Ухвала суду № 99377178, 03.09.2021, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/14201/21

Провадження № 1-кс/947/11706/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Устрой Н.В., за участю прокурора Серафимова О.М., захисника підозрюваного – адвоката Нікітіної Г.Е., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Петельського О.В., погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Кравченко О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12018160330001930 від 27.12.2018 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, українця, із вищою освітою, не одруженого, працюючого директором ТОВ «ДАКСС», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження та обґрунтування поданого клопотання.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 06.04.2011 ОСОБА_1 призначено на посаду директора ТОВ «ДАКСС», яке зареєстроване 06.04.2011 за адресою: м. Одеса, вул. Онезька, буд. 5, код ЄРДПОУ 37609167, до повноважень якого, зокрема згідно п. 7.21 Статуту Товариства відноситься повсякденне керівництво його діяльністю та організація роботи Товариства.

Видами діяльності Товариства є: 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель» (основний), 43.34 «Малярні роботи та скління», 43.91 «Покрівельні роботи», 77.32 «Надання в оренду будівельних машин та устаткування», 46.73 «Оптова торгівля деревиною будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням», 71.12 «Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах».

До функціональних обов`язків директора ТОВ «ДАКСС», зокрема, відноситься: повсякденне керівництво діяльністю Товариства та організація роботи Товариства; здійснення діяльності від імені Товариства без доручення, представляє його у всіх установах, підприємствах та організаціях як на території України так і за її межами; видання доручень, наказів, інших розпорядних документів Товариства; затвердження правил процедури та інших внутрішніх документів Товариства, визначення організаційної структури Товариства; приймання та звільнення робітників, службовців; від імені Товариства самостійне укладення господарських та інших договорів (угоди на суму менш ніж 80000 гривень); здійснення інших управлінських повноважень; учинення від імені Товариства інших дій.

Так, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «ДАКСС», уклав договір генерального підряду № 243/18 від 14.12.2018 з Південним територіальним квартирно-екслуатаційним управлінням, предметом якого є виконання ТОВ «ДАКСС» комплексу робіт з капітального ремонту будівлі казарми ГП № 496 військового містечка № Ч-3, за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 15, яке закріплене за військовою частиною А0666.

Відповідно до робочого проекту капітального ремонту будівлі казарми ГП № 496, в тому числі, необхідно здійснити роботи по:

-заміні радіаторів на нові з термостатичними вентилями та терм головками;

-заміні трубопроводів системи опалення.

Загальні вимоги до організації будівельного виробництва під час нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, технічного переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури викладені у державних будівельних нормах (далі – ДБН) А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва».

Відповідно до вимог п. 3.2.13 розділу 3 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» проект виконання робіт (далі – ПВР) – вид проектно-технологічної документації (далі – ПТД), яка розробляється на основі робочої документації та проекту організації будівництва (далі – ПОБ) і визначає та деталізує технологію, організацію та умови виконання будівельних робіт.

Пункт 4.1 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» передбачає, що організація будівельного виробництва полягає у спрямуванні організаційних, технічних, технологічних рішень та інших заходів на реалізацію проектних рішень щодо будівництва об`єкта з дотриманням вимог законодавства та нормативних документів і забезпеченням під час будівництва:

а) механічного опору та стійкості конструктивних елементів, що споруджуються;

б) пожежної безпеки;

в) унеможливлення загрози здоров`ю або безпеці людей та шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

г) захисту від шкідливого впливу шуму та вібрації.

Пунктом 4.2 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» визначено, що організація будівельного виробництва включає заходи щодо:

а) календарного планування підготовчих і будівельних робіт з врахуванням необхідних термінів завершення будівництва об`єктів та виконання окремих етапів робіт, узгоджених діями учасників будівництва, дотриманням вимог законодавства, нормативних актів та документів;

б) трудового та матеріально-технічного забезпечення виконання запланованих робіт;

в) раціональної організації праці та механізації робіт;

г) управління виконанням виробничих процесів відповідно до вимог проектних рішень з урахуванням складу, обсягів, термінів та сезону виконання робіт, вимог до технологічної послідовності, можливостей засобів механізації, складу та кваліфікації виконавців робіт;

д) досягнення проектних експлуатаційних властивостей об`єкта будівництва, забезпечення відповідної якості будівельної продукції;

е) забезпечення комплексної безпеки будівництва, включаючи охорону та збереження навколишнього середовища - природного, соціального, техногенного та дотримання вимог Державних санітарних правил і норм (далі – ДсанПіН) щодо небезпечних факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу;

ж) здійснення авторського та технічного нагляду під час будівництва об`єктів, а також, за необхідності, науково-технічного супроводу відповідно до ДБН В. 1.2-5; і) прийняття виконаних робіт і закінчених будівництвом об`єктів.

