Ухвала суду № 99381666, 31.08.2021, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/4691/21

н/п 4-с/953/14/21

УХВАЛА

"31" серпня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого – судді Зуб Г.А.

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 , зацікавлені особи – ОСОБА_2 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на дії державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з вказаною скаргою, в якій просить визнати факт неправомірної дії Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) по ВП №15222155, а саме факт відмови проіндексувати суму належних заявнику аліментів 400,00 грн. щомісячно, починаючи з 01.06.2009 року по 22.04.2020р. з урахуванням інфляції і стягнути їх з ОСОБА_2 , починаючи з 23.04.2020 року – з дня прийняття рішення Київським районним судом м. Харків про зміну розміру аліментів; скасувати постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних від 04.12.2020 року по ВП №15222155 Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків); та зобов`язати Шевченківський ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) проіндексувати суму належних заявнику аліментів у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 01.06.2009 року по 22.04.2020 року з урахуванням інфляції і стягнути їх з ОСОБА_2 , починаючи з 23.04.2020 року – з дня прийняття рішення Київським районним судом м. Харкова про зміну розміру аліментів. Скарга мотивована наступним. Київським районним судом м. Харкова 01.06.2009 року ухвалено рішення по справі №2-2466/09/02, згідно якого стягнуто з відповідача ОСОБА_2 на користь заявника аліменти у розмірі 605,00 грн. щомісячно, на підставі чого заявником було отримано виконавчий лист. 23.04.2020 року рішенням Київського районного суду м. Харкова по справі №953/18895/19 змінено розмір аліментів визначений рішенням суду від 01.06.2009 року з 605,00 грн. щомісячно на 400,00 грн. щомісячно з відповідною індексацією відповідно до закону. Станом на 23.04.2020 року заявник отримував аліменти в розмірі 2113 грн. щомісячно. 20.11.2020 року на ім`я старшого державного виконавця Дмухиної Я.М. надійшла заява з проханням проіндексувати суму належних аліментів в розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 01.06.2009 року по теперішній час з урахуванням інфляції і стягнути їх з ОСОБА_2 з 23.04.2020 року – з дня прийняття рішення Київським районним судом м. Харкова про зміну розміру аліментів. Однак, державним виконавцем повідомлено, що аліменти з 23.04.2020 року стягуються у розмірі 400 грн. щомісячно, у зв`язку з чим винесена оскаржувана постанова від 04.12.2020. Однак, це не відповідає дійсності, оскільки змінено лише розмір аліментів, а індексація повинна проводитись відповідно до закону, а не стягуватись сума лише в розмірі 400 грн., та індексація повинна бути проведена з 01.06.2009 року.

Заперечень від зацікавлених осіб на вказану скаргу до суду не надійшло.

Заявник в судовому засіданні свою скаргу підтримав, та просив її задовольнити.

Зацікавлені особи в судове засідання не з`явились, хоча повідомлялись судом належним чином та своєчасно, причину неявку суду не повідомили, клопотань про відкладення судового розгляду до суду не надходило, проте їх неявка не перешкоджає розгляду даної скарги.

16.03.2021 року вказана скарга надійшла до суду, та була розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 30.03.2021 року скаргу прийнято до розгляду, та витребувано належним чином завірену копію ВП 15222155, яку до суду надано не було.

Протокольною ухвалою від 27.05.2021 року в судовому засіданні в якості зацікавленої особи залучено боржника ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч.3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано положеннями розділу VII ЦПК України.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2009 року стягнуто з ОСОБА_2 аліменти в розмірі 605 грн. щомісяця на користь ОСОБА_1 на його утримання, починаючи з 10.03.2009 року.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 23.04.2020 року, яке залишено без змін постановою Харківського апеляційного суду від 05.10.2020 року, змінено розмір аліментів, визначений рішенням Київського районного суду м. Харкова від 01.06.2009 року по справі №2-2166/09 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання непрацездатного батька, зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 – до 400 грн. щомісячно, з відповідною індексацією відповідно до Закону.

У зв`язку з чим, заявник звернувся до старшого державного виконавця Шевченківського ВДВС Дмухіної Я.М. з заявою, в якій просив провести йому індексацію розміру аліментів починаючи з 01.06.2009 року по теперішній час.

