Рішення № 99375315, 06.09.2021, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/735/21

Провадження №2/319/280/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 вересня 2021 року смт.Більмак

Куйбишевський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гляня О.С.,

з участю секретаря Смокової О.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі адвоката Смоляного Андрія Андрійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація», треті особи без самостійних вимог на стороні відповідача - приватний нотаріус Григорян Діана Гагіківна, приватний виконавець Єфіменко Денис Олегович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

28 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним вище позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2748 від 30.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Григорян Д.Г. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК Фінанс Інновація» заборгованості 24266 грн., утриману з її заробітної плати грошову суму в розмірі 1468,47 грн. як безпідставно стягнуті кошти, а також сплачені нею судові витрати.

Посилається на те, що оскільки відсутня безспірність розміру заборгованості та позивачу вимога про стягнення коштів не направлялася, виконавчий напис підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

11.08.2021 до суду надійшов відзив на позов, в якому ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» зазначає, що кредитний договір, укладений із ОСОБА_1 в електронному вигляді. Посилається на ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» та вважає, що вказаний договір прирівнюється до письмової форми договору із усіма правовими наслідками невиконання зобов?язань за договором. Зазначає, що оскільки позивач у встановленому законом порядку не спростував належними та допустимим доказами того, що сума заборгованості за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, виконавчий напис є таким, що підлягає виконанню.

В судове засідання позивач не з?явилася, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без її участі.

Відповідач в судове засідання не з?явився також, у відзиві просив проводити розгляд справи за відсутності представника.

Третя особа приватний нотаріус Григорян Д.Г. в судове засідання не з?явилася, повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв не надала.

Третя особа приватний виконавець Єфіменко Д.О. в судове засідання не з?явився також, повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки суду не повідомив, заяв не надав.

Дослідивши надані докази, суд дійшов висновків про наступне.

Судом встановлено, що виконавчим написом № 2748 від 30.03.2021, вчиненим приватним нотаріусом Григорян Д.Г. стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованість в розмірі 24266,00 грн.

З документів, наданих приватних нотаріусом Київського міського нотаріального округу Григорян Д.Г., вбачається, що підставою для вчинення виконавчого напису від 30.03.2021 стали: заява директора ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» від 29.03.2021, копія кредитного договору № 201015-27928-1 від 15.10.2020, укладеного між ТОВ «ФК «Фінанс Інновація» та ОСОБА_1 , довідка про укладення договору від 29.03.2021, виписка по особову рахунку, список рекомендованих поштових відправлень, копія статут ТОВ «ФК «Фінанс Інновація», копія витягу про реєстрацію в ЄДРПОУ.

Відповідно ст. 18 ЦК України, нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Статтею 87 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім`я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред`явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Відповідно до пунктів 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса», для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Судом встановлено, що виконавчий напис виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за яким стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14, яка була залишена без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року та Постановою Великої палати Верховного Суду від 20.06.2018 року відмовлено в задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 1 листопада 2017 року, було визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості».

Зазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п.4 ст.254КАС України (в редакції, що діяла на момент винесення постанови) набула законної сили з моменту проголошення, з 22 лютого 2017 року, а отже з цієї ж дати законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин. Таким чином, в момент вчинення виконавчого напису 30.03.2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, а отже такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Крім того, на думку суду, навіть у разі наявності правових підстав у відповідності до п.2 Переліку документів, за яких стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 для вчинення виконавчого напису нотаріуса, то неможливість вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, визначеної у відповідності до виконавчого напису від 30.03.2021 року була обумовлена й іншими обставинами, наведеним нижче.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного суду України від 05.06.2017 року у справі №6-887цс17, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачам документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів; для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Безспірність документу, відповідно до якого вчиняється виконавчий напис, перевіряється наступним чином: боржник повинен бути повідомлений не менш, ніж за 30 днів до вчинення виконавчого напису про порушення кредитних зобов`язань та ліквідувати допущені порушення чи оскаржити виставлену вимогу у судовому порядку або виставити заперечення кредитору. Якщо жодна із цих дій не виконана, заборгованість вважається безспірною.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи яка була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

Отже, на думку суду, у даному випадку, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, вчинив виконавчий напис поза межами встановлених ст. 88 Закону України «Про нотаріат» строків, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Крім того, згідно з позицією ВСУ, яка викладена Великою палатою Верховного Суду у справі № 826/20084 від 20.06.2018 року, вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності надання йому особою, яка звертається із відповідною заявою про вчинення виконавчого напису, необхідних оригіналів нотаріальних договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Згідно ст. 12 та ст. 81ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, і сторони у справі мають рівні права щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням чинного законодавства, а тому він підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню.

Судом встановлено, що на виконання виконавчого напису нотаріуса напису № 2748, виданого 30.03.2021 з ОСОБА_1 стягнуто 1468,47 грн., що підтверджується довідкою структурного підрозділу «Станція Волноваха» Регіональної філії «Донецька залізниця» № 953 від 22.07.2021.

Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення 83 глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Оскільки підстава набуття банком грошових коштів відпала у зв`язку із визнанням виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, з банку на користь позивача підлягають стягненню безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 1468,47 грн., стягнуті у виконавчому провадженні № 65147865 за виконавчим написом № 2748 від 30.03.2021 року.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню витрати, понесені позивачем по оплаті судового збору у розмірі 1362 (908+454=1362) грн.

Ухвалою суду від 28.07.2021 заяву ОСОБА_1 в особі адвоката Смоляного Андрія Андрійовича про забезпечення позову задоволено. Зупинено стягнення по виконавчому провадженню 65147865, відкритому на підставі виконавчого напису нотаріуса № 2748 від 30.03.2021, вчиненому приватним нотаріусом Григорян Д.Г. щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 24266 грн.

Згідно ч. 7 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев?яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 2748 від 30.03.2021, вчинений приватним нотаріусом Григорян Діаною Гагіківною щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» заборгованості в розмірі 24266 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (код ЄДРПОУ 41146462, адреса: 03124, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 4, офіс 520) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий Куйбишевським РВ УМВС України в Запорізькій області 10.07.2006 року, ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , безпідставно стягнуті 1468,47 грн. у виконавчому провадженні № 65147865 та судовий збір в сумі 1362 грн., а всього 2830,47 грн. (дві тисячі вісімсот тридцять гривень сорок сім копійок)

В силу положень ч.7 ст. 158 ЦПК України, заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги до Запорізького апеляційного суду через Куйбишевський районний суд Запорізької області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.С.Глянь