Пункт 4.3 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» визначає, що для забезпечення комплексної безпеки будівництва заходи з організації будівельного виробництва мають передбачати:

а) дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог з охорони праці та усіх видів промислової безпеки відповідно до ДБН А.3.2-2;

б) підтримання в процесі будівництва показників міцності і стійкості конструкцій та основ об`єкта будівництва в цілому та об`єктів прилеглої забудови;

в) дотримання безпечних умов експлуатації об`єктів прилеглої забудови відповідно до ДБН В. 1.2-12;

г) дотримання вимог до виконання будівельних робіт в умовах діючого підприємства при здійсненні реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащення;

д) захист об`єкта будівництва, прилеглої території та забудови від впливу несприятливих природних або техногенних факторів;

Примітка. Можливі несприятливі фактори впливу на об`єкти будівництва або прилеглу територію - геологічні та гідрогеологічні умови (селі, лавини, зсуви, обвали, заболоченість, підтоплення, просідання, підроблюванні території), значні перепади рівня поверхні будівельного майданчика, різнорідність ґрунтів основ та навантажень на них, значне і неоднакове заглиблення підземної частини об`єкта, складні умови прилеглої забудови тощо.

е) ліквідацію негативного техногенного впливу будівництва на навколишнє середовище у разі виявлення його засобами моніторингу;

ж) безпечне розміщення на будівельному майданчику виробничих та побутових приміщень і споруд для обслуговування будівництва, безпечне облаштування робочих місць. забезпечення проїзду і обслуговування транспортних засобів;

і) захист котлованів, траншей і виробок від обвалення та від поверхнево-ґрунтових вод;

к) регламентацію правил безпечної експлуатації при виборі і розміщенні комплекту будівельних машин і засобів механізації;

л) послідовність і темпи виконання робіт, які забезпечують ефективне і безпечне здійснення будівництва;

м) максимальне зменшення обсягів і термінів робіт, які виконуються в умовах дії небезпечних і несприятливих чинників;

н) не перевищення гранично-допустимих концентрацій небезпечних та шкідливих виробничих чинників;

п) дотримання безпечних умов праці, санітарно-побутове та медичне забезпечення працюючих відповідно до чинного законодавства;

р) виконання заходів з охорони та збереження навколишнього середовища;

с) дотримання умов дорожнього руху на прилеглих до об`єкта ділянках вулично-дорожньої мережі;

т) безпечні способи та порядок поводження з відходами;

у) дотримання під час підготовки і виконання будівельних робіт вимог пожежної безпеки відповідно до НАПБ А.01.001, ДБН В.1.1-7, ДБН В.1.2-7, інших нормативних актів.

Пункт 4.4 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» визначає, що при організації будівельного виробництва мають бути враховані індивідуальні властивості об`єкта будівництва (архітектурно-планувальні та конструктивні рішення, категорія складності, заглибленість, висотність, тощо) терміни будівництва, а також умови будівництва (геологія, та гідрогеологія, навколишнє середовище, особливості будівельного майданчика тощо).

Пункт 4.5 розділу 4 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» визначає, що на кожному об`єкті будівництва організація будівельних робіт має здійснюватися на підставі розробленої ПТД.

Відповідно до вимог ДБН А.2.2-3 питання організації будівництва відображаються на стадії ТЕО (ТЕР) у розділі «Основні положення з організації будівництва» (додаток Д), а на стадії П або затверджувальної частини робочого проекту - у ПОБ.

ПОБ та сукупність розроблених на його підставі ПВР складають комплект ПТД, яка повинна містити рішення з реалізації заходів, визначених у 4.1, 4.2, 4.3 ДБН.

Згідно п. 5.1.8 ДБН проект організації будівництва на повний обсяг будівництва об`єкта розробляється відповідно до вимог ДБН А.2.2-3у складі проекту (затверджувальної частини робочого проекту) як розділ «Організація будівництва».

За необхідності,ПОБ розробляються на окремі черги будівництва, пускові комплекси або на окремі його частини. Проект виконання робіт (далі – ПВР) розробляються на основі ПОБ та робочої документації.

У пункті 5.2.1 розділу 5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» зокрема зазначено, що ПОБ має містити загальні рішення з організації будівництва об`єкта в цілому. У випадку здійснення будівництва за чергами, пусковими комплексами ПОБ кожної черги, пускового комплексу має враховувати умови будівництва об`єкта в цілому.

Склад та форми основних документів ПОБ наведено у додатках Д та Е.

Так, у додатку «Д» зазначених будівельних норм визначено, що у складі розділу проекту «Основні положення з організації будівництва» на стадії ТЕО (ТЕР) має міститись коротка пояснювальна записка з організації будівництва, у т.ч.: а) способи виконання будівельних робіт; б) визначення тривалості будівництва з обґрунтуванням, а також схема будівельного генплану.

Згідно додатку «Е» ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», ПОБ розробляється на повний обсяг будівництва, передбачений проектною документацією об`єкта будівництва, а за потреби також на окремі етапи будівництва (черги, пускові комплекси, частини об`єкта будівництва, підготовчі роботи).

До складу ПОБ включаються:

а) календарний план будівництва, в якому визначаються терміни і послідовність будівництва основних і допоміжних будівель і споруд, черг, частин, технологічних вузлів і етапів, пускових комплексів з розподілом

капітальних вкладень і обсягів будівельних робіт за об`єктами та періодами будівництва (додаток Ж, форма Ж 1). Календарне планування може здійснюватись на базі сітьових моделей.

б) будівельні генеральні плани об`єкта будівництва для підготовчого та основного періодів з урахуванням зведення підземних і надземних частин з розташуванням:

- постійних будівель і споруд;

- місць розташування тимчасових будівель і споруд, складування конструкцій, матеріалів і виробів;

- інженерних мереж, місць підключення тимчасових інженерних мереж до діючих мереж із зазначенням джерел забезпечення будмайданчика електроенергією та водою;

- складських майданчиків;

- основних монтажних кранів, інших будівельних машин та обладнання;

- існуючих будівель та тих, що підлягають знесенню;

- місць розташування знаків закріплення розбивочних осей будівель і споруд;

- небезпечних зон;

- доріг, проїздів, під`їздів, місць розвороту;

- місць розташування джерел протипожежного водопостачання;

в) організаційно-технологічні схеми, що визначають раціональну послідовність зведення об`єкта будівництва із зазначенням технологічної послідовності робіт;

г) відомість обсягів основних будівельних, монтажних і спеціальних будівельних робіт, визначених проектною документацією (на вимогу замовника), з виділенням робіт по основних об`єктах, чергах, пускових комплексах, етапах будівництва (додаток Ж, форма Ж2);

д) відомість потреби в будівельних конструкціях, виробах, матеріалах і устаткуванні з розподілом за календарними періодами будівництва, яка складається на об`єкт будівництва в цілому та на основні будівлі і споруди, виходячи з обсягів робіт і діючих норм витрат будівельних матеріалів (додаток Ж, форма ЖЗ);

е) відомість потреби в основних будівельних машинах і транспортних засобах на будівництво в цілому та на основні будівлі і споруди, складена на основі фізичних обсягів робіт, обсягів вантажоперевезень і норм виробітку будівельних машин і засобів транспорту;

ж) потреба в кадрах будівельників за основними категоріями;

з) пояснювальна записка, що містить:

- характеристику умов будівництва;

- обґрунтування методів виконання і можливість суміщення будівельних, монтажних і спеціальних будівельних робіт;

- обґрунтування прийнятої тривалості будівництва;

- обґрунтування розмірів і оснащення майданчиків для складування матеріалів, конструкцій і устаткування;

- обґрунтування обсягів потреби у тимчасовому водо- та електропостачанні;

- схеми встановлення будівельних машин та обладнання;

- способи й порядок збирання відходів, їх зберігання та перевезення до об`єктів поводження з відходами;

- заходи щодо охорони праці відповідно до діючих нормативних актів;

- оцінку впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при будівництві, виконану відповідно до розділу 3 ДБН А.2.2-1.

Склад, зміст і рівень деталізації матеріалів ПОБ потрібно конкретизувати з урахуванням індивідуальних властивостей і умов здійснення конкретної забудови.

За потреби у ПОБ необхідно передбачати рішення з можливого тимчасового використання для потреб будівництва окремих об`єктів або їх частин, що споруджуються.

