
308/5661/21
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31.08.2021 місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Фазикош О.В., за участю секретаря Химинець О.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Ужгород, за правилами спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Марина Віктора Георгійовича про роз`яснення судового рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Марина Віктор Георгійович звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про роз`яснення судового рішення.
Заява мотивована тим, що постановою в справі про порушення митних правил № 1003/30500/20 від 21.04.2021 року за ст. 485 МК України ОСОБА_1 визнано винним та притягнуто до адміністративної відповідальності згідно протоколу про ПМП № 1003/30500/20 та накладено адміністративне стягнення в сумі 396140,10 грн.
02.06.2021 року Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглянуто адміністративну справу про визнання протиправною і скасування вищевказаної постанови в справі про порушення митних правил. За результатами розгляду, судом винесено рішення, яким: скасовано Постанову № 1003/30500/20 заступника начальника Закарпатської митниці Державної митної служби України Негріч Леоніда Миколайовича від 21.04.2021 року; провадження у вищевказаній справі про адміністративне порушення - закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАГІ, у зв`язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення. Заявник зазначає, що вищевказане рішення суду набуло законної сили 25 червня 2021 року.
Представник позивача вказує на те, що вказаним судовим рішенням не вирішено питання про повернення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучених у відповідності до ПМП № 1003/30500/20 від 13.07.2020 року автомобіля марки «Mercedes-Benz» модель Е200, реєстраційний знак Румунії - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 та оригіналу свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.06.2019 року (1 арк.)
Як вказано у заяві, 05.07.2021р. представником позивача було подано заяву до Закарпатської митниці Держмитслужби про повернення вилученого у відповідності до ПМП № 1003/30500/20 від 13.07.2020 року автомобіля та свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу. Згідно відповіді від Закарпатської митниці Дерджмитслужби: «оскільки рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2021 року не вирішена доля предметів, вилучених згідно з протоколом про ПМП № 1003/30500/20 від 13.07.2020 року, що передбачено ст. 283 КУпАП, зазначене рішення суду не формує правових підстав для видачі Вами майна».
Представник позивача обґрунтовуючи вказану заяву посилається на положення ст. 254 КАС України.
Згідно прохальної частини заяви адвокат просить суд: роз`яснити рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі № 308/5661/21 від 02.06.2021 року, а саме: чи підлягають поверненню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучені від нього згідно протоколу ПМП № 1003/30500/20 від 13.07.2020 року автомобіль марки «Mercedes-Benz» модель Е200, реєстраційний знак Румунії - НОМЕР_1 , кузов № НОМЕР_2 та оригінал свідоцтва на реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 06.06.2019 року у зв`язку зі скасуванням постанови в справі про порушення митних правил № 1003/30500/20 заступника начальника Закарпатської митниці Державної митної служби України Негріч Леоніда Миколайовича від 21.04.2021 року, вищевказаним судовим рішенням та виходячи з положень ч. З ст. 528 МК України? Окрім того, просить: розгляд вказаного питання проводити без повідомлення учасників справи та в будь- якому випадку без участі позивача та його представника.
Позивач та його представник в судове засідання не звилися, про дату та час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд заяви за його відсутності.
Від представника Закарпатської митниці Держмитслужби Селеш О.Я., надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення заяви заперечує.
Дослідивши матеріали заяви та адміністративної справи №308/5661/21, суд приходить до наступного висновку.
Питання роз`яснення судового рішення регулюються ст.254 КАС України.
Згідно вказаної норми, за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз`яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено.
За змістом наведеного слідує, що роз`ясненню підлягає судове рішення, яким спір вирішено по суті позовних вимог, і здійснити таке роз`яснення вправі суд, який це рішення ухвалив.
В п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд вказує на те, що необхідність роз`яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли останнє є незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що повинні здійснювати його виконання.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз`яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 02.06.2021 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , адвоката Марини Віктора Георгійовича, до Закарпатської митниці Державної митної служби України, заступника начальника Закарпатської митниці Державної митної служби України Негріч Леоніда Миколайовича про визнання протиправною і скасування постанови в справі про порушення митних правил № 1003/30500/20 від 21.04.2021 року за ст. 485 МК України.
Скасовано постанову № 1003/30500/20 заступника начальника Закарпатської митниці Державної митної служби України Негріч Леоніда Миколайовича від 21.04.2021р., якою визнано винним та притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення ст. 485 МК України (згідно протоколу про ПМП №1003/30500/20), та накладено адміністративне стягнення в розмірі 300% суми митних платежів на суму 396140,10 грн.; закрито провадження у справі про адміністративне порушення відносно ОСОБА_1 за ст. 485 Митного кодексу України - на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із закінченням строку для накладення адміністративного стягнення.
Суд вважає, що в рішенні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 02.06.2021, чітко та зрозуміло викладено зміст такого судового рішення, рішення викладено з додержанням норм, передбачених Кодексом адміністративного судочинства.
Отже, враховуючи, що рішення суду набрало законної сили і є зрозумілим, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його роз`яснення, виходячи з того, що заявником не наведено жодних обставин, які вказують на те, що рішення суду є незрозумілим.
Разом із тим, в заяві про роз`яснення рішення суду заявником фактично ставиться питання стосовно тимчасово вимученого в порядку ст. 511 МК України у позивача ОСОБА_1 транспортного засобу, згідно протоколу про порушення митних правил №1003/30500/20 від 13.07.2020.
Згідно п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином вирішення питання щодо тимчасово вилученого майна не входить до компетенції суду в межах розгляду справи про оскарження постанови митного органу.
Питання повернення особі, яка притягалася до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, або її представникові конфіскованих товарів, транспортних засобів, сум штрафу або її відповідної частини, у випадку скасування постанови закриття провадження або змінення адміністративного стягнення за порушення митних правил, врегульовано нормами МК України, зокрема ст.ст. 528, 530 МК України.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що заява про роз`яснення судового рішення задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 2, 44, 45, 149, 254, 256, 295 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Марина Віктора Георгійовича про роз`яснення судового рішення - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою ст. 299 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (підписання), при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідних положень КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош
Судове рішення № 99367757, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 31.08.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 308/5661/21. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: