Ухвала суду № 99383183, 06.09.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"06" вересня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2601/21

Господарський суд Київської області, у складі судді Лилака Т.Д. розглянувши заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Південно-Західна залізниця» АТ «Укрзалізниця» про забезпечення позову у справі

встановив:

03.09.2021 на адресу Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Південно-Західна залізниця” Акціонерного товариства “Укрзалізниця” до Пісківської сільської ради, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, Головного управління Держгеокадстру у Вінницькій області про визнання недійсними та скасування рішень вчинення реєстраційних та будь-яких дій із земельними ділянками з кадастровими номерами 3221055600:01:003:0129 та 3221055600:01:003:0130.

03.09.2021 на адресу Господарського суду Київської області надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову від 30.08.2021 р., в якій заявник просить:

- Заборонити Пісківській селищній раді Бородянського району Київської області код ЄДРПОУ 04359962, вчиняти будь-які дії (у тому числі реєстрацію права власності, поділу, об`єднання, інші дії, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав, відчуження, проведення аукціону) із земельними ділянками кадастрові номери 3221055600:01:003:0129 та 3221055600:01:003:0130, які сформовані за рахунок земельної ділянки державної власності площею 9,8754 га.

- Заборонити державним кадастровим реєстраторам Держгеокадастру та державним кадастровим реєстраторам його територіальних органів, іншим акредитованим та посадовим особам вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3221055600:01:003:0129 та 3221055600:01:003:0130, у тому числі реєстрацію права власності, поділу, об`єднання, інші дії, які можуть призвести до зміни об`єкта цивільних прав.

- Заборонити державним реєстраторам, у тому числі нотаріусам, іншим акредитованим та посадовим особам вчинення будь-яких реєстраційних дій у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 3221055600:01:003:0129 та 3221055600:01:003:0130.

Частиною першою статті 140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, судом встановлено наступне.

За змістом статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Станом на час розгляду заяви від 31.08.2021 про вжиття заходів забезпечення позову провадження у справі № 911/2601/21 не відкрито судом.

Судом відзначається, що згідно з ч.1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 2 ст. 139 ГПК України якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти. Реєстраційний номер облікової картки платника податків або паспортні дані інших сторін - фізичних осіб, що не є підприємцями, вказуються у випадку, якщо вони відомі заявнику.

Всупереч вимогам п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України у заяві про забезпечення позову не наведено жодних відомостей стосовно пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення.

Крім того, у заяві про забезпечення позову взагалі не вказано осіб, що можуть отримати статус учасників справи із зазначенням відомостей щодо цих осіб відповідно до ч. 2 ст. 139 ГПК України.

Згідно з частиною п`ятою статті 139 Господарського процесуального кодексу України до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, – у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 3 п. 2 ч. 2 статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2021 рік” прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2021 р. становить 2270,00 грн.

Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1135,00 грн.

Проте, заявником не додано до заяви про забезпечення позову доказів сплати судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову у встановленому порядку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір” судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку “одержувач” зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Для зарахування коштів судового збору до спеціального фонду державного бюджету Державною казначейською службою України відкриваються спеціальні рахунки в розрізі усіх її територіальних підрозділів. Судовий збір може бути перерахований через будь-яку установу банку чи відділення зв`язку із зазначенням необхідних реквізитів.

У зв`язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до заяви, містили відомості про те, за яку саме заяву (скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Наведений правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 р. у справі № 9901/144/20.

Частиною 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, постановою Правління Національного банку України № 22 від 21.01.2004 р. затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі – Інструкція), яка встановлює загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків.

Положеннями Інструкції встановлено вимоги про заповнення розрахункових документів.

Пунктом 3.7 Інструкції встановлено, що реквізит “Призначення платежу” платіжного документа заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”.

Отже, враховуючи викладене, розрахунковий документ про перерахування судового збору додається до заяви (скарги) і має містити відомості про те, яка саме заява (скарга, дія) оплачується судовим збором.

На офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/fair/) в розділі “судовий збір” зазначено платiжнi реквiзити для перерахування судового збору при зверненні до Господарського суду Київської області та приклад заповнення графи “Призначення платежу” в платіжному документі.

Як доказ сплати судового збору за подання заяви про вжиття заходів забезпечення позову до Господарського суду Київської області заявником до заяви додані платіжні доручення № 4005534, № 4006176 та №4006177 від 31.08.2021, в графі призначення платежу якого зазначено: “*;101;40075815; Судовий збір за позовом АТ “Укрзалізниця”, Господарський суд Київської області (_353_) (2505)”.

Отже, зазначені платіжні доручення за своїм змістом підтверджує сплату судового збору за подання АТ “Укрзалізниця” до Господарського суду саме позову, а не за подання до Господарського суду Київської області АТ “Укрзалізниця” заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

Таким чином, вищевказані платіжні доручення не можуть вважатися належним доказом сплати судового збору за подання до Господарського суду Київської області заяви від 31.08.2021 про вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідно до частини сьомої статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

З огляду на викладене, подана заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Керуючись ст. 139, ст.ст. 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву від 31.08.2021 Акціонерного товариства “Українська залізниця” в особі Регіональної філії “Південно-Західна залізниця” про вжиття заходів забезпечення позову повернути заявнику.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду підлягає оскарженню в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу підписано 06.09.2021.

Суддя Т.Д. Лилак