Для об`єктів, що будуються в особливих природних або техногенних умовах, ПОБ має передбачати відповідні додаткові заходи із захисту від несприятливих впливів та забезпечення якості будівництва.

Крім того, відповідно до п. 5.2.6 вищезгаданих будівельних норм вихідними матеріалами для розробки ПОБ є:

а) завдання на проектування об`єкта будівництва;

б) містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, отримані в установленому законом порядку;

в) матеріали інженерних вишукувань (у тому числі для будівництва в умовах існуючої забудови - матеріали обстеження ділянки для будівництва, прилеглих об`єктів та інженерних мереж, а для реконструкції,

капітального ремонту, в першу чергу, у разі необхідності, підсилення будівельних конструкцій чи основ або технічного переоснащення об`єктів - матеріали їх попереднього технічного обстеження);

г) дані режимних спостережень на територіях, які підлягають впливу несприятливих природних явищ;

д) проектна документація для будівництва: об`ємно-планувальні та конструктивні рішення об`єкта будівництва з розбивкою його на черги, пускові комплекси, якщо це передбачено завданням на проектування,

кошториси, принципові технологічні схеми основного виробництва, характеристики технологічного обладнання (вага, габарити, умови зберігання тощо);

е) спеціальні вимоги до будівництва складних об`єктів;

ж) відомості про особливі умови виконання будівельних робіт на об`єктах, де здійснюється реконструкція, капітальний ремонт (підсилення конструкцій) або технічне переоснащення;

і) документи, необхідні для встановлення термінів будівництва;

к) рішення щодо застосування матеріалів, конструкцій, основних будівельних машин і транспортних засобів тощо;

л) відстані до кар`єрів, місць відвалів тощо;

м) дані щодо заходів із захисту території будівництва від несприятливих природних явищ (зокрема, геологічних та гідрогеологічних процесів), а також від можливих пожеж та щодо етапності їх виконання;

н) дані про забезпечення об`єкта будівництва засобами цивільного, протипожежного захисту.

Разом з цим, у п. 5.3.1 розділу 5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» зазначено, ПВР має містити рішення з технології та організації виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва або окремих його черг, пускових комплексів, окремих видах чи етапах робіт, а також перелік необхідної виконавчої документації.

ПВР розробляється на підставі робочої документації та ПОБ, і має передбачати заходи із забезпечення якісного, безпечного і своєчасного виконання робіт з дотриманням вимог 4.2.

При розробленні ПВР до уваги беруться характеристики матеріалів і конструкцій, задіяних будівельних машин, обладнання, технічних засобів, а також умови виконання робіт.

У п. 5.3.5 розділу 5 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» вказано, що ПВР розробляє будівельна організація на види та етапи робіт, які вона виконує. Для складних видів робіт ПВР може розроблятися із залученням проектних організацій (у тому числі у складі проектної документації) або науково-дослідних організацій відповідного напряму діяльності.

ПВР повинен бути узгоджений з ПОБ за основними показниками: межі будівельного майданчика, прийняті методи будівництва, принципові рішення з організації і послідовності робіт, вимоги щодо міцності, стійкості та надійності об`єкта будівництва, вимоги комплексної безпеки будівництва.

Водночас у п. 7.5 розділу 7 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва» вказано, що у разі реконструкції, капітального ремонту або технічного переоснащення існуючого об`єкта виконання будівельних робіт має бути узгоджене з умовами його експлуатації.

Зокрема узгоджують терміни зупинки експлуатації і склад робіт, які виконуються в період зупинки, порядок виконання демонтажних і будівельних робіт та умови їх суміщення тощо.

Проте, директор будівельної організації ТОВ «ДАКСС» ОСОБА_1 достовірно знаючи вимоги вищезазначених нормативно-правових актів та маючи можливість їх належного виконання, цього не зробив, і допустив порушення вимог пункту 5.3.5 розділу 5, пункту 7.5 розділу 7 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», а саме не забезпечив розроблення проекту виконання робіт на будівельні роботи в приміщенні казарми та узгодження виконання будівельних робіт з умовами експлуатації казарми, що призвело до загибелі людини.

Так, в період з 23.12.2018 по 25.12.2018 (більш точний час досудовим розслідуванням не встановлено) працівниками ТОВ «ДАКСС» здійснено демонтаж розширювального бачка системи опалення, який був розташований на четвертому поверсі вказаної будівлі (казарми №496) військового містечка військової частини А0666, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 15.

Наказом командира військової частини А0666 від 08.11.2018 № 2577 «Про призначення операторів котелень у військовій частині» у відповідності вимог наказу Міністерства оборони (далі – МО) України від 15.05.2018 № 218 «Про підготовку казармено-житлового фонду і комунальних споруд до експлуатації в зимовий період 2018-2019 років» були залученні військовослужбовці строкової військової служби вказаної військової частини для виконання робіт кочегарів, які пройшли навчання в Одеському державному центрі професійного навчання працівників переробної промисловості, за професією «оператор котельні» та згідно вимог наказу МО України від 29.09.2014 № 688 були допущенні до самостійного виконання робіт.

Серед вищевказаних військовослужбовців був солдат ОСОБА_2 , який 27.12.2018 заступив у добовий наряд оператором котельні у казармі ГП № 496 військового містечка військової частини А0666, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 15, де о 16 годині 20 хвилини у котельні вищевказаної казарми стався вибух котла АОТВ-100Н, чим спричинено останньому комбіновану термічну та механічну травму (голови, шиї, тулуба та кінцівок):

а) закрита черепно – лицева травма: забійна рана голови; крововиливи у м`які тканини голови; перелом потиличної кістки; крововиливи над твердою та під твердою мозковою оболонкою; крововиливи під м`яку мозкову оболонку обох потиличних часток; крововиливи під м`яку мозкову оболонку та забій мозочка;

б) закрита травма тулуба: крововилив в м`які тканини поперекової ділянки зліва; переломи поперечних відростків 1-4-го поперекових хребців зліва; компресійний перелом 9-го грудного хребця; крововилив в товщу лівого купола діафрагми; забої легень; крововилив в ділянці воріт печінки; крововилив в жирову клітковину в ділянці лівої нирки;

в) закрита травма кінцівок: уламковий перелом лівої променевої кістки;

г) опіки шкіри ІІ-ІІІ ступеня 50-55% поверхні тіла (голови, шиї, тулуба та кінцівок), які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у реанімаційному відділенні ВМКЦ ПР (м. Одеса), і настання смерті останнього перебуває у прямому причинному зв`язку з отриманими тілесними ушкодженнями.

Причиною вибуху котла АОТВ-100Н є збільшення об`єму води і зростання тиску в системі, що відбулось в наслідок демонтажу розширювального бачку, розташованого на четвертому поверсі казарми ГП № 496 військового містечка військової частини А0666, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Гвардійська, 15.

Таким чином, внаслідок кримінальної протиправної недбалості директора будівельної організації ТОВ «ДАКСС» ОСОБА_1 ,у порушення вимог пункту 5.3.5 розділу 5, пункту 7.5 розділу 7 ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», останнім не забезпечено розроблення проекту виконання робіт на будівельні роботи в приміщенні казарми та не узгоджено виконання будівельних робіт з умовами експлуатації вказаної казарми, що призвело до того, що розширювальний бачок системи опалення був демонтований при функціонуючій системі опалення, внаслідок чого відбулось збільшення об`єму води і зростання тиску в системі, що стало причиною вибуху котла АОТВ–100Н у казармі № 496, і заподіяло тяжкі тілесні ушкодження оператору котельні солдату ОСОБА_2 , які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті останньому.

Сторона обвинувачення звертається з клопотанням, обґрунтовуючи його тим, що в існують ризики, передбачені:

- п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховування від органу досудового розслідування та суду. Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, а саме у порушенні під час будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель, особою, яка зобов`язана дотримувати таких правил, якщо це спричинило загибель людини, за який законом передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років;

- пункт 2 частини 1 статті 177 КПК України – знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Є підстави вважати, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та вказують на його причетність до скоєння даного кримінального правопорушення;

- пункт 3 частини 1 статті 177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_1 може вдатись до спроб незаконно впливати на свідків, які викривають його та співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо;

- п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Зокрема, у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_1 може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього, як на підозрюваного у кримінальному провадженні у разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу з метою уникнення від кримінальної відповідальності;

- п. 5 ч. 2 ст. 177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення з метою уникнення від кримінальної відповідальності, зокрема, щодо тиску на учасників провадження.

2.Позиції учасників судового засідання.

