Рішення № 99383507, 06.09.2021, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.09.2021 Справа № 917/1048/21

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовною заявою Акціонерного товариства "Таскомбанк"

до Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Лікос

про стягнення 26 625,71 грн

без виклику представників сторін

встановив:

Акціонерне товариство "Таскомбанк" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Лікос" про стягнення 26 625,71 грн згідно заяви-договору № ID 6249273 від 12.04.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок"), у тому числі: 19789,62 грн - основна заборгованість по кредиту, 5329,22 грн - заборгованість за відсотками, 1506,87 грн - пеня.

Позивач також заявив до відшкодування 2270,00 грн витрат на сплату судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує свого обов`язку щодо повернення кредиту та сплати платежів, передбачених умовами договору.

Ухвалою від 05.07.2021 суд встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов - 15 днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала від 05.07.2021 вважається врученою відповідачу 27.07.2021, що підтверджується довідкою поштового відділення. Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 11.08.2021.

Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно із ст. 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.

У цій справі судом були вчинені такі процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2021 цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.55).

Ухвалою від 05.07.2021 суд відкрив провадження у справі № 917/1048/21, постановив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.58-59).

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК сторони суду не надали.

Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 06.07.2021 (а.с.60).

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.07.2021, надіслана відповідачу на адресу: проїзд Галузевий, буд. 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, повернулася до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.70-72).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне підприємство "Виробничо-торговельна фірма "Лікос зареєстроване за адресою: проїзд Галузевий, буд. 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39600 (а.с.57).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 05.07.2021 вважається врученою відповідачу 27.07.2021.

Крім того, суд направляв копію ухвали від 05.07.2021 на адресу засновника відповідача вул. Молодіжна, буд.23, кв.33, м. Кременчук, Полтавська область, однак ухвала повернулася до суду з відміткою поштового відділення про відсутність адресата.

Також, на офіційному сайті Судової влади України 30.07.2021 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи.

Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Господарським судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав.

Відповідно до частини п`ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України сторони суду не надали.

За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

В зв`язку з необхідністю повідомлення відповідача про відкриття провадження у цій справі та для надання йому можливості подати відзив на позов, а також з метою забезпечення процесуальних прав сторін та з метою об`єктивного дослідження обставин справи, прийняття рішення судом відклалося на відповідний строк.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

Акціонерне товариство "Таскомбанк" (далі - Банк, позивач) та Приватне підприємство "Виробничо-торговельна фірма "Лікос (далі - позичальник, відповідач) підписали заяву-договір № ID 6249273 від 12.04.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок"), (далі - Кредитний договір; а.с.12-19).

Згідно з п.18.1.13 Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» - при укладанні договорів та угод, або вчинення інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до цих Правил (у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк «ТАС24/БІЗНЕС», або у формі обміну паперовою/електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через веріфікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій Формі.

Заяву-договір № ID 6249273 від 12.04.2019 сторони підписали через систему інтернет-клієнт-банкінгу із використанням електронного цифрового підпису (кваліфікованого електронного підпису) (а.с.13).

Згідно п.1.1. Кредитного договору за умови наявності вільних коштів Банк зобов`язується надати Позичальникові Кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим Договором, а Позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути Кредит і сплатити проценти за користування Кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.1.2. Кредитного договору кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок з цільовим призначенням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах встановленого ліміту кредитування (далі - Ліміт).

Згідно п.2 Кредитного договору умови надання кредиту:

розмір кредиту: 20000,00грн;

валюта кредиту: гривня;

розмір процентної ставки за користування кредитом: 27,00% річних;

розмір комісійної винагороди: 0,49% від суми максимального дебетового сальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць;

тип процентної ставки: фіксована;

період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця;

період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця;

термін повернення кредиту: 11.04.2020.

Згідно з п.3.2. Кредитного договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати зазначеної в п.2.7 цього Договору.

Згідно з п.3.3. Кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

За період з 12.04.2019 по 26.05.2021 відповідач скористався кредитними коштами на загальну суму 255 553,62 грн, з них повернув Банку кредитні кошти в сумі 235 764,00 грн, що підтверджується випискою банку по особовому рахунку (а.с.32-45), розрахунком позивача (а.с.9-10).

Отже, борг за тілом кредиту становить 19789,62 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК).

Частиною другою статті 1054 ЦК встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення §1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Заява-договір № ID 6249273 від 12.04.2019 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") підписана керівником Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Лікос" - ОСОБА_1 за допомогою кваліфікованого електронного підпису - 12.04.2019 (а.с.13).

Відповідно до ст. 6 Закону України від 22 травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг" для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

В ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" вказано, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Згідно зі ст. 12 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

В ч. 1 ст. 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" зазначено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає:

надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

технічну підтримку та обслуговування наданих засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

В ч. 2 ст.18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" вказано, що кваліфікований електронний підпис чи печатка вважається таким, що пройшов перевірку та отримав підтвердження, якщо:

перевірку кваліфікованого електронного підпису чи печатки проведено засобом кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

перевіркою встановлено, що відповідно до вимог цього Закону на момент створення кваліфікованого електронного підпису чи печатки був чинним кваліфікований сертифікат електронного підпису чи печатки підписувача чи створювача електронної печатки;

за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки здійснено ідентифікацію підписувача чи створювача електронної печатки;

під час перевірки за допомогою кваліфікованого сертифіката електронного підпису чи печатки отримано підтвердження того, що особистий ключ, який належить підписувачу чи створювачу електронної печатки, зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

під час перевірки підтверджено цілісність електронних даних в електронній формі, з якими пов`язаний цей кваліфікований електронний підпис чи печатка.

Згідно з довідкою про перевірку кваліфікованого електронного підпису на Заяві було встановлено, що кваліфікований електронний підпис накладений ОСОБА_1 12.04.2019 та є правильним (а.с.13).

Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно із зазначеною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75 (у редакції, чинній на час подання позову), виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів на конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами заборгованості за кредитними договорами.

Таким чином, надані банком виписки за картковими рахунками позичальника підтверджують обставини видачі кредиту та його розміру, а також заборгованість за кредитом, розмір якої відображено у детальному розрахунку та не спростовано будь-яким контррозрахунком відповідача.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21).

Суд установив, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав, надав відповідачу кредит в обумовленій сумі, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача. Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за кредитом в розмірі 19789,62 грн.

Відповідно до ст. 13, 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог до позичальника про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 19789,62 грн.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.3.3. Кредитного договору у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за Договором щодо повернення кредиту, позивач правомірно нарахував 1271,30 грн пені по тілу кредиту за період з 25.11.2020 по 25.05.2021 (розрахунок - а.с.9-11). В цій частині позовні вимоги є правомірними та задовольняються.

Позивач також заявив вимоги про стягнення 5329,22 грн заборгованості за відсотками за користування кредитом.

Як визначено позивачем у розрахунку, за період з 11.05.2019 по 25.05.2021 відповідач мав сплатити 10688,68 грн відсотків за користування кредитом; з цієї суми відповідач сплатив 5359,46 грн (а.с.8-9). В зв`язку з цим позивач заявив до стягнення 5329,22 грн боргу за відсотками.

При вирішенні спору в цій частині, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у пункті 53 постанови від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 у подібних правовідносинах щодо застосування абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України, положення зазначеної норми про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін можуть бути застосовані лише у межах погодженого сторонами строку кредитування та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення стягуються річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові ОП КГС ВС від 18.09.2020 у справі № 916/4693/15.

В постанові ВП ВС від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 зроблено висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Згідно п.27 Кредитного договору термін повернення кредиту - 11.04.2020.

Отже, з цієї дати припиняються нарахування процентів за користування кредитом.

Суд встановив, що після закінчення стркоу повернення кредиту за період 12.04.2020 - 25.05.2021 відсотки на загальну суму 5719,11 грн нараховані позивачем до стягнення безпідставно.

Отже, вимоги про стягненню 5329,22 грн відсотків задоволенню не підлягають.

Також позивач заявив вимоги про стягнення 235,57 грн пені за прострочення сплати відсотків, нарахованої за період з 25.11.2020 по 25.05.2021.

Враховуючи, що позовні вимоги про стягнення відсотків задоволенню не підлягають, то позовні вимоги про стягнення пені за прострочення сплати цих відсотків також суд не задовольняє, оскільки вони є похідними від первісних вимог щодо стягнення боргу з відсотків.

Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі.

При подачі позову позивач сплатив 2270,00 грн судового збору за меморіальним ордером № 724301410 від 09.06.2021 (а.с.7). Факт надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 10.06.2021 (а.с.56).

Відповідно до ч. 1 та ч. 9 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.

Керуючись ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-торговельна фірма "Лікос" (проїзд Галузевий, буд. 66, м. Кременчук, Полтавська область, 39600; ідентифікаційний код 31913629) на користь Акціонерного товариства "Таскомбанк" (вул. С. Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 09806443) 19789 грн 62 коп. заборгованості за кредитом, 1271грн 30 коп. пені, нарахованої на суму простроченої заборгованості по тілу кредиту, 2270грн 00 коп. - відшкодування витрат на сплату судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. В іншій частині - у позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.

Дата складення повного судового рішення: 06.09.2021.

Суддя Т. М. Безрук