Рішення № 99383748, 26.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1732/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Гребенюк Т.Д.

при секретарі судового засідання

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (62403, Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул.Вторчерметівська, 4; код ЄДРПОУ 39655917) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (61166, м. Харків, вул. Серпова, буд. 4-В; код ЄДРПОУ 33477397) про стягнення коштів в сумі 425716,15 грн за участю представників сторін:

позивача - Залеська А.С.,

відповідача - не з`явився

ВСТАНОВИВ:

06.05.2021 року до суду із позовом звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (далі – позивач або ТОВ «Альфа Сіті») до Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (далі – відповідач або ТОВ «ЮКБ») про стягнення коштів в сумі 425716,15 грн. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем своїх зобов`язань за Договором купівлі-продажу майнових прав № 52/2 від 28 серпня 2018 року, укладеним між ТОВ «Альфа Сіті» та ТОВ «ЮКБ» (надалі - Договір). Позивач посилається, що всупереч встановленому Договором порядку введення в експлуатацію об`єкта будівництва, відповідачем не передано покупцю у встановлений договором строк за актом приймання-передачі відповідний об`єкт будівництва, внаслідок чого позивач вказує про наявність правових підстав для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 1 % від вартості майнових прав за Договором. Позивачем також викладено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, у відповідності до якого позивач поніс витрати на оплату судового збору у розмірі 6385 грн. 74 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 50 000, 00 грн.

Відповідач проти позову заперечував. Вказує, що оскільки між сторонами укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є виключно продаж прав на об`єкт нерухомості, то продавець не може нести відповідальність за невведення об`єкту будівництва в експлуатацію. Крім того, відповідач стверджує, що оскільки Договір діяв до 31 грудня 2020 року, то в частині, яка не входить до виконання зобов`язань, в тому числі в частині сплати штрафних санкцій є також припинений з 31 грудня 2020 року. ТОВ «ЮКБ» також вказує, що позивачем неналежним чином здійснювалося виконання грошових обов`язків, тому продавець не несе відповідальності перед покупцем за прострочення передачі об`єкта нерухомості за Договором, якщо це відбулося з вини покупця.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.05.2021 позовну заяву ТОВ «Альфа Сіті» залишено без руху, встановивши строк та спосіб усунення недоліків.

20.05.2021 року з метою усунення недоліків позовної заяви позивачем було надано докази у підтвердження направлення копії позовної заяви із додатками на адресу відповідача (опис вкладення у цінний лист) та докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (вх.№11672).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 відкрито провадження у справі №922/1732/21; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання по справі призначено на “23” червня 2021 року о 10:00.

У встановлений ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 строк, відповідачем надано відзив на позов (вх.№14269 від 16.06.2021 року).

Заяви та клопотання учасників справи, процесуальні дії у справі:

22.06.2021 року до суду надійшла від представника ТОВ «Альфа Сіті» відповідь на відзив (вх.№14675), відповідно до якої позивач вказав не безпідставність висновків відповідача про правову природу спірного договору, неналежного виконання позивачем своїх грошових зобов`язань за договором та припинення дії Договору в частині сплати штрафних санкцій.

06.08.2021 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про проведення будівельно-технічної експертизи (вх.№4837). Клопотання обґрунтовано тим, що оскільки договір не регулює порядок виконання будівельних робіт, вартість яких не входить у вартість об`єкту будівництва, об`єкт будівництва надається для ведення в експлуатацію повністю готовим для експлуатації. Згідно ч.1 ст. 99 ГПК України, Суд призначає експертизу у справі, якщо для з`ясування обставин, які мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Враховуючи, що клопотання про призначення експертизи мотивоване необхідністю з`ясування обставин, які не мають значення для справи, і, зокрема, для їх з`ясування не є необхідними спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, Суд відмовив у задоволенні відповідного клопотання відповідача, закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 26.08.2021р. (протокольна ухвала від 12.08.2021 року).

У судовому засіданні 26.08.2021 року представником позивача було надано усні пояснення по суті спору, згідно змісту яких позовні вимоги підтримано в повному обсязі; представник відповідача у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив.

Наразі, з огляду на неявку представника відповідача, суд зазначає таке.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно п.1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу за відсутності учасника справи, якого було належним чином повідомлено про судове засідання, та яким не було повідомлено про причини неявки.

За приписами ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.

Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов`язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).

Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Отже, за висновками суду, неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору у судовому засіданні 26.08.2021.

В судовому засіданні 26.08.2021 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши усні пояснення сторін, Суд встановив наступне.

Між ТОВ «Альфа Сіті» та ТОВ «ЮКБ» укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 52/2 від 28 серпня 2018 року (надалі - Договір), предметом якого стала купівля-продаж майнових прав на нежитлові приміщення та інші об`єкти нерухомого майна у блоці громадського призначення у складі комплексу будівництва житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою (II, III черги будівництва по вул.Серповій, 4 у м.Харкові (II черга) на земельних ділянках (кадастровий номер 6310136300:07:006:0050 та 6310136300:07:006:0051), які надані в оренду для будівництва житлових будинків та об`єктів торгово-адміністративного та соціально-культурного призначення з підземною парковкою та реконструкції нежитлової будівлі літ.«Я-7» під адміністративну будівлю з торговельними приміщеннями по вул.Серповій, 4 в м.Харкові до 31 грудня 2016 року (але не пізніше прийняття об`єкту до експлуатації). Нежитлові приміщення та інші об`єкти нерухомого майна конкретизовані сторонами в додатку №1 та в додатку №2 до вищевказаного договору.

На підставі п. 3.1.2 Договору, продавець зобов`язався за власний рахунок здійснити будівництво об`єкта нерухомості та об`єкта будівництва у строки, визначені в Договорі. Детальний графік виконання зобов`язань продавцем, а саме період закінчення кожного з етапів будівництва, зазначений у додатку №3 до Договору.

Відповідно до п. 8.5 Договору у випадку, якщо Об`єкт нерухомості не буде введено в експлуатацію та не передано ТОВ «Альфа Сіті» за актом приймання-передачі Об`єкта нерухомості в строк до 31.12.2020 року, ТОВ «ЮКБ» сплачує на користь ТОВ «Альфа Сіті» штраф у розмірі одного відсотка від вартості Майнових прав за п. 5.1 Договору.

Загальна ціна Майнових прав на об`єкт нерухомості на дату укладення за вищевказаним договором з урахуванням Додаткової угоди №1 до Договору від 10.05.2019 року становила 42 571 615,40 грн. (а.с. 26).

Згідно з Дозволом на виконання будівельних робіт № ІУ 113182011656 від 20.07.2018 року Об`єкт будівництва відноситься до об`єктів зі значними наслідками (ССЗ).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Ст. 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін та погоджені ними, а також умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Проявом принципу свободи договору є також можливість сторін визначати способи забезпечення договірних зобов`язань та встановлювати форми (міри) відповідальності за порушення договірних зобов`язань тощо. Слід зазначити, що сторони можуть на свій розсуд визначати не лише форми (міри) цивільно-правової відповідальності, а й розмір (обсяг) застосовуваних санкцій.

Згідно з ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 293 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Сторони договору погодили, що будівельні роботи на Об`єкті будівництва мають бути виконані не пізніше 31 липня 2020 року (пункт 6.1. Договору), а Об`єкт будівництва повинен бути введений в експлуатацію до 31 грудня 2020 року (п.8.5. Договору).

Всупереч вимог статей 13, 74 ГПК України (кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень) відповідач доказів виконання ним зазначених вище обов`язків щодо завершення будівельних робіт, введення об`єкту будівництва в експлуатацію, передачі позивачеві майнових прав та ін. не надав. З урахуванням цього суд приходить до висновку про те, що відповідачем допущено прострочення виконання взятих на себе за договором зобов`язань.

У відповідності до п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п.8.5 Договору (а.с.12), у випадку невведення об`єкту в експлуатацію та не передачу його за актом до 31.12.2020 року продавець (відповідач) сплачує покупцеві штраф у розмірі 1% від вартості майновий прав за Договором (п.5.1 Договору).

Частина 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачають, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Враховуючи викладене, штраф за своєчасне невведення Об`єкту будівництва в експлуатацію та його передачу ТОВ «Альфа Сіті», виходячи із вартості Майнових прав в розмірі 42 571 615, 40 грн. з ПДВ становить:

42 571 615, 40 грн. *0,01% = 425716,15 грн.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про введення об`єкту в експлуатацію та передачу його за актом до 31.12.2020 року, нарахування відповідачеві штрафу згідно п.8.5 Договору в розмірі 425716,15 грн. є правомірним та обґрунтованим.

Суд вважає такими, що базуються на довільному тлумаченні положень чинного законодавства твердження відповідача про відсутність правих підстав для притягнення його до відповідальності, передбаченої Договором, зокрема, у зв`язку з відсутністю його вини у невиконанні зобов`язань, оскільки для застосування відповідальності у вигляді неустойки достатньо наявності лише однієї з чотирьох умов – протиправності поведінки відповідача, яка у договірних зобов`язаннях полягає у порушенні умов договору; тоді як інші умови застосування відповідальності у вигляді неустойки - шкода, причинно-наслідковий зв`язок між діями/бездіяльністю відповідача і шкодою, вина відповідача – носять факультативний характер.

