Ухвала суду № 99371349, 27.08.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2174/21

Провадження № 2-з/522/431/21

УХВАЛА

27 серпня 2021 року м. Одеса

Приморський районний суд міста Одеси в складі

головуючого-судді Косіциної В.В.

за участі секретаря судових засідань Пашковського В.О.

розглянувши заяву директора ТОВ «Сайленд» Кротова Ігоря Олександровича про скасування заходів забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

19 серпня 2021 року від ТОВ «Сайленд» надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову. Своє клопотання представник ТОВ «Сайленд» мотивує тим. Що будь якого спору між ОСОБА_1 та ТОВ «Сайленд» щодо договору наквартиру № 55а не існує та існувати не може, оскільки ще 06.02.2020 року Міністерством юстиції України скасовано незаконне рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 . При цьому попередній власник квартири АДРЕСА_2 а ТОВ «Будмарин» не є учасником справи.

Також представник ТОВ «Сайленд» зазначив, що суд не врахував, що задоволення заяви про забезпечення позову обмежить право власності ТОВ «Сайленд» , яке фактично не оскаржується ОСОБА_1 , не здійснив належної оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів, не з`ясував співмірності виду забезпечення позову позовним вимогам, не надав оцінку рівноцінності заходів забезпечення позову змісту заявлених вимог.

В судовому засіданні представник ТОВ «Сайленд» наполягав на задоволенні заявленого клопотання.

Представник ТОВ «Ханбер» також підтримала заявлене клопотання.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, проте надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що ТОВ «Сайленд», ТОВ «Ханбер» та ТОВ «Будмарін» є повязаними особами через ОСОБА_2 , що свідчить про фіктивність правочинів щодо відчуження спірної квартири та що представник ТОВ «Сайленд» бажає зняти арешт з майна з метою його подальшого відчуження.

Також представник ОСОБА_1 зазначено, що у разі задоволення клопотання ТОВ «Сайленд» існує реальна загроза подальшого відчуження спірного майна на користь третіх осіб, що в подальшому утруднить виконання рішення суду, або затягне розгляд справи.

Судом встановлені наступні обставини.

04 лютого 2021 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Ханбер», від імені та в інтересах якого діє представник - АО «СІ.ЕЛ.ЕС.», в особі адвоката Задернівської Я.Є. до ОСОБА_1 та Обслуговуючого кооперативу «ЕКОДОМ-1» про визнання правочинів недійсними.

За результатами автоматичного розподілу справа передана для розгляду судді Приморського районного суду міста Одеси Косіциній В.В.

Ухвалою від 05 травня 2021 року відкрито провадження у справі.

31 травня 2021 року до суду представником ОСОБА_1 – ОСОБА_3 подано зустрічну позовну заяву про визнання правочину недійсними та визнання права власності.

В судовому засіданні 08.07.2021 представник ОСОБА_1 уточнив зустрічний позов та судом було прийнято рішення про прийняття до провадження зустрічного позову ОСОБА_1 до ТОВ «Ханбер», Обслуговуючого кооперативу «Екодом», ТОВ «Сайленд» про визнання додаткової угоди № 1 до договору про співробітництво № 1 від 22.10.2015 року укладену між ТОВ «Ханбер» та ОК «Екодом» недійсною, витребування в ТОВ «Сайленд» на користь ОСОБА_1 квартири АДРЕСА_1 . Визнання права власності на квартиру та паркомісце.

Ухвалою Приморського районного суду від 08.07.2021 року було задоволено заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на нерухоме майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1 номер об`єкта нерухомого майна 1885124051101 та паркомісце 14 у будинку АДРЕСА_3 номер об`єкта нерухомого майна 1885074151101 та заборонено. проведення реєстраційних дій державним реєстраторам, нотаріусам та будь-яким суб`єктам державної реєстрації щодо нерухомого майна, а саме: квартири АДРЕСА_1 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1885124051101 та паркомісця 14 у будинку АДРЕСА_3 номер об`єкта нерухомого майна 1885074151101 .

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.

При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачу вчиняти певні дії.

Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу

Судом встановлено, що предметом позову ОСОБА_1 є в тому числі вимога про витребування з незаконного володіння ТОВ "Сайленд" спірного нерухомого майна. Отже, між сторонами існує спір щодо права власності на майно, а способом захисту свого права заявник обрав звернення з віндикаційним позовом. Тоюбто аргумент щодо відстуності спору між ТОВ "Сайленд" та ОСОБА_1 не відповідає дійсності.

При цьому щодо спірного майна протягом короткого проміжку часу було вчинено низку реєстраційних дій щодо права власності інших осіб, накладення обтяжень на майно, що дає підстави для обґрунтованих припущень, що до закінчення розгляду даної справи майно, яке вже вибуло із володіння ОСОБА_1 , може бути в черговий раз відчужено відповідачем. У такому випадку заявник не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення речового права ОСОБА_1 . За таких обставин твердження представника ТОВ "Сайленд" щодо необгрунтованності доводів заявника щада необхідності вжиття відповідних заходів не знаходить свого підтвердження та не відповідає дійсним обставинам.

За таких обставин обраний судом вид забезпечення позову - накладення арешту на майно, що перебуває у володінні відповідача, є співмірним із заявленими позовними вимогами та випливає з фактичних обставин справи, оскільки через ризик відчуження майна на користь третіх осіб невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту нежитлового будинку може істотно ускладнити ефективний захист прав позивача у випадку задоволення його позову та призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду.

При цьому судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно лише тимчасово обмежить права відповідача щодо розпорядження майном, яке фактично перебуває у його володінні, проте такі заходи не перешкоджають здійсненню відповідачем господарської діяльності, в той час як їх вжиття забезпечить збереження балансу інтересів сторін та узгоджується із критеріями розумності, обґрунтованості та адекватності, а тому цей довод представник ТОВ "Саленд" як підставу для скасування заходів забезпечення суд не приймає.

При розгляді питання щодо наявності підстав для скасування заходів забезпечення позову судом також враховано позицію Верховного суду по справі 910/16370/20 викладену у постанові від 15.04.2021 року.

Суд також наголошує на тому, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позовних вимог не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті.

Враховуючи викладене суд не вбачає підстав для скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою від 08.07.2021 року.

Керуючись ст. 149, 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Сайленд» про скасування заходів забезпечення позову накладених ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2021 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання повного тексту суддею

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Одеського апеляційного суду.

Повний текст складений та підписаний 1 вересня 2021 року.

Суддя Косіцина В.В.