Рішення № 99383400, 26.08.2021, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року Справа № 915/658/21

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участі секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Господар-2”(вул. Одеська,78-Б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 38505287)

представник ТОВ “Господар-2”: адвокат Дубровний Михайло Олександрович ( АДРЕСА_1 )

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне управління № 13” (вул. Кам`яномостівська, 41, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55214, код ЄДРПОУ 19292502)

про: стягнення заборгованості,

за участі представників учасників справи:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

в с т а н о в и в:

20.05.2021 позивач звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт № 02/1 від 02.09.2018 в загальній сумі 4942103,92 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за Договором щодо своєчасної оплати виконаних будівельних робіт.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2021, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/658/21 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 22.06.2021, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті.

17.06.2021 від позивача надійшла заява, в якій він просить суд за результатами підготовчого провадження в порядку ч. 3 ст. 185 ГПК України ухвалити відповідне рішення про задоволення позову та повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №13» 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову, розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

17.06.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне управління № 13” подано до господарського суду заяву від 11.06.2020 про визнання позову. Зазначеною заявою відповідач просить суд: прийняти визнання позову Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №13»; за результатами підготовчого провадження ухвалити відповідне рішення про задоволення позову в повному обсязі; вирішити питання щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю «Господар-2» 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову; розгляд справи проводити за відсутності відповідача.

Заяву про визнання позову обгрунтовано тим, що у зв`язку зі скрутною фінансовою ситуацію, яка склалась наприкінці 2018 року, ТОВ “БМУ № 13”, у визначений Договором строк прийняті будівельні роботи на суму 4942103,92 грн не оплатило. Зазначив, що врегулювання спору, який виник між сторонами, мирним позасудовим шляхом є неможливим у зв`язку з відсутністю у ТОВ “БМУ № 13” коштів для погашення заборгованості, яка виникла перед ТОВ “Господар-2”. Вказав, що наслідки визнання позову відповідачу відомі та зрозумілі.

Ухвалою суду від 22.06.2021 продовжено підготовче провадження у справі на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 26 серпня 2021 року о 10:20 год., встановлено строк до 25.08.2021 Товариству з обмеженою відповідальністю “Господар-2” для надання оригіналів доказів, доданих до позовної заяви для огляду у судовому засіданні та відомостей щодо Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, які необхідні для прийняття рішення в порядку ст. 50-52 ГПК України.

25.08.2021 позивачем на виконання вимог ухвали суду від 22.06.2021 подано до суду клопотання про долучення доказів.

Розглянувши клопотання позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 ГПК України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно пункту 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно - розпорядчої документації “Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55): відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Копії документів, долучені позивачем до клопотання від 25.08.2021, не засвідчені належним чином.

На підставі поданих сторонами доказів господарський суд позбавлений можливості встановити обсяг прав та обов`язків Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління (генпідрядник) по відношенню до правовідносин сторін, які є предметом даного спору. Відтак підстав вважати, що рішення у цій справі може вплинути на права та законні інтереси останнього, в господарського суду відсутні.

Учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, правом участі у судовому засіданні не скористались.

26.08.2021, на підставі ч. 6 ст. 233 ГПК України, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

02.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Господар-2» (далі – позивач, субпідрядник, виконавець) та Товариством зобмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління № 13» (далі – відповідач, генпідрядник, замовник) було укладено Договір субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт № 02/18 (далі - Договір), відповідно до умов якого ТОВ «Господар-2» прийняло на себе виконання робіт, а саме «Будівництво будівлі казарми поліпшеного планування у військовому містечку № 22, м. Первомайськ Миколаївської області. Шифр-22/К-1» та зобов`язалось виконати передбачені договором роботи відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, забезпечити готовність виконуваних робіт і здати вказані роботи в порядку, встановленому будівельними нормами та правилами (п. 1, 2 Договору).

Згідно п. 2.1. Договору вартість робіт (ціна Договору) становить 4942103,92 грн, в тому числі ПДВ – 823683,98 грн.

Пунктом 2.1.1. Договору сторони погодили, що розрахунки по даному Договору здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок. Замовник зобов`язаний оплатити за виконання будівельних робіт виконавцю протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання Акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.1. Договору після завершення робіт виконавець надає замовнику акт виконаних робіт в 2-х примірниках.

Відповідно до п. 3.2. Договору, замовник зобов`язаний повернути виконавцеві 1 примірник підписаного акту виконаних робіт або направити мотивовану відмову від приймання робіт.

