповідача як орендаря та орендодавця додатково свідчать про волевиявлення сторін на продовження дії договору.

Також слід взяти до уваги те, що жодна з сторін відповідно до п.9.8.договору не заявила про припинення договору шляхом подачі заяви у місячний термін після закінчення строку його дії.

Вищевикладене свідчить про те, що сторони після 30.01.2021 року продовжувати виконувати умови договору оренди індивідуально визначеного майна № 6, тобто мало місце проявлення "мовчазної згоди".

Враховуючи вищевикладене, договір оренди індивідуально визначеного майна № 6 від 30.01.2021 року вважається продовженим на той самий строку на тих самих умовах.

Аналогічна правова позиція викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.01.2020 року у справі № 904/1207/21.

Згідно із ст. 13 Господарсько процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем доведені обставини, надано належні та допустимі докази на їх підтвердження, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог, відповідачем не спростовано доводи позивача, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладені, зміні, та розірванні договорів на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін, отже на відповідача слід покласти судовий збір в сумі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 222, 232, 233, 236-238, 240-241, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівтеплоенерго" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд. 14) до Комунального комерційного підприємства Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд.14) про визнання договору оренди індивідуально визначеного майна №6 від 31.01.2020 року продовженим- задовольнити.

2. Визнати продовженим договір оренди індивідуально визначеного майна №6 від 31.01.2020 року який укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівтеплоенерго" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд. 14) та Комунальним комерційним підприємством Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд.14) на той самий термін та на тих самих умовах, а саме до 31.02.2022 року.

3.Стягнути з Комунального комерційного підприємства Глибоцької районної ради "Глибоцька центральна районна лікарня" (60400, Чернівецька обл., смт. Глибока, вул. Шевченка, буд.14) 2270 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресую: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 06.09.2021 року

Суддя С.М. Гушилик