Суд зазначає також про необґрунтованість посилань відповідача на прострочення кредитора, мотивоване порушенням графіку проведення оплат позивачем, як підставу для звільнення від відповідальності за порушення строків введення об`єкту в експлуатацію та передачі його за актом, оскільки відповідачем не доведено факту такого прострочення. Натомість позивачем надано докази, які свідчать про здійснення оплат за Договором №52/2 від 28.08.2018: реєстри операцій між ТОВ «Альфа Сіті» та ТОВ «ЮКБ» (а.с. 120-123), копії платіжних доручень: платіжне доручення №290 від 04 лютого 2019 року на суму 400 000, 00 грн. (а.с. 124); платіжне доручення №300 від 07 лютого 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 125); платіжне доручення №301 від 08 лютого 2019 року на суму 1326923, 00 грн. (а.с. 126); платіжне доручення №327від 07 березня 2019 року на суму 2026923,00 грн. (а.с. 127); платіжне доручення №359 від 02 квітня 2019 року на суму 500 000, 00 грн. (а.с. 128); платіжне доручення №369 від 09 квітня 2019 року на суму 1526923,00 грн. (а.с. 129); платіжне доручення №409 від 07 травня 2019 року на суму 250 000, 00 грн. (а.с. 130); платіжне доручення №412 від 10 травня 2019 року на суму 1776923, 00 грн. (а.с. 131); платіжне доручення №435 від 05 червня 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 132); платіжне доручення №450 від 10 червня 2019 року на суму 2238792,60 грн. (а.с. 133); платіжне доручення №488 від 08 липня 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 134); платіжне доручення №501 від 10 липня 2019 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 135); платіжне доручення №539 від 06 серпня 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 137); платіжне доручення №558 від 09 серпня 2019 року на суму 1982857,8 грн. (а.с. 138); платіжне доручення №614 від 04 вересня 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 139); платіжне доручення №630 від 10 вересня 2019 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 140); платіжне доручення №690 від 07 жовтня 2019 року на суму 500 000, 00 грн. (а.с. 141); платіжне доручення №701 від 10 жовтня 2019 року на суму 1782857,80 грн. (а.с. 142); платіжне доручення №760 від 07 листопада 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 143); платіжне доручення №761 від 08 листопада 2019 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 144); платіжне доручення №807 від 05 грудня 2019 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 145); платіжне доручення №818 від 10 грудня 2019 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 146); платіжне доручення №851 від 08 січня 2020 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 147); платіжне доручення №852 від 10 січня 2020 року на суму 16631175,75 грн. (а.с. 148); платіжне доручення №884 від 29 січня 2020 року на суму 319682,05 грн. (а.с. 149); платіжне доручення №899 від 06 лютого 2020 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 150); платіжне доручення №911 від 10 лютого 2020 року на суму 1982857, 80 грн. (а.с. 151); платіжне доручення №943 від 05 березня 2020 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 152); платіжне доручення №952 від 10 березня 2020 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 153); платіжне доручення №990 від 07 квітня 2020 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 154); платіжне доручення №992 від 10 квітня 2020 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 155); платіжне доручення №1019 від 07 травня 2020 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 156); платіжне доручення №1030 від 08 травня 2020 року на суму 1982857,80 грн. (а.с. 157); платіжне доручення №885 від 05 червня 2020 року на суму 300 000, 00 грн. (а.с. 158); платіжне доручення №1110 від 10 липня 2020 року на суму 1980272,00 грн. (а.с. 159).

Крім того, за умовами Договору застосування відповідальності за не введення об`єкту в експлуатацію та не передачу його за актом до 31.12.2020 року не ставиться у залежність від своєчасності/несвоєчасності оплат.

Заперечуючи проти позову, відповідач також посилається, що договір закінчив свою дію 31.12.20 (п.7.1 Договору, а.с.11), у зв`язку з чим після цього строку нарахування штрафу є безпідставним. Суд не погоджується з цим твердженням, з огляду на наступне.

Строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором.

Стаття 599 ЦК України та стаття 202 ГК України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає й інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Отже, зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак залишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 04.05.2018 року у справі №927/333/17.

Частиною 4 ст.631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства строк дії договору та строк виконання зобов`язання за договором не є тотожними, а закінчення строку дії договору не є підставою припинення зобов`язань за договором, зокрема, в частині оплати штрафних санкцій.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч.1 ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Підсумовуючи вищевикладене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, Суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, які відповідачем не спростовані, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується положеннями ст.129 ГПК України, відповідно до яких, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 73, 74, 80, 86, 129, 238, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (62403, Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Вторчерметівська, 4; код ЄДРПОУ 39655917) задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкрейніен Кепітел Білдинг" (61166, м. Харків, вул. Серпова, буд. 4-В; код ЄДРПОУ 33477397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа Сіті" (62403, Харківська область, Харківський район, смт. Бабаї, вул. Вторчерметівська, 4; код ЄДРПОУ 39655917) штраф у розмірі 425 716, 15 грн. та судовий збір у розмірі 6 385, 74 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ в установленому порядку.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги в порядку, встановленому статтями 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Повне рішення складено "06" вересня 2021 р.

Суддя Т.Д. Гребенюк