Прокурор в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримав у повному обсязі.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання, надавши письмові заперечення на клопотання, та зазначила, що ризики відсутні, клопотання ґрунтується на припущеннях, підозрюваний раніше не судимий, має міцні соціальні зв`язки, постійне місце проживання та роботи, у зв`язку з чим, просила застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку захисника, з підозрою не погодився, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

3. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ч. 1 ст. 177 КПК України – метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 181 КПК України - домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України – під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4. Висновки слідчого судді.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

4.1. Обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України.

26.08.2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України – порушення під час будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель, особою, яка зобов`язана дотримуватися таких правил, якщо це спричинило загибель людини.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, підтверджується наступними матеріалами клопотання: актом спеціального розслідування нещасного випадку (смерті) з військовослужбовцем строкової служби військової частини А0666 солдатом ОСОБА_2 , протоколом огляду місця події від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 27.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_3 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 28.12.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_15 від 11.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_16 від 11.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_17 від 11.01.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , протоколом допиту свідка ОСОБА_19 від 12.01.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 12.01.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_8 від 12.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 14.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 14.01.2019 року, протоколом огляду місця події від 16.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 16.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_24 від 17.01.2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_25 від 17.01.2019 року, протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_16 від 17.01.2019 року, висновком експерта №81-105/2019, висновком експерта №14-40 від 28.08.2019 року, висновком експерта № 14-39 від 12.08.2019 року, висновком експерта №886-105/2019, відповідями на запити, та іншими матеріалами клопотання у сукупності.

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

4.2. Обставини, які свідчать про наявність/відсутність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, при вирішенні питання існування ризику, передбаченому п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя зазначає, що ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, санкція статті передбачає покарання у вигляді виправних робіт на строк до двох років або обмеження волі на строк до п`яти років, або позбавлення волі на строк від двох до п`яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Отже, очікування можливого суворого покарання може мати значення. При чому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58).

Враховуючи обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, беручи до уваги суспільно-небезпечний характер такого кримінального правопорушення, зокрема, тяжкі наслідки у вигляді загибелі людини, слідчий суддя приходить до переконання, що існує ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Крім того, беручи до уваги те, що матеріали клопотання та кримінального провадження містять протоколи допитів свідків, на показах яких, ґрунтується обґрунтованість підозри, тому підозрюваному при ознайомлені стануть відомі анкетні дані останніх, які в подальшому, будуть допитуватися безпосередньо судом, у випадку направлення обвинувального акту до суду, слідчий суддя приходить до переконання про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

При цьому ризик незаконного впливу на свідків об`єктивізується з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК). Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

В частині існування ризиків знищення, приховування речей чи документів, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, та вчиненні іншого кримінального правопорушення, на які посилається в клопотанні сторона обвинувачення, слідчий суддя зазначає, що вказане посилання є формальним, існування зазначення ризиків необґрунтоване та не підтверджене належними доказами. Крім того, в клопотанні не конкретизовано яким чином підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню, які речі чи документи може знищити. Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення також необґрунтований, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

4.3. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, по відношенню до домашнього арешту більш м`якими запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підстав для застосування інших більш м`яких запобіжних заходів відносно підозрюваного ОСОБА_1 в судовому засіданні встановлено не було, зокрема, застосування запобіжних заходів у вигляді застави, особистого зобов`язання та особистої поруки, з огляду на м`якість, а також встановлені в судовому засіданні ризики, не забезпечать належне виконання підозрюваним обов`язків.

Разом з тим, з огляду на характеризуючи дані підозрюваного, відповідно до яких останній раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце реєстрації та проживання, слідчий суддя приходить до переконання, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Беручи до уваги фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 275 КК України, а також наявних в рамках даного кримінального провадження ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду, впливу на свідків, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час.

На підставі викладеного, враховуючи обґрунтованість підозри, характеризуючи дані підозрюваного, а також встановлені в судовому засіданні ризики, слідчий суддя приходить до переконання що клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню.

Таким чином, керуючись ст.ст. 176-178, 181, 186, 193, 194-196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Одеській області Петельського О.В., погоджене прокурором Одеської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Кравченко О.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в рамках кримінального провадження №12018160330001930 від 27.12.2018 року – задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 26.10.2021 року, в межах строку досудового розслідування, із забороною залишати житло за адресою: АДРЕСА_2 , у період часу з 23 години 00 хвилин по 06 годину 00 хвилин.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 26.10.2021 року, наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до слідчого, прокурора та суду, на визначений час;

- не відлучатися з м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

Копію ухвали про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту направити для виконання до органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.