Відповідно до п. 8.1. договір діє з моменту його підписання сторонами до 02.09.2019, але в будь-якому випадку – до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

На виконання умов договору у вересні 2018 року ТОВ «Господар-2» було виконано роботи на загальну суму 4942103,92 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками Актами приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2018 року та Довідками про вартість виконаних будівельних робіт, а саме:

- Акт приймання виконаних будівельних робіт № 1 за вересень 2018 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року на загальну суму 1287781,26 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт № 2 за вересень 2018 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року на загальну суму 1518311,39 грн;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт № 3 за вересень 2018 року та Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року на загальну суму 2136011,27 грн.

Відповідачем зобов`язання за договором не виконано, вартість виконаних робіт не сплачено, що стало причиною звернення позивача до господарського суду з цим позовом.

При вирішенні даної справи судом враховано наступне.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договору.

За змістом положень статей 626, 627, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 838 Цивільного кодексу України, підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов`язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов`язку.

Частиною 3 ст. 838 Цивільного кодексу України передбачено, що замовник і субпідрядник не мають права пред`являти один одному вимоги, пов`язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 882 ЦК України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов`язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГПК України.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання (ст. 610 ЦК України).

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, позивачем згідно договору було виконано підрядні роботи на суму 4942103,92 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3 за вересень 2018 року та довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2018 року (а.с. 12-34), які підписані сторонами договору та скріплені печатками.

Господарським судом встановлено, що наявні в матеріалах справи копії актів приймання виконаних будівельних робіт № 1, 2, 3 за вересень 2018 року не містять дати їх підписання.

Разом тим, враховуючи те, що в предмет позову не входить спору щодо застосування положень договору, зокрема, про нарахування штрафних санкцій відповідно до положень п.п. 3.3., 4.3. Договору, для вирішення якого необхідним є встановлення цих обставин, а також те, що сторонами визнаються ці обставини, господарський суд вважає, що факт виконання робіт, про які йдеться в позові у вересні 2018 року не підлягає доказуванню у відповідності до положень ст. 75 ГПК України.

У зв`язку з невиконання зобов`язання щодо оплати виконаних робіт позивач звернувся до відповідача з вимогою від 01.04.2021 щодо погашення заборгованості в сумі 4942103,92 грн.

Листом від 07.04.2021 відповідачем визнано наявність заборгованості в сумі 4942103,92 грн та повідомлено про відсутність можливості погасити заборгованість у зв`язку з тимчасовими фінансовими труднощами.

Під час розгляду даної справи, відповідачем наявність заборгованості в сумі 4942103,92 грн визнано в повному обсязі заявою від 11.06.2021, доказів оплати заборгованості суду не надано.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи зазначені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 4942103,92 грн обрунтовані, законні та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, відомості про розподіл судових витрат.

Згідно з приписами п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно положень ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заявою від 11.06.2021, до початку розгляду справи по суті, відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі.

На підстави зазначеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування ч. 1 ст. 130 ГПК України та стягнення з відповідача на користь позивача 50 % витрат по сплаті судового збору, що становить 37065,78 грн.

Стосовно решти суми сплаченого позивачем судового збору у розмірі 50%, що становить 37065,78 грн, суд зазначає наступне.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Позивач заявою від 17.06.2021 просить суд повернути 50 відсотків судового збору, сплаченого при подання позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №13», який є відповідачем у справі, що не відповідає положенням ч. 1 ст. 130 ГПК України.

Відповідної заяви про повернення 50 % судового збору, сплаченого при подання позову позивачеві в матеріалах справи немає, отже питання повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, судом при ухваленні рішення не вирішується.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 130, 219, 220, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ Будівельно-монтажне управління № 13” (вул. Кам`яномостівська, 41, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55214, код ЄДРПОУ 19292502) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Господар-2”(вул. Одеська,78-Б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 38505287) заборгованість за Договором субпідряду на виконання окремих видів і комплексів робіт №02/18 від 02.09.2018 в сумі 4942103,92 грн та 50% витрат по сплаті судового збору в сумі 37065,78 грн.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

5.Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України.

Сторони та інші учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Господар-2”(вул. Одеська,78-Б, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55200, код ЄДРПОУ 38505287)

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будівельно-монтажне управління № 13” (вул. Кам`яномостівська, 41, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55214, код ЄДРПОУ 19292502).

Повний текст судового рішення складено та підписано судом 06.09.2021.

Суддя В.О.Ржепецький