
ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14736/21
провадження № 2-а/753/330/21
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2021 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Коренюк А.М.
при секретарі Сердюковій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі за його позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення від 16 липня 2021 року, -
ВСТАНОВИВ:
В провадження судду занаходиться сарава за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення від 16 липня 2021 року.
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Кодекс адмінстративного судочинства України викладений в новій редакції.
В судовому засіданні позивачем подана заява про відвід головуючого судді, яка мотивована тим, що головуючий суддя зобов`язує його одягнути маску в судовому засіданні, проте він не бажає цього робити, вважає, що це порушує його конституційне право, й він буде знаходитися в залі суду без медичної маски на обличчі. Такі дії (розпорядження) головуючого вказують на те, що суддя упереджений у розгляду справи й упередженість судді він спостерігає з часу передачі його позову в провадження цього судді, не погоджуючись із процесуальними рішеннями судді.
Розподіл такої справи між суддями проводився у автоматизованого режимі.
Згідно частини 3 статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Статтею 36 КАС України визначений перелік підстав для відводу (самовідводу) судді. Зокрема: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Також, суддя підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, встановлених статтею 37 КАС України.
Отже, адміністративним процесуальним законодавством визначений вичерпний перелік підстав, за якими суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи і підлягає відводу.
Згідно визначеного статтею 40 КАС України порядку вирішення заявленого відводу та самовідводу, питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (ч. 3 ст. 40 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України, якщо суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно подана позивачем в судовому засіданні заява про відвід головуючого судді підлягає розгляду цим судом.
Надавши оцінку підстав для відводу, суд вважає заяву позивача про відвід судді необґрунтованою, а обставини, наведені у заяві про відвід судді, не можуть бути підставою для відводу судді у розумінні вимог статті 36 КАС України.
Згідно частини 2 статті 6 КАС України, суд, при вирішенні справ, застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її справи в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні по справі "Білуха проти України" (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного".
Суб`єктивна складова даного поняття розкривається у справі "Хаушильд проти Данії", де зазначається, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. За наявності сумніву в упередженості судді для його відводу, вони підлягають перевірці об`єктивним критерієм, який, в першу чергу, передбачає особисту заінтересованість судді у вирішенні конкретної справи певним чином, висловлення ним уподобань стосовно однієї із сторін у справі, або вчинення дій, які свідчать про особисту прихильність до учасника справи. Враховуючи думку всіх сторін, при розгляді такого питання, ЄСПЛ зазначає, що вирішальними все ж таки є результати об`єктивної перевірки суду.
Перевірка за критерієм об`єктивності включає наведення фактів, які дають підстави ґрунтовного сумніву щодо відсутності безсторонності суддів, вчинення ними юридично значимих дій у справі, які відверто свідчать про заангажованість суду.
У світлі прецедентної практики ЄСПЛ, об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створені гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав вважати, що він, незалежно від особистої поведінки, є безстороннім.
Щодо тлумачення об`єктивної складової категорії "безсторонній суд", Суд (мається на увазі ЄСПЛ) прийняв низку рішень, в яких визнав порушення Конвенції лише у тій ситуації, коли були підстави для побоювання, що члени суду перебувають у прямій чи опосередкованій службовій, фінансовій, політичній, тощо, залежності від сторони у справі (відповідача).
Отже, у будь-якому випадку питання про наявність обґрунтованих причин вважати, що вимог безсторонності судом не було дотримано, точка зору сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи таке побоювання може бути об`єктивно виправданим (див.Клейн та інші (Kleyn and Others), § 194).
Суд, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення, приходить до висновку про її необґрунтованість, жодна з наведених в законі підстав для відводу судді не знайшли свого підтвердження, відтак підстави, передбачені ст.37 КАС України, відсутні, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Керуючись ст.ст. 31, 36, 40, 120, 241-243, 248, 256, 273, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про відвід судді по справі за його позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративні правопорушення від 16 липня 2021 року, - відмовити, визнавшии її необґрунтованою.
Ухвала остаточна, оскаженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
СУДДЯ:
Судове рішення № 99379922, Дарницький районний суд міста Києва було прийнято 06.09.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 753/14736/21. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: