Рішення № 99383217, 01.09.2021, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 32-05-11/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 рокуСправа № 912/2009/21 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Поліщук Г.Б., за участю секретаря судового засідання Ліподат Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи №912/2009/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка", 25006, м.Кропивницький, вул. Ельворті, 2, кімн. 108

до відповідача Фізичної особи-підприємця Біленка Дмитра Віталійовича, АДРЕСА_1

про стягнення 49 874,21

за участю представників:

від позивача - Котига І.В, адвокат, ордер ВА№1008581 від 02.06.2021;

від відповідача - участі не брали.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" до Фізичної особи-підприємця Біленка Дмитра Віталійовича про стягнення заборгованості, яка виникла за несплату за отримання товар за Договором №ДГ-0000112 від 01.10.2019 в розмірі 49 874,21 грн, а саме: 44 909,92 грн вартість несплаченого товару за Договором, 2 245,50 грн штраф 5% за Договором, 2 146,65 грн борг з урахуванням індексу інфляції, 572,14 грн 3% річних, з покладанням на відповідача судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем Договору №ДГ-0000112 від 01.10.2019 в частині оплати отриманого товару.

Ухвалою від 12.07.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №912/2009/21 за правилами спрощеного позовного провадження, судовий розгляд призначено на 27.07.2021 о 12:30 год., встановлено сторонам строк для подання заяв по суті справи.

Протокольною ухвалою від 27.07.2021, на підставі ст. 216 ГПК України, оголошено перерву у судовому засіданні по розгляду справи № 912/2009/21 до 01.09.2021 на 12:00 год.

16.08.2021 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця Біленка Дмитра Віталійовича надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить визнати поважними причини пропуску відповідачем строку для подання відзиву на позовну заяву та поновити пропущений строк, прийняти до розгляду відзив на позовну заяву, відмовити позивачу у відшкодуванні витрат на правову допомогу в заявленому розмірі та зменшити розмір штрафних санкцій, що підлягають стягненню з відповідача.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на подання відзиву відповідач зазначає, що в період 14.07.2021 по 30.07.2021 перебував у службовому відрядженні та не мав змоги подати відзив на позовну заяву та бути присутнім у судовому засіданні 27.07.2021. До відзиву відповідачем додано копію наказу №4к від 12.07.2021 "Про направлення у відрядження" та копію посвідчення на відрядження.

Позивачем заперечено проти задоволення клопотання про поновлення строку на подання відзиву.

Згідно з ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

За приписами ч. 1-3 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, строк, встановлений законом, підлягає поновленню, у той час як строк, встановлений судом, підлягає продовженню.

Відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву. Однак, строк на подання відзиву встановлюється судом, а тому питання щодо збільшення такого строку має вирішуватись шляхом його продовження, а не поновлення.

З огляду на викладене, відсутні правові підстави для поновлення процесуального строку на подання відзиву згідно клопотання представника відповідача.

Між тим, з метою дотримання рівності прав сторін у господарському процесі та враховуючи, незначний період пропуску, суд вважає за можливе в порядку ст. 119 Господарського процесуального кодексу України продовжити відповідачу строк подання відзиву на позов та враховувати поданий відзив під час розгляду справи.

У відзиві відповідач зазначає, що несвоєчасне виконання зобов`язань перед позивачем пов`язано з настанням форс-мажорних обставин, а саме - встановленого на території України карантину. В обґрунтування клопотання про зменшення пені відповідач зазначає, що позивач не заявляв про наявність у нього збитків в наслідок порушення зобов`язання, відповідач не відмовляється від виконання зобов`язання з оплати поставленого товару та погашає заборгованість навіть в умовах форс-мажорних обставин, а також позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, що повністю покриє можливі збитки пов`язані з несвоєчасною оплатою товару.

19.08.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" подано до суду відповідь на відзив. У відповіді на відзив позивач зазначає, що відповідач маніпулює обставнами пов`язаними з загальною епідемічною ситуацією та не враховує факт, що в карантинних умовах знаходиться більшість підприємств, у тому числі і позивач. Вказані відповідачем норми щодо впровадження карантину, не звільняють від належного виконання своїх обов`язків за господарськими зобов`язаннями.

Позивач не погоджується з запереченнями відповідача щодо зменшення штрафних санкції та зазначає, що їх розмір не є надмірно великим порівняно із збитками кредитора та відсутністю умислу відповідача.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні 01.09.2021 не забезпечив.

Поштовий конверт з ухвалою суду від 27.07.2021, направлений на адресу Фізичної особи-підприємця Біленка Дмитра Віталійовича, повернуто до канцелярії суду з відміткою відділення поштового зв`язку "Адресат відсутній за вказаною адресою".

