Ухвала суду № 99380748, 06.09.2021, Межівський районний суд Дніпропетровської області

Єдиний унікальний номер № 181/1175/20

Провадження №1-кп/181/8/21

У Х В А Л А

06 вересня 2021 року смт Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Юр`єва О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Яківець А.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт з додатками, складений у кримінальному провадженні №42019040000000403 від 26 червня 2019 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.1 ст.366 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

зі сторони обвинувачення – прокурора Ніколайчука В.А.,

за сторони захисту – обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Білоконя Е.М.,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 та ч.1 ст.366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисником обвинуваченого Білоконем Е.М. заявлено письмове клопотання про зменшення розміру застави, оскільки після внесення застави минув рік, обвинувачений не порушував покладені на нього обов`язки, ризики, які були зазначені судом в ухвалі про обрання запобіжного заходу вже відпали, оскільки насьогодні досудове розслідування закінчене, справа перебуває на розгляді у суді. Просив зменшити розмір застави до 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник підтримали дане клопотання та просили суд його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення вказаного клопотання, вважає, що дане клопотання не передбачене КПК, обставини, на які вказує захисник щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, вже враховувались слідчим суддею при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1 , тобто вони не є новими. Також зазначає, що ризики, які існували під час обрання запобіжного заходу продовжують існувати, докази судом ще не досліджувались. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

З`ясувавши думку учасників судового провадження, щодо зазначеного клопотання, суд дійшов такого висновку.

Так, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.10.2020 року обвинуваченому ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави в межах 600 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 659100 гривень

На виконання вказаної ухвали суду 08.10.2020 року ОСОБА_2 вніс частину застави за ОСОБА_1 у розмірі 208962,00 грн., ОСОБА_3 – 200000,00 грн., та ОСОБА_4 – 250138,00 грн. загальна сума 659100,00 грн.

Згідно заяв заставодавців від 06.09.2021 року, вони просять суд зменшити розмір застави та повернути їм грошові кошти, внесені у якості застави за обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 з`являється в судові засідання за першим викликом. Відомостей щодо порушення обвинуваченим обов`язків, покладених ухвалою суду від 08.10.2020 року матеріали кримінального провадження також не містять.

У відповідності до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Аналізуючи можливість задоволення клопотання щодо зменшення розміру застави, суд звертає увагу на те, що запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на обвинуваченого обов`язків діє, починаючи 08.10.2020 року (тобто з моменту внесення застави), відомостей про порушення останнім покладених на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, сторонами кримінального провадження суду не надано.

Так, згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд повинен, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на вищевикладене, зважаючи на практику ЄСПЛ, відповідно до якої з плином часу ризики, які існували на момент застосування запобіжного заходу, значно зменшуються або ж взагалі зникають, враховуючи при цьому особу обвинуваченого, який працює, одружений, раніше не судимий, має позитивну характеристику з місця роботи, тобто має міцні стійкі соціальні зв`язки у суспільстві, а також те, що обсяг доказової бази, вже зафіксований в матеріалах кримінального провадження, досудове розслідування закінчене, справа розглядається судом, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру застави, як запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням цих обставин суд вважає, що залишення поточного розміру застави буде непропорційним тягарем для обвинуваченого і що застава у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з тією ж вірогідністю зможе забезпечити ним виконання своїх процесуальних обов`язків, відповідає його особі, та буде найбільш помірним заходом на теперішній час, який збалансовує інтереси суспільства і держави та інтереси обвинуваченого.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2270 гривень.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 194, 196, 201, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_1 – адвоката Білоконя Е.М., про зменшення розміру застави задовольнити частково.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у виді застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 659100 грн., змінити в частині суми застави, а саме, зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в сумі становить 136200 грн.

Повернути заставодавцю ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 грошові кошти у розмірі 208962 грн. 00 коп., які були внесенні 08.10.2020 року у якості частини застави у кримінальному провадженні №42019040000000403 від 26.06.2019 року, відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.10.2020 року (справа №185/1355/20), за підозрюваного ОСОБА_1 .

Повернути заставодавцю ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 грошові кошти у розмірі 250138 грн. 00 коп., які були внесенні 08.10.2020 року у якості частини застави у кримінальному провадженні №42019040000000403 від 26.06.2019 року відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.10.2020 року (справа № 185/1355/20), за підозрюваного ОСОБА_1 .

Повернути заставодавцю ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 63800 грн. 00 коп., які були внесенні 08.10.2020 року у якості частини застави у кримінальному провадженні №42019040000000403 від 26.06.2019 року відповідно до ухвали Дніпровського апеляційного суду від 08.10.2020 року (справа №185/1355/20), за підозрюваного ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя О. Ю. Юр`єв