
Справа №756/15417/20
Провадження № 2/752/6880/21
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
10.06.2021 року Голосіївський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді - Колдіної О.О.
з участю секретаря - Потапенко Д.І.,
розглянувши у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
в с т а н о в и в:
позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 17.02.2016 року, у розмірі 32 495,23 грн. та судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено про те, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, для чого підписав Заяву б/н від 17.02.2016 року. При підписанні анкети-заяви позивач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним і банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов зазначеного договору відповідачу було відкрито кредитний рахунок та в подальшому встановлено кредитний ліміт у розмірі 12 500 гривень, що зазначений Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним рахунком відповідач отримав кредитну картку.
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Відповідач зобов`язався, відповідно до умов Договору, погашати заборгованість за кредитом, процентами за використання, по перевтраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.
У зв`язку з порушенням зобов`язання, у відповідача станом на 14.10.2020 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 32 495,23 грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 11.03.2021 року справу скеровано за територіальною підсудністю до Голосіївського районного суду міста Києва.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.05.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ст.ст. 174, 178 ЦПК України, відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.8 ст. 178 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані у справі докази, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до укладеного договору б/н від 17.02.2016 року ОСОБА_1 отримав кредитну картку. В подальшому розмір кредитного ліміту було встановлено в розмірі 12 500,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Відповідно до інформації, наданої 17.01.2018 р. відповідачу, як споживачу послуг, строк кредитування за укладеним договором становить 240 місяців, кредит надається на споживчі потреби, кредитні кошти перераховуються на картковий рахунок, відповідач був ознайомлений з встановленим розміром процентів за користування коштами, розміро штрафних санкцій за невиконання грошових зобов`язань.
Відповідач свої зобов`язання за умовами укладеного договору не виконує. Суд погоджується з наданим банком розрахунком заборгованості, згідно якого у відповідача станом на 14.10.2020 року наявна заборгованість у розмірі 32 495,23 грн., що складається з: 21 811,03 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1556,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 9 128,00 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України.
Згідно п.2.1.1.12.7.2. Договору у разі непогашення клієнтом боргових зобов`язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, користування кредитом, клієнт сплачує банку проценти в розмірі, зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті, з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6. Договору.
У разі виникнення прострочених зобов`язань за кредитом згідно п.2.1.1.12.6.1. договору клієнт сплачує банку пеню в розмірі зазначеному в тарифах, що діють на дату нарахування.
Відповідно до Умов і Правил сторони дійшли згоди, що у разі, починаючи з 181 дня з моменту порушення зобов`язань клієнта з погашення кредиту клієнт зобов`язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту у розмірі 86,4% - для картки Універсальна та 84,0% для картки Універсальна голд.
Відповідно до «Умовам та правил надання банківських послуг», банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у встановленої банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов`язків за цим договором.
Із зазначеними Умовами та правилами надання кредитних послуг як встановлено судом відповідач був ознайомлений особисто, про що поставив свій підпис.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови договору не виконуються, грошові кошти та відсотки за їх користування не повертаються.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
Зазначені умови закону були дотримані сторонами.
Крім того, відповідач був ознайомлений з інформацією щодо реальної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, порядком повернення кредиту, розмірами штрафів за невиконання зобов`язань та розміром процентної ставки, яка застосовується у разі невиконання зобов`язань, про що поставив свій підпис у відповідній інформації, наданій письмово.
Видача кредитних коштів підтверджується випискою по особовому рахунку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Оплата прострочених відсотків, підлягають стягненню, оскільки відповідач своєчасно не погасив суму кредитного ліміту.
Відповідач, не сплативши у вказаний в договорі строк кредитний ліміт, порушив вимоги ст. 530 ЦК України відповідно до якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), тобто згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.
Відповіднодо даної норми за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК Україниє спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.
Такі правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.
Розрахунок, наданий Банком щодо розміру заборгованості відповідає вимогами чинного законодавства, не спростований відповідачем.
З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням задоволення позову та відповідно до правил ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає сплачена позивачем при зверненні до суду грошова сума судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 549, 551, 625, 1046, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 81,141, 258, 263, 273, 274-279, 354 ЦПК України, суд,
в и р і ш и в:
позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 17.02.2016 року у розмірі 32 495,23 грн., що складається з: 21 811,03 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 1556,20 грн. - заборгованість за простроченими відсотками, 9 128,00 - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102, 00 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя
Судове рішення № 99379863, Голосіївський районний суд міста Києва було прийнято 10.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 756/15417/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: