Рішення № 99380007, 03.09.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11529/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" вересня 2021 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» про стягнення заборгованості за договором позики., -

в с т а н о в и в:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Фельський Сергій Леонідович звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом до

ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» про стягнення заборгованості за договором позики.

Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з

ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» на користь позивача заборгованість за договором позики в розмірі 387 058,50 грн, пеню в розмірі 10 410,30 грн, 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання у розмірі 8542,31 та інфляційні втрати в розмірі 9 289,40 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що 03 січня 2018 року ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» отримало від ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 387 058,50 грн на підставі договору позики №21/78/18. Відповідно до п. 6 договору, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) згідно умов цього договору у строк

до 01 жовтня 2019 року, у безготівковому порядку, або в інший незаборонений законодавством спосіб. Представник зазначає, що кошти позивачеві не повернуті. Крім того, згідно п. 9 договору, за несвоєчасне повернення позики позичальник сплачує штрафну санкцію у вигляді пені у розмірі 0,01 за кожен день прострочки від суми платежу не повернутої своєчасно позики. Відповідно до розрахунку позивача, за прострочення виконання грошового зобов`язання пеня становить 10 410,30 грн. Посилаючись на

ст. 625 ЦК України, позивачем нараховано інфляційні втрати в розмірі 9 289,40 грн та

3% річних у розмірі 8 542,31 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року відкрито провадження в даній цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

25 вересня 2020 року позивачем отримано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується відстеженням поштового відправлення.

Копію вказаної ухвали суду з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано 24 вересня 2020 року, що також підтверджується відстеженням поштового відправлення.

Згідно вимог ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався своїм правом та не направ до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст.279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 03 січня 2018 року між ОСОБА_1 та

ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» укладено договір позики № 21/78/18. В порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п. 2 цього договору, а позичальник зобов`язується повернути позику у визначеним цим договором строк (а.с.5).

Відповідно до п. 2 договору позики, загальний розмір позики за договором становить 387 058,50 грн.

Відповідно до п. 6 договору позики, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому Позикодавцем) згідно умов цього Договору у строк до 01 жовтня 2019 року, у безготівковому порядку, або інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Як убачається з копії квитанції від 04 січня 2018 року на рахунок

ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» сплачено позики за договором

№ 21/78/18 від 03 січня 2018 року в розмірі 126 700,00 грн (а.с.7) та з копії квитанції

від 05 січня 2018 року на рахунок ТОВ «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» сплачено позики за договором № 21/78/18 від 03 січня 2018 року в розмірі 260 359,00 грн (а.с.6)

Відповідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

За нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як визначено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно положення ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Представник позивача в позовній заві зазначає, що відповідач не виконав взяті на себе за договором позики зобов`язання, грошові кошти у визначений договором строк позивачу не повернув, що не спростовано відповідачем відповідно до наявних у матеріалах справи доказів.

Таким чином, розмір заборгованості за договорами позики складає 387 058,50 грн.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Умовами п. 9 договору позики передбачено сплата боржником пені у розмірі 0,01% за кожен день прострочки від суми платежу не повернутої своєчасно позики.

Згідно ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як убачається зі змісту позовної заяви, періодом нарахування пені представником позивача зазначено з 01 жовтня 2019 року по 25 червня 2020 року (269 днів)

Пеня за несвоєчасне повернення позики за період з 01 жовтня 2019 року по

25 червня 2020 року складає 10411,87 грн (387 058,50 грн*0,01%*269)

Виходячи з наведеного та положень ч. 1 ст.13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 10 410,30 грн.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 цього Кодексу.

За змістом ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається зі змісту позовної заяви, період нарахування інфляційних втрат,

3% річних та вимога про їх стягнення, визначена позивачем з 01 жовтня 2019 року по

25 червня 2020 року (269 днів).

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державним комітетом статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні. Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, тому інфляційні мають розраховуватися з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції. Вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.

Індекс інфляції, офіційно встановлений Державним комітетом статистики України, у зазначений період часу становив: жовтень 2019 р. - 100,7; листопад 2019 р. - 100,1; грудень 2019 р. - 99,8; січень 2020 р. - 100,2; лютий 2020 р. - 99,7; березень 2020 р. -100,8; квітень 2020 р. - 100,8; травень 2020р. - 100,3; червень 2020 р. - 100,2.

Отже інфляційна складова боргу за вказаний період, виходячи з сум заборгованості становить - 10 154,36 грн (100,7/100* 100,1/100* 99,8/100* 100,2/100* 99,7/100* 100,8/100* 100,8/100* 100,3/100* 100,2/100* 387 058,50 грн -387 058,50 грн).

Виходячи з наведеного та положень ч. 1 ст.13 ЦПК України щодо розгляду справи в межах позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати в розмірі 9 289,40 грн.

Крім того за зазначений період, виходячи з розміру простроченої суми заборгованості, помноженої на 3% та кількості повних днів прострочення та поділених на кількість днів в році та на 100, розмір 3% річних складає - 8 542,32 грн ((387 058,50 грн *3*92/365/100)+ (387 058,50 грн *3*177/366/100)).

Отже, виходячи з наведеного та положень ч. 1 ст.13 ЦПК України, позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних в розмірі 8 542,31 грн також підлягають задоволенню.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 4153,00 грн (а.с.11).

На підставі викладеного, статтями 16, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» (ЄДРПОУ 41044919, місцезнаходження: м.Київ, вул. Євгена Сверстюка, буд. 11, корпус Ж, оф. 504) про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна будівельна компанія «Рассвет» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики №21/78/18 від 03 січня 2018 року в сумі 387 058,50 грн, пеню за несвоєчасне повернення позики за період з 01 жовтня 2019 року по 25 червня 2020 року -

10 410,30 грн; інфляційні втрати за період з 01 жовтня 2019 року по 25 червня 2020 року - 9 289,40 грн, 3% річних за період з 01 жовтня 2019 року по 25 червня 2020 року -

8 542,31 та судові витратив розмірі 4 153,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Дніпровський районний суд м. Києва.

Суддя: