Ухвала суду № 99380620, 06.09.2021, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4228/19

№ провадження 2/208/424/21

УХВАЛА

Іменем України

06 вересня 2021 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, у складі:

Головуючого, судді – Івченко Т.П.,

За участі:

Секретаря судового засідання – Задьора Є.І.,

Представника позивача – Фесюк Ю.О.,

Представника відповідача ОСОБА_1 , – адвоката Григор`єва М.І.,

розглянув у підготовчому провадженні клопотання представника відповідача – адвоката Григор`єва М.І. про залишення позовної заяви без руху, -

встановив:

В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Заводського відділу державної виконавчої служби міста Кам`янське Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, Державного підприємства «СЕТАМ» Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Приватний нотаріус Кам`янського міського нотаріального округу Огнєва Надія Олександрівна «Про визнання електронних торгів недійсними, скасування свідоцтва про право власності».

Позов був заявлений 26.06.2019 року.

При зверненні із позовом, позивачем сплачено судовий збір у розмірі10110,97 гривень та 704,80 гривень (квитанції а.с. 2-3).

Визначаючи розмір судового збору, позивач враховував вартість майна на час проведення торгів, у розмірі об`єкту нерухомості визначеного як 1071566,00 гривень.

Так, згідно до Закону України «Про судовий збір», станом на 2019 рік, визначено аб. 2 п.п. 1 ч. 2 ст. 4, що за подання до суду позову майнового характеру який подано фізичною особою, ставка судового збору відповідала наступному розміру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить мінімальний розмір судового збору – 768,40 гривень, та максимальний розмір судового збору – 9605,00 гривень.

Таким чином, позивачем проведено оплату судового збору майнового характеру у розмірі який є максимальний. Та судовий збір за вимоги немайнового характеру у розмірі – 1210,77 гривень.

05.05.2021 року позивачем подано уточнену позовну заяву, в редакції від 24.04.2021 року, з підстав викладення заявлених вимог з врахуванням змін внесених законодавцем у ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

11.05.2021 року відповідачем подано заяву про залишення позовної заяви в редакції від 24.04.2021 року без руху, зобов`язав позивача доплатити судовий збір.

В підготовчому провадженні представник відповідача адвокат Григор`єв М.І. підтримав позицію викладену у заяві про залишення позовної заяви без руху, просив її задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_5 зазначив, що не погоджується із заявою відповідача, так як з 2019 року триває провадження, і жодного разу не було відображено підстави для сплати судового збору, яка існує на думку відповідача. Згідно до позиції позивача, всі заявлені позовні вимоги віднесені до майнових вимог, і тому охоплюються сплаченим судовим збором, який визначається згідно до майнової вартості об`єкту. Просив у задоволенні клопотання відмовити.

Щодо віднесення позовних вимог про скасування державної реєстрації на нерухоме майно, то така вимога, з врахуванням Постанови Верховного Суду у справі №363/4852/17 від 03.06.2020, відноситься до позовних вимог немайнового характеру.

Що скасування рішення державного реєстратора, то відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 Закону № 1952-IV, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини 6 статті 37 Закону № 1952-IV) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

А тому як вбачається у позовній заяві в редакції від 24.04.2021 року викладено таку вимогу як одночасне припинення права власності, разом із вимогами визнання недійсними та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, рішення державного реєстратора про речові права.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Щодо позовних вимог майнового характеру, то згідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно до п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України передбачено, що ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна.

Зазначена норма дотримана позивачем, як вартість майна визначена саме торгами які і оскаржуються.

А тому підстав для застосування приписів ст.ст. 175, 177 ЦПК України судом не встановлено.

Крім того, суд вважає необхідним зазначити, що зміни у законодавчих актах впливають на визначення як змісту позовних вимог, так і позиції відповідача, та в подальшому щодо змісту рішення.

Такий тягар як покладення на позивача додаткових судових витрат, з підстав змін норм права, вже після прийняття відкриття позовного провадження, не є справедливим.

А тому, враховуючи, що викладення позивачем позовних вимог, з врахуванням саме приписів ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не розцінюється судом як збільшення позовних вимог.

Крім того, питання про розподіл судових витрати, суд має прийняти при ухваленні судового рішення, за результатами розгляд справи по суті, що узгоджується із приписами ст. 141 ЦПК України.

А тому враховуючи, що позивач при зверненні із позовом сплатив судовий збір, який був прийнятий судом у зазначеному розмірі, що викладення вимог у редакції від 24.04.2021 року пов`язано із необхідністю формулювання прохальної частини з врахуванням ст. 26 вище зазначеного закону, а тому клопотання сторони відповідача, є таким що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 175-177, 185, 189, 197 ЦПК України, -

ухвалив:

Клопотання представника відповідачів ОСОБА_1 , - адвоката Григор`єва М.І. про залишення без розгляду позовної заява - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремому оскарження від рішення суду, згідно до ч. 1 ст. 353 ЦПК України, не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.

Суддя Івченко Т. П.