04.12.2020 року старшим державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління МЮ (м. Харків) Дмухіною Я.М. складено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою зазначена резолютивна частина: стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на його утримання у розмірі 400 грн. щомісячно, починаючи з 23.04.2020 року з відповідною індексацією відповідно до Закону. Також державним виконавцем повідомлено заявнику, що індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів.

З вказаним заявник не погоджується, що і стало підставою для звернення до суду з вказаною скаргою.

Cтаттею першою Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень в силу частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» (надалі Закон) покладається, в тому числі, й на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з частиною першою ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною другою статті 18 вищевказаного закону передбачено, що виконавець зобов`язаний в тому числі здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Тобто, виконавче впровадження це сукупність дії державного виконавця (при цьому вказані дії повинні бути вичерпними), спрямованих на реальне виконання судового рішення, і проведення всіх дій є обов`язком державного виконавця.

Відповідно до статті 184 СК розмір аліментів у твердій грошовій сумі визначає суд за заявою одержувача. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.

Відповідно до частини 4 статті 195 СК розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом.

Статтею 71 Закону України Про виконавче провадження визначений порядок стягнення аліментів. Виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України. Індексація розміру аліментів, визначеного у твердій грошовій сумі, проводиться, якщо інше не передбачено у виконавчому документі чи у договорі між батьками про сплату аліментів на дитину, виконавцем у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Індексація розміру аліментів проводиться щороку, починаючи з другого року після визначення розміру аліментів. За наявності заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці, стягнення може бути звернено на майно боржника. Звернення стягнення на заробітну плату не перешкоджає зверненню стягнення на майно боржника, якщо існує непогашена заборгованість, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України. Виконавець зобов`язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини 1 цієї статті. Виконавець зобов`язаний повідомити про розрахунок заборгованості стягувачу і боржнику у разі: надходження виконавчого документа на виконання від стягувача; подання заяви стягувачем або боржником; надіслання постанови на підприємство, в установу, організацію, до фізичної особи - підприємця, фізичної особи, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію чи інші доходи; надіслання виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; закінчення виконавчого провадження. У разі стягнення аліментів як частки заробітку (доходу) боржника на підприємстві, в установі, організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця відрахування здійснюються з фактичного заробітку (доходу) на підставі постанови виконавця.

Спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом (частина 8).

Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що діюче законодавство передбачає механізм, який надає можливість забезпечити виплату аліментів у розмірі не нижче мінімального гарантованого розміру навіть за наявності постановлених раніше судових рішень про стягнення аліментів у розмірі, нижчому ніж мінімальний гарантований розмір аліментів, встановлений законом на час стягнення (постанова Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17).

При цьому відмова державного (приватного) виконавця в проведенні перерахунку розміру аліментів, незгода з визначеним виконавцем розміром аліментів або розміром заборгованості може бути оскаржена стягувачем або боржником до суду в порядку, передбаченому процесуальним законом, а не підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними.

Такий висновок відповідає правовому висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 27 квітня 2021 року у справі № 343/1577/18, провадження № 61-4595ск19.

За вказаних обставин, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні скарги, оскільки помилковими є посилання заявника, що аліменти стягуються у розмірі 400 грн. без проведення індексації, оскільки індексація проводиться відповідно до ст.. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», тобто щороку починаючи з другого року після визначення розміру аліментів, про що і зазначено заявнику в листі, та підстав для скасування

постанови державного виконавця від 04.12.2020 року не існує, оскільки вона відповідає змісту судового рішення. Що стосується вимоги заявника про індексації розміру аліментів з 01.06.2009 по 22.04.2020 року, та їх стягнення з ОСОБА_2 , то вказане питання може бути предметом позову, а не підставою для визнання дій державного виконавця неправомірними, а тому у даному випадку дії державного виконавця є законними, вчиненими в межах повноважень та відповідно до вимог чинного на час проведення вказаних дій законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 260, 447-453 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 , зацікавлені особи – ОСОБА_2 , Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) на дії державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-дений строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Повний текст ухвали складено 06 вересня 2021 року.

Суддя Г.А. ЗУБ