Господарський суд враховує, що відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

За приписами ч. 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії.

Згідно з частиною 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Водночас, місцезнаходження відповідача суду відоме, і на таку адресу направлено ухвали суду від 12.07.2021 та 27.07.2021.

Суд враховує, що ухвалу суду від 12.07.2021 про відкриття провадження у справі було отримано відповідачем 13.07.2021, що підтверджується рекомендованим рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 47).

Верховний Суд у своїй постанові від 08.04.2019 у справі № 922/2887/16 наголошує, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, вказує на суб`єктивну поведінку сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвали суду від 27.07.2021 у даній справі відповідачем та повернення її до суду з відповідною відміткою є наслідком діяння (бездіяльності) відповідача щодо її належного отримання та неповідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.

Також, в матеріалах справи містяться телефонограма від 31.08.2021 № 4698, відповідно до якої за наявними в справі номерами телефонів зв`язатися з відповідачем не вдалося.

Таким чином, господарський суд вчинив всі необхідні дії для повідомлення відповідача про дату, час та місце проведення засідання суду.

Стаття 202 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суд може розглядати справу за відсутності учасника справи, якщо його було належно повідомлено, проте, він не повідомив про причин неявки або така неявка є повторною.

Враховуючи викладене, а також те, що матеріали справи містять достатньо документів для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника відповідача.

В судовому засіданні 01.09.2021 господарським судом досліджено докази у справі.

Представник позивача в судовому засіданні 01.09.2021 підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши в судовому засіданні докази, господарський суд встановив наступні обставини, які є предметом доказування у справі.

01.10.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Біленко Дмитром Віталійовичем (Покупець) укладено Договір №ДГ-0000112 (далі - Договір) (а.с. 10-11), відповідно до п. 2.1. якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах даного Договору за замовленням Покупця забезпечувати постачання (передачу) Покупцю нафтопродуктів, а Покупець зобов`язується забезпечувати отримання (Приймання) нафтопродуктів та здійснювати оплату їх вартості.

Згідно п. 2.2. Договору кількість, асортимент та ціна нафтопродуктів вказуються у рахунках фактурах та зведених видаткових накладних, що формуються Постачальником не рідше одного разу на місяць і не пізніше останнього календарного дня місяця. Зобов`язання Постачальника перед Покупцем вважаються виконаними з моменту підписання Сторонами видаткової накладної.

Передача (фізичний відпуск) та приймання нафтопродуктів здійснюється в автомобільний транспорт Покупця з паливного складу Постачальника за адресою: м. Кропивницький, проспект Промисловий, 9 (п. 2.3. Договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що розрахунки між Сторонами здійснюються у безготівковій формі на поточні рахунки у національній валюті України - гривні.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата Товару здійснюється Покупцем на умовах 100% попередньої оплати, якщо інше не передбачене Сторонами в додатках до даного договору. В разі зміни кон`юнктури ринку, курсу гривні до іноземних валют, собівартості Товару, тощо, ціна Товару може бути змінена Постачальником шляхом надіслання Покупцю відповідного повідомлення. При цьому, ціна Товару, який було фактично оплачено Покупцем па користь Постачальника, зміні не підлягає.

Даний Договір набирає чинності з дня його підписання Сторонами і діє до "31" грудня 2019 року, а в частині здійснення розрахунків - до моменту повного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1. Договору).

Договір підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

01.01.2020 між Сторонами підписано Додаткову угоду до Договору №ДГ-0000112 від 01.10.2019 (а.с. 12), відповідно до п. 2 якої сторони змінили умови Договору, виклавши їх у наступній редакції:

пункт 3.2. Оплата Товару здійснюється в національній валюті України, перерахуванням на розрахунковий рахунок Постачальника, згідно наданого рахунку наступним шляхом:

п. 3.2.1. проведення попередньої оплати в розмірі 100% в день виставлення Рахунку-фактури на початок місяця;

п. 3.2.2. проведення розрахунку за фактично отримані нафтопродукти протягом одного місяця, згідно видаткової накладної в строк до 3 (трьох) робочих днів;

п. 3.2.3. в разі зміни кон`юнктури ринку, курсу гривні до іноземних валют, собівартості Товару тощо, ціна Товару може бути змінена Постачальником. При цьому ціна Товару, який було фактично оплачена Покупцем на користь Постачальника, зміні не підлягає.

п. 5.2. У випадку порушення Покупцем умов пунктів 3.2.1., 3.2.2., відповідно до п. 3.2.3. чи умов визначених у Додаткових угодах в частині порядку оплати та проведення розрахунку, Постачальник має право припинити відпуск Товару Покупцю та нарахувати додатковий штраф у розмірі 5 % (п`яти) від вартості Товару.

Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками.

На виконання умов Договору, Постачальник 31.01.2021 поставив відповідачу Товар - паливо дизельне ДТ-3-К5, сорт F на загальну суму 165 409,92 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000051 від 31.01.2021 (а.с. 13).

Позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру №СФ-0000085 від 31.01.2021 на суму 165 409,92 грн (а.с. 14).

Однак відповідач в порушення встановлених строків за Договором, в період з січня - червня 2021 року, частково оплатив поставлений Товар на загальну суму 63 500,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №59277362.1 від 30.04.2021 на суму 60 000,00 грн, №2082 від 31.05.2021 на суму 1 500,00 грн, №2170 від 01.06.2021 на суму 2 000,00 грн (а.с. 15-17).

Вказані розрахунки підтверджуються також взаємним Актом звірки взаємних розрахунків станом на 25.05.2021 (а.с. 18).

Таким чином, станом на червень 2021 року заборгованість відповідача перед позивачем складала 101 909,92 грн.

02.06.2021 позивач в порядку статей 147, 148 ГПК України звернувся з заявою до Господарського суду Кіровоградської області про видачу судового наказу про стягнення грошової заборгованості за договором (а.с. 19-20).

07.06.2021 Господарським судом Кіровоградської області у справі №912/1671/21 видано судовий наказ про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у сумі 101 909,92 грн за Договором №ДГ-0000112 від 01.10.2019 та 227,00 грн судового збору (а.с. 21).

Ухвалою суду від 24.06.2021 у справі №912/1671/21 скасовано вищезазначений судовий наказ на підставі заяви ФОП Біленка Д.В. від 18.06.2021 № б/н про скасування судового наказу (а.с. 22).

Разом з тим, 24.06.2021 відповідач частково погасив заборгованість за Договором №ДГ-0000112 від 01.10.2019 у розмірі 57 000,00 грн, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: №63049497.1 від 24.06.2021 на суму 10 000,00 грн, №63057527,1 від 24.06.2021 у розмірі 25 000,00 грн, №63066610.1 від 24.06.2021 на суму 22 000,00 грн, а також випискою з рахунку позивача (а.с. 23-27).

За твердженням позивача, зазначені дії відповідача щодо невиконання грошового зобов`язання за Договором, не задовольняють вимоги позивача, у зв`язку з чим нанесено збитки та негативно впливає на стан фінансово-економічної діяльності підприємства.

Підтвердженням спричинення збитків позивачу є його кредитні зобов`язання за Договором СК 21-095/К00-2 від 19.02.2021 укладеного з АТ "ОТП БАНК" що стосуються поповнення оборотних коштів, а також зміна вартості ринку нафтопродуктів, так ціна 1 літру ДП на 31.01.2021 становила 21,996 грн., а станом на 30.06.2021 ця вартість становить 26,004 грн.

Станом на 01.07.2021 на час подання позову за відповідачем рахується невиконане грошове зобов`язання за Договором, за отриманий Товар на загальну суму 44 909,92 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань за Договором щодо повної та своєчасної оплати за отриманий Товар, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

Відповідно до частини 1статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що позивач свої зобов`язання за договором виконав повністю, поставив відповідачу Товар на загальну суму 165 409,92 грн, відповідачем Товар оплачено частково на суму 120 500,00 грн, несплаченими залишились 44 909,20 грн, термін оплати настав 03.02.2021.

З урахуванням вищенаведеного, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги стосовно суми основного боргу не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, строк виконання зобов`язання за договором є таким, що настав, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 44 909,20 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України правовими наслідками порушення грошового зобов`язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з положень статей 524, 533, 625 Цивільного кодексу України, грошовим є зобов`язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов`язання зі сплати коштів.

Інфляційні нарахування на суму боргу та сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), які передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування утримуваними ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Кредитор вправі вимагати, в тому числі в судовому порядку, сплати боржником сум інфляційних нарахувань та процентів річних як разом зі сплатою суми основного боргу, так і окремо від неї. Період нарахування вказаних платежів законодавством не обмежений та здійснюється протягом всього часу існування прострочки виконання грошового зобов`язання.

Отже, кредитор вправі вимагати стягнення з боржника в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов`язання.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 572,14 грн 3% річних за період з 03.02.2021 по 07.07.2021 та 2 146,65 грн інфляційних втрат а період з 03.02.2021 по 07.07.2021.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, господарський суд встановив, що позивачем не правильно визначено період нарахування останніх.

Так, відповідно до п. 3.2.2. Договору (з урахуванням Додаткової угоди від 01.01.2020) проведення розрахунку за фактично отримані нафтопродукти протягом одного місяця, згідно видаткової накладної в строк до 3 (трьох) робочих днів.

