Ухвала суду № 99379381, 03.09.2021, Карлівський районний суд Полтавської області

03.09.2021

єдиний унікальний номер справи 531/454/18

номер провадження 1-в/531/30/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Черняєвої Т.М.,

за участю секретаря Мельник О.В.,

прокурора - Крихтенка А.О.,

представника Карлівського РВ - Мелащенкова І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Карлівка подання Карлівського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від покарання

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого електрозварником на приватному підприємстві «Лайф-L», невійськовозобов`язаного, засудженого вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року за ч.3 ст.185 КК України, із застосування ст.75, ст.76 КК України, до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,

ВСТАНОВИВ :

Карлівський районний відділ філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області (далі Карлівський РВ) звернувся до суду з поданням про звільнення від покарання ОСОБА_1 у зв`язку з закінченням іспитового строку, призначеного вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року.

Подання обгрунтовано тим, що вирок надійшов на виконання до Карлівського РВ 05.01.2021 року. Згідно ст.76 КК України на засудженого було покладено наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи. 12.01.2021 року ОСОБА_1 було ознайомлено з порядком та умовами звільнення від відбування покарання з випробуванням. 09.02.2021 року до Карлівського РВ надійшли матеріали ВП№3 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області та повідомлено про оголошення ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України (кримінальне провадження №12020170180000429 від 17.11.2020 року), справа на даний час перебуваює на розгляді у Карлівському районному суді Полтавської області. Засуджений для проведення чергової реєстрації з`явивляся вчасно. Місце проживання, роботи без відома уповноваженого органу з питань пробації не змінював. У період іспитового строку один раз притягувався до адміністративної відповідальності. Індивідуальний план роботи із засудженим виконано повністю, з висновками і рекомендаціями ОСОБА_1 ознайомлений та згодний. Іспитовий строк закінчився 26.03.2021 року.

На думку Карлівського РВ, зі змісту ч.3 ст.75 та ч.1 ст.78 КК України, через використання словосполучень «не вчинить нового злочину» та «виконає покладені на нього обов`язки», випливає, що однією з обов`язкових передумов для звільнення засудженого від відбування покарання є невчинення останнім у період іспитового строку, визначеного судом, нового злочину. При цьому констатувати вчинення нового злочину цією особою, її винуватість у скоєному може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено у законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, особа відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України, ч.2 ст.2 КК України та ч.1 ст.17 КПК України вважається винуватою - презумпція невинуватості. Вказана позиція підкріплена рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 1999 року у справі №1-15/99 та втілена у п.2 ст.6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, оскільки є одним із елементів справедливого кримінального судочинства та прецидентною практикою ЄСПЛ.

Уповноважений орган з питань пробації після закінчення іспитового строку має вчинити одну з двох передбачених законом дій: направити до суду подання про звільнення від призначеного покарання з випробуванням або направити подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробовуванням та направлення засудженого для відбування покарання призначеного вироком.

Чинні законодавчі акти не передбачають правових підстав для продовження обліку такого суб`єкта пробації після закінчення іспитового строку.

У судовому засіданні представник Карлівського РВ Мелащенков І.В. щодо вирішення справи покладався на розсуд суду.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання та надав суду копію вироку Карлівського районного суду Полтавської області від 09.08.2021 року, відповідно до якого ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі. Оскільки, у період іспитового строку ОСОБА_1 вчинив новий злочин, подання про звільнення його від відбування покарання у зв`язку з закінченням іспитового строку не підлягає задоволенню.

Суд, вислухавши думку прокурора та представника Карлівського РВ, дослідивши матеріали справи, вважає , що подання не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

Статтею 165 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов`язки та не вчинив нового злочину, за поданням відділу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, контроль за його поведінкою припиняється і засуджений знімається з обліку в кримінально-виконавчій інспекції.

Із вироку Машівського районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року вбачається, що ОСОБА_1 був визнаний винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України і йому було призначене покарання у виді позбавлення волі на строк три роки, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання він був звільнений з іспитовим строком на 1 рік, і на нього були покладені згідно з ст. 76 КК України обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно вироку Карлівського районного суду Полтавської області від 09.08.2021 року, ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до даного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Машівського районного суду Полтавської області від 26.03.2020 року та остаточно визначити ОСОБА_1 покарання у виді 4 (чотирьох) років і 1 (одного) місяця позбавлення волі.

У зв`язку з тим, що обов`язковою передумовою звільнення засудженого від відбування покарання у зв`язку із закінченням іспитового строку є не вчинення ним злочину протягом іспитового строку, вважаю, що ОСОБА_1 не виконав цих вимог, оскільки у період іспитового строку вчинив новий злочин за який був засуджений.

Умови звільнення від покарання, закріплені в ст. 78 КК України, а саме можливість звільнення особи лише при виконанні двох видів обов`язків, в тому числі не вчиняти під час іспитового строку нового злочину, свідчать, що ОСОБА_1 звільненню не підлягає, оскільки порушив умови звільнення від відбування покарання.

Вказане положення спрямоване на стимулювання засудженого до законослухняної поведінки та виправлення. Якщо протягом іспитового строку засуджений довів своє виправлення, то суд зобов`язаний звільнити засудженого від призначеного йому покарання.

Також у пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання " від 24.10.2003р. № 7 зазначено, що суд за поданням органу, який здійснює контроль за поведінкою засудженого, звільненого від відбування покарання з випробуванням, може прийняти рішення про скасування звільнення та про направлення засудженого для відбування призначеного покарання в разі невиконання покладених на нього обов`язків, визначених ст.76 КК України, або систематичного (три і більше разів) вчинення правопорушень, що потягли адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення. У разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими статтями 71,72 КК України. Якщо про вчинення під час іспитового строку нового злочину стало відомо після винесення постанови про звільнення засудженого від покарання (ч.1ст.78 КК), суд, який розглядає справу про новий злочин, вправі призначити покарання за сукупністю вироків лише за умови скасування цієї постанови в установленому порядку. Частиною 2 статті 75 КК України передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України.

З урахуванням викладеного, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні подання Карлівський районний відділ філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області щодо звільнення від призначеного покарання ОСОБА_1 .

На підставі ст. 78 ч.1 КК України, 164, 165 КВК України, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні подання Карлівський районний відділ філії державної установи «Центр пробації» в Полтавській області про звільнення від покарання ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в Полтавський апеляційний суд протягом 7 днів, через Карлівський районний суд Полтавської області з моменту її оголошення .

Суддя Т.М.Черняєва