Ухвала суду № 99372237, 03.09.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №932/3846/21

Провадження №2/932/1729/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2021 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська області Лукінова К.С. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та розпискою як письмовим правочином,-

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та розпискою як письмовим правочином.

Ухвалю судді від 17.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та розпискою як письмовим правочином було залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали, та роз`яснено, що у разі невиконання ухвали в зазначений термін, заява буде вважатися неподаною та буде повернута позивачу.

Копію ухвали позивачем не було отримано два рази. Суд на адресу позивача 17.05.2021 року направив копію ухвали, на адресу суду повернувся конверт з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. 23.06.2021 року судом повторно направлялась ухвала на адресу позивача і також конверт повернувся на адресу суду з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Згідно з ч. 1. ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.

Станом на 03.09.2021 року зазначені недоліки в ухвалі суду позивачем не усунуті.

Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права. Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі “Смірнова проти України“).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

По закінченню вказаного строку позивач вказані в ухвалі недоліки не виправив в повному обсязі, а тому вважаю, що відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та розпискою як письмовим правочином слід вважати неподаною і повернути позивачу.

Керуючись ч.3 ст.185 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та розпискою як письмовим правочином - вважати неподаною і повернути позивачу.

Роз`яснити, що згідно ч.7 ст. 185 ЦПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: К.С. Лукінова