Товар відповідачем отримано 31.01.2021, що підтверджується видатковою накладною №РН-0000051 від 31.01.2021.

Враховуючи умови Договору останнім днем для оплати отриманого Товару є 03.02.2021. Таким чином правильним періодом для нарахування 3% річних та інфляційних втрат є період з 04.02.2021 по 07.07.2021.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних за період з 04.02.2021 по 07.07.2021, господарський суд встановив, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 568,45 грн.

Здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з 04.02.2021 по 07.07.2021, господарський суд встановив, що сума інфляційних втрат розрахованих позивачем не перевищує суму інфляційних втрат розрахованих судом, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 146,65 грн інфляційних втрат.

Стаття 611 Цивільного кодексу України визначає правові наслідки порушення зобов`язання, зокрема, сплату неустойки.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 5.2. Договору (з урахуванням Додаткової угоди від 01.01.2020) у випадку порушення Покупцем умов пунктів 3.2.1., 3.2.2., відповідно до п. 3.2.3. чи умов визначених у Додаткових угодах в частині порядку оплати та проведення розрахунку, Постачальник має право припинити відпуск Товару Покупцю та нарахувати додатковий штраф у розмірі 5 % від вартості Товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано відповідачу штраф у розмір 2 245,50 грн (44 909,92 грн х 5% = 2 245,50).

Оскільки відповідачем порушено умову Договору щодо оплати Товару, позивачем правомірно нарахував відповідачу штраф у розмірі 2 245,50 грн.

Разом з тим у відзиві на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, в обґрунтування якого відповідач зазначає, що несвоєчасне виконання зобов`язань перед позивачем пов`язано з настанням форс-мажорних обставин, а саме, до цього часу в Україні триває карантин, який встановлено з 12.03.2020 року до 31.08.2021 постановою КМУ "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-СоV-2", чим неодноразово встановлено різноманітні карантинні обмеження, в тому числі заборону на здійснення певних видів діяльності. Відповідач вважає, що заявлений позивачем розмір штрафних санкцій може бути зменшено судом на підставі ст. 233 ГК України, ч. 3 ст. 551 ЦК України з огляну на наступне: позивач не заявляв про наявність у нього збитків в наслідок порушення зобов`язання; відповідач не відмовляється від виконання зобов`язання з оплати поставленого Товару, та погашає заборгованість навіть в умовах форс-мажорних обставин; позивачем було заявлено до стягнення інфляційні втрати та 3% річних, що на думку Відповідача, у випадку їх стягнення, повністю покриє можливі збитки пов`язані з несвоєчасною оплатою Товару.

Частиною 3 ст. 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Зазначена стаття кореспондується зі ст. 233 Господарського кодексу України, яка визначає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Відповідно до вимог ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

В силу ч. 1. ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, відповідачем не доведено наявності виняткових обставин, що визначені у вказаних приписах ст. 233 Господарського кодексу України та з наявністю яких законодавець пов`язав виникнення підстав для зменшення розміру штрафних санкцій судом.

Крім того, суд враховує, що позивачем нараховано відповідачу штраф у розмірі 2 245,50 грн, що становить 5% від суми неоплаченого Товару, тоді як умовами Договору передбачено нарахування штрафу у розмірі 5% від вартості Товару.

Таким чином, господарський суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" до Фізичної особи-підприємця Біленка Дмитра Віталійовича підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Згідно положень ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

За ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи.

Позивачем у судовому засіданні 01.09.2021 заявлено про подачу доказів на підтвердження розміру судових витрат в порядку ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати та встановити позивачу строк для подачі суду доказів щодо розміру, понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 252, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Біленка Дмитра Віталійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" (25006, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 2, кімн. 108, ідентифікаційний код 31844629) заборгованість, яка виникла за несплату за отриманий товар за Договором №ДГ-0000112 від 01.10.2019 в розмірі 49 870,52 грн, з яких 44 909,92 грн основний борг, 2 245,50 грн штраф, 2 146,65 грн інфляційні втрати, 568,45 грн 3% річних, а також 2 270,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 14.09.2021 о 14:30 год.

Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Кіровоградської області за адресою: 25022, м. Кропивницький, вул. В`ячеслава Чорновола, 29/32, в залі суд. засідань №102.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених витрат - до 06.09.2021р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Примірники рішення надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю "Нью-Ніка" (25006, м. Кропивницький, вул. Ельворті, 2, кімн. 108 та електронною поштою: nikeya@ukr.net), Фізичній особі-підприємцю Біленку Дмитру Віталійовичу ( АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 06.09.2021.

Суддя Г.Б. Поліщук