Ухвала суду № 99377527, 21.12.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/14163/19

Провадження № 1-кп/234/402/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку тримання під вартою

21 грудня 2020 р. м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді – Лебединець Г.С.,

судді- Данелюк О.М., Нейло І.М.

секретар судового засідання Берліна А.Д.,

за участю прокурора – Ясинського О.В., захисників - Логвиненко С.О., Шейко К.В., обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника потерпілого - Захарова С.О., потерпілого ОСОБА_3 , розглянув у судовому засіданні обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні №12019050390001882 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених за ст.187 ч.4 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Краматорського міського суду Донецької області знаходиться обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням у кримінальному провадженні №12019050390001882 відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , обвинувачених за ст.187 ч.4 КК України.

Ухвалою Краматорского міського суду Донецької області від 02.11.2020 року, обвинуваченій ОСОБА_2 продовжений запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань №6» строком на 60 днів, а саме до 31.12.2020 року, включно.

Згідно ч.3 ст.331 КПК України - незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Здійснюючи на підставі ст.331 КПК України контроль за строком запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом з`ясована думка учасників судового засідання щодо доцільності продовження запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченої ОСОБА_2 .

Прокурор в судовому засіданні просив продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою на термін 60 днів, оскільки завершити судовий розгляд до закінчення строку дії попередньої ухвали суду, тобто до 31.12.2020 року, неможливо, обставини, які були підставою для застосування до обвинуваченої запобіжного заходу не зникли, ризики якими керувався суд при обранні запобіжного заходу обвинуваченій на теперішній час не зменшилися.

Потерпілий та його представник просили продовжити строк застосування запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_2 просила змінити їй запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки, на її думку відсутні докази на підтвердження наявності ризиків передбачених ст.177 КПК України. Вважає, що стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування до неї більш м`яких запобіжних заходів. Окрім того, обвинувачена зазначила, що жодного тиску на потерпілого вона не здійснюватиме. Просила суд врахувати наявність у неї малолітньої дитини, якого в теперішній час доглядає її бабуся, яка є людиною похилого віку; відсутність судимостей та тривалість строку перебування під вартою без розгляду справи по суті.

Захисник обвинуваченої адвокат Шейко К.В. в судовому засіданні також просив змінити обвинуваченій запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, оскільки вважає, що даний запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченої. Окрім того захисник показав, що вважає можливим застосувати до обвинуваченої запобіжний захід у вигляді застави – 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вислухавши думку учасників судового засідання, колегія суддів вважає, що строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченої ОСОБА_2 під вартою слід продовжити на два місяці, виходячи з таких підстав.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Встановлено, що при застосуванні до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом було враховано тяжкість вчиненого нею злочину, особу обвинуваченої, її вік та стан здоров`я, а також наявність переконливих доказів про існування ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Так, з ухвали слідчого судді Краматорського міського суду від 22.05.2019 року (справа 234/8798/19) вбачається, що до підозрюваної в даному кримінальному провадженні ОСОБА_2 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, в порядку ст.183 ч.4 КПК України, розмір застави не визначений.

Колегія суддів вважає, що ризики якими керувався слідчий суддя та суд при обранні та продовженні обвинуваченій ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачені п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме те, що обвинувачена може переховуватися від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню на теперішній час не зменшилися та виправдовують подальше застосування до обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність вказаних ризиків пов`язана з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченій у разі визнання її винуватою в інкримінованому їй кримінальному правопорушенню (позбавлення волі на строк від 8 до 15), особи обвинуваченої, яка не судима в силу ст.89 КК України, не працює, не має постійного джерела доходів, та перебуваючи на волі може переховуватися від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності, вчиняти інші кримінальні правопорушення або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Разом із тим, колегія суддів, з урахуванням обставин справи – відомостей про особу обвинуваченої, наявність малолітньої дитини, відсутність тяжких наслідків, вважає за можливе визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід з урахуванням положень ст.183 КПК України.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, суд, врахувавши положення ст. 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи, обставини кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого ОСОБА_2 обвинувачується, розмір заявленого потерпілим цивільного позову (5300 грн. – матеріальна шкода, 250 000 грн. – моральна шкода), наявність працездатної матері, соціальних зв`язків, колегія суддів вважає за можливе визначити їй заставу у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків.

Застосовуючи щодо обвинуваченої альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на неї такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з м.Краматорська Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, якщо такі маються.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 176-178, 182, 183, 194, 331, 395 КПК України, колегія суддів-

УХВАЛИЛА:

Запобіжний захід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , залишити попереднім – тримання під вартою в Державній установі "Бахмутська установа виконання покарань № 6», та вважати такий захід продовженим до 18 лютого 2021 року, включно.

Одночасно обрати ОСОБА_2 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання нею обов`язків, визначених КПК України.

На підставі ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_2 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 168 160 грн. (сто шістдесят вісім тисяч сто шістдесят грн.), яка може бути внесена як самою підозрюваною так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, банк отримувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

В разі внесення застави ОСОБА_2 або заставодавцем зазначеного розміру, покласти на обвинувачену ОСОБА_2 наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися з м. Краматорська Донецької області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, якщо такі маються.

Роз`яснити ОСОБА_2 наслідки невиконання покладених зобов`язань. У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленою, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченої з-під варти внаслідок внесення застави, у розмірі, визначеному в даній ухвалі, обвинувачена ОСОБА_2 та заставодавець повинні виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_2 , вона вважається такою, що до неї застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченій, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Краматорський міський суд Донецької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Головуючий суддя Г.С.Лебединець

Судді О.М.Данелюк

І.М.Нейло