Рішення № 99381579, 27.08.2021, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 953/15000/20

Провадження № 2/638/301/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2021 Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді за участю секретаря судового засідання - Поволяєвої О.В., - Варданян К.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

02 грудня 2020 року на підставі ухвали Київського районного суду м. Харкова від 22 вересня 2020 року до Дзержинського районного суду м. Харкова за підсудністю надійшов позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "Фінанс Проперті Групп" (далі - ТОВ "Фінанс Проперті Групп"), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, в якому ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим Станіславом Давидовичем 18 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 597, стягнути з відповідачів судові витрати в розмірі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Позов мотивовано тим, що 15 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» укладено кредитний договір № 6/5/35/2008/840-К/108 (далі - кредитний договір).

18 серпня 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 597, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінанс Проперті Груп» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором грошових коштів в розмірі 1149560,24 грн. (далі - виконавчий напис).

Зважаючи на те, що розрахунок заборгованості за кредитним договором не є безспірним, з дня виникнення права вимоги до дня звернення до приватного виконавця з вимогою про вчинення виконавчого напису минуло більше трьох років, наявне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 листопада 2013 року про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором та на час вчинення виконавчого напису Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік) не містив відповідного розділу, який регламентує порядок стягнення заборгованості, з підстав, що випливають з кредитних відносин, виконавчий напис є таким, що не підлягає виконанню.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином. В позовних вимогах просив суд розгляд справи проводити за правилами письмового провадження, без виклику сторін.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідачі не скористалися передбаченим ст. 178 ЦПК України правом на подання до суду відзиву.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, відповідач не подав відзив, позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зважаючи на те, що відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подали відзиви, а позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідачів, на підставі наявних доказів, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

15 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра» укладено в простій письмовій формі кредитний договір № 6/5/35/2008/840-К/108.

07 травня 2020 року між ПАТ «Надра» та ТОВ «Фінанс Проперті Груп» укладено договір відступлення прав вимоги № GL2N714127 правонаступником усіх прав та обов`язків ПАТ «Надра» за яким є ТОВ «Фінанс Проперті Груп».

18 серпня 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. було вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 597, про стянення з ОСОБА_1 на користь правонаступника ВАТ КБ «Надра» - ТОВ «Фінанс Проперті Груп» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6/5/35/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року грошових коштів в розмірі 1149560,24 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Попляком В.В. було відкрито виконавче провадження № 62919353 за виконавчим написом приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д., вчиненим 18 серпня 2020 року за реєстровим № 597 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінанс Проперті Груп» в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 6/5/35/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року грошових коштів в розмірі 1149560,24 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. від 01 вересня 2020 року накладено арешт на кошти боржника.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - ЗУ «Про нотаріат»), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 ЗУ «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 ЗУ «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами правового аналізу вищенаведених норм можна дійти таких висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі - Порядок) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Захист прав боржника у процесі вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається у спосіб, передбачений підпунктом 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій, - шляхом надіслання іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Натомість нотаріус вирішує питання про вчинення виконавчого напису на підставі документів, наданих лише однією стороною, стягувачем, і не зобов`язаний запитувати та одержувати пояснення боржника з приводу заборгованості для підтвердження чи спростування її безспірності.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставне майно», для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано. Визнано незаконною та нечинною Постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» у тому числі в частині доповнення переліку після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувана про непогашення заборгованості». Постанова набрала законної сили з моменту проголошення.

Верховний Суд у своїй постанові від 12 березня 2020 року № 757/24703/18-ц (провадження № 61-12629св19) дійшов висновку, що оскільки серед документів, наданих банком нотаріусу для вчинення виконавчого напису, відсутній оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів), за яким стягнення заборгованості може провадитися у безспірному порядку, а надана нотаріусу анкета-заява позичальника не посвідчена нотаріально, отже не могла бути тим договором, за яким стягнення заборгованості могло бути проведено у безспірному порядку шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Судом встановлено, що виконавчий напис вчинений нотаріусом 18 серпня 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14. Укладений між банком та позивачем кредитний договір, на підставі якого вчинено виконавчий напис, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17, від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Зважаючи на зазначене вище, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову. Суд визнає таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотовим С.Д. 18 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 597, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінанс Проперті Групп»заборгованості за кредитним договором № 6/5/35/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ТОВ «Фінанс Проперті Групп», у загальному розмірі 1 149 560,24 грн.

Щодо позовних вимог до відповідача - приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова С.Д., то в цій частині суд відмовляє у задоволенні позову, зважаючи на наступне.

Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, а також нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (ч. 2 ст. 50 ЗУ «Про нотаріат»). Водночас, у спорах між боржниками і стягувачами, прав та інтересів яких стосуються нотаріальні дії чи акти, зокрема про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, належним відповідачем є стягувач (кредитор) на користь якої було вчинено виконавчий напис, оскільки предметом позову є спір про право. Нотаріус може бути залучений до розгляду справ в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Зважаючи на зазначене, приватний нотаріус є неналежним відповідачем. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову до такої особи та вирішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 березня 2020 року у справі № 757/24703/18-ц.

Щодо вимог про стягнення з відповідача - ТОВ «Фінанс Проперті Групп» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн., то суд відмовляє в даній позовній вимозі з підстави її необґрунтованості та недоведеності.

Відповідно до ч. 1-3 ст 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до п.4 договору про надання правової допомоги (юридичних послуг) № 07/09-1 від 07 вересня 2020 року за виконання договору клієнт сплачує адвокату гонорар. Розмір гонорару та його сплата засвідчується додатком до цього договору (а.с. 109, 110).

Зважаючи на те, що позивачем окрім вказаного договору не було надано будь-яких розрахунків наданих послуг, документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, суд позбавлений можливості встановити склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, які також входять до предмета доказування у справі.

Оцінюючи інші доводи і аргументи позивача, викладені у позові, суд керується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, викладеною зокрема в рішенні від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "РуїзТорія проти Іспанії" (RuizToriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом було сплачено судовий збір в розмірі 840,80 грн., позовні вимоги в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, задоволені у повному обсязі, стягненню з відповідача ТОВ «Фінанс Проперті Групп» на користь позивача підлягає судовий збір в зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (ЄДРПОУ 41487593, місцезнаходження: м. Харків, пл. Павлівська, буд. 5), приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича (місце здійснення діяльності: м. Харків, пров. Короленка, буд. 19) про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Клопотова Станіслава Давидовича 18 серпня 2020 року, зареєстрований в реєстрі за № 597, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (ЄДРПОУ 41487593, місцезнаходження: м. Харків, пл. Павлівська, буд. 5), заборгованості за кредитним договором № 6/5/35/2008/840-К/108 від 15 квітня 2008 року, укладеним між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», у загальному розмірі 1 149 560,24 грн. (один мільйон сто сорок дев`ять тисяч п`ятсот шістдесят гривень двадцять чотири копійки).

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» (ЄДРПОУ 41487593, місцезнаходження: м. Харків, пл. Павлівська, буд. 5) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

В іншій частині позову - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Поволяєва