Вирок № 99367780, 03.09.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6321/21

1-кп/308/638/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 вересня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої судді - Зарева Н.І., за участю:

секретаря судового засідання - Віраг Е.М.,

прокурора - Левкулич О.І.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника – Ставичного П.І.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 1-кп/308/638/21 (справа № 308/6321/21), відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071170000141 від 13.03.2021 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Чоп Закарпатської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Одинадцятого березня 2021 року близько 12 години 00 хвилин ОСОБА_2 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, прагнучи задовольнити особисті потреби за рахунок незаконного вилучення майна, тобто діючи з корисливим мотивом та метою, реалізовуючи раптово виниклий умисел, спрямований на крадіжку, вважаючи, що робить це непомітно для потерпілого та інших осіб, тобто діючи таємно, проник через незамкнені на ключ двері до будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно та поза волею власника викрав належну ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бензопилу марки «Урал», тобто вчинив крадіжку, та покинув місце вчинення злочину, маючи у такий спосіб реальну можливість розпорядитися викраденим майном.

Згідно з висновком експерта від 22.03.2021 року № СЕ-19/107-21/2398-ТВ ринкова вартість бензопили марки «Урал», бувшої у користуванні, з урахуванням ознак зносу, станом цін на 11 березня 2021 року становить 1019 гривень 20 копійок.

Таким чином, своїми умисними діями обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_1 на загальну суму 1019 гривень 20 копійок, та вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, а саме, крадіжку - таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням до житла.

У ході досудового розслідування кримінального провадження прокурор Ужгородської окружної прокуратури Левкулич О.І. та підозрюваний ОСОБА_2 на підставі ст.ст. 468 - 470, 472 КПК України уклали угоду про визнання винуватості від 21 квітня 2021 року.

Згідно угоди, обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення. Сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, у виді 3 (три) роки позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України досягли згоди щодо звільнення обвинуваченого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину, а також виконає передбачені ст. 76 КК України обов`язки.

В угоді зазначені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України, наслідки невиконання угоди, встановленні ст. 476 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості були враховані обставини, передбачені ст. 470 КПК України, дотримані вимоги процесуального та матеріального права, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому узгоджене сторонами покарання.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні проти затвердження угоди про визнання винуватості не заперечив, зазначив, що викрадене майно йому повернуто, жодних претензій до обвинуваченого у нього не має.

Захисник Ставичний П.І. просив суд затвердити угоду про визнання винуватості, при цьому вказав, що при укладенні угоди між підозрюваним та прокурором були дотримані правила та вимоги, передбачені КПК України та КК України, угода укладена добровільно, без застосування насильства, примусу чи погроз.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні повністю визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вказав, що час, місце та спосіб вчинення ним кримінального правопорушення в обвинувальному акті та угоді викладені вірно, вказані обставини відповідають подіям, що відбувалися в дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. У вчиненому щиро розкаявся. Зазначив, що повністю розуміє наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України щодо обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можливо будуть застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України. При цьому зазначив, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов`язання, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене покарання. Крім того, обвинувачений вказав, що вищезазначена угода про визнання винуватості укладена ним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз. Розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Дослідивши угоду про визнання винуватості, заслухавши прокурора, потерпілого, обвинуваченого та його захисника суд прийшов до висновку, що укладена угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.ст. 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, дії обвинуваченого ОСОБА_2 обґрунтовано кваліфіковані як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, крадіжка - таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, яке згідно з положеннями ст. 12 КК України відноситься до тяжких злочинів.

Потерпілий ОСОБА_1 надав письмову згоду на укладення угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_2 .

Обвинувачений ОСОБА_2 попереджений про наслідки укладення та затвердження вказаної угоди, визначені ст. 473 КПК України, щодо обмеження його права оскарження вироку згідно з положеннями ст. 394 і ст. 424 КПК України, і щодо відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, повністю усвідомлює характер пред`явленого обвинувачення, вид покарання, і інші заходи, які можуть бути застосовані до нього у разі затвердження зазначеної угоди судом, в тому числі, і наслідки невиконання вказаної угоди, визначені у ст. 476 КПК України.

Угода про визнання винуватості укладена підозрюваним добровільно, без застосування будь-якого насильства, примусу чи погроз.

Судом встановлено, що ініціювання, порядок укладення та зміст угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України.

Умови даної угоди не суперечать вимогам кримінального та кримінального процесуального законодавства України, узгоджена міра покарання визначена в межах, встановлених санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ст. 474 ч. 7 КПК України, судом не встановлено.

На підставі наведеного, враховуючи, що укладена угода про визнання винуватості повністю відповідає встановленим кримінальним процесуальним законодавстом вимогам, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої міри покарання.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Процесуальні витрати, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 .

Долю речового доказу слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 100, 368, 370, 371, 374, 394, 395, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 21 квітня 2021 року, укладену між прокурором Ужгородської окружної прокуратури Левкуличем Олександром Івановичем та обвинувачним ОСОБА_2 , у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071170000141 від 13.03.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання, затверджене угодою, у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного йому покарання у виді позбавлення волі з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закарпатського НДЕКЦ МВС України (одержувач: ГУК у Закарпатській області /Ужгородська тг/ 24060300, код ЄДРПОУ 37975895 Казначейство України, р/р UA658999980313070115000007493, МФО 899998, призначення: за товарознавчу експертизу) процесуальні витрати, пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи від 22.03.2021 № СЕ-19/107-21/2398-ТВ в розмірі 980,70 грн (дев`ятсот вісімдесят гривень 70 копійок).

Речовий доказ по справі, а саме бензопилу оранжевого кольору марки "Урал", яка знаходиться на зберіганні потерпілого - власника ОСОБА_1 , вважати переданою за належністю.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд виключно з підстав, визначених ч. 3 ст. 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію вироку не пізніше наступного дня після його проголошення надіслати учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуюча суддя Н.І. Зарева