Ухвала суду № 99367731, 31.08.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10988/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Крегул М.М., за участю секретаря судового засідання Тимко М.В., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Пачути Оксани Михайлівни, про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача регіональний сервісний цент ГСЦ МВС в Закарпатській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача регіональний сервісний цент ГСЦ МВС в Закарпатській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль та стягнення моральної шкоди.

Так, у позовній заяві позивач вказує, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , діючи від її імені на підставі довіреності, незаконно, без її відома відчужили на свою користь, належний позивачеві автомобіль ВАЗ 217030, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 . Зокрема ОСОБА_2 , діючи від імені ОСОБА_1 , продала своєму чоловікові, ОСОБА_3 , вищевказаний автомобіль. У зв`язку з цим, позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі продажу цього автомобіля.

Після подання позову, 30.08.2021 року від представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в обґрунтування якої зазначає, що відповідачі діяли всупереч вимогам 238 ЦК України та незаконно відчужили від позивача належний їй автомобіль, оскільки вчинили правочин не в інтересах довірителя, а в своїх особистих. У зв`язку з цим, вважає за необхідне накласти арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 217030, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 (ДНЗ НОМЕР_2 ), оскільки, необхідно гарантувати виконання рішення, а незастосування такого може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Також заявник звертає увагу, що заходи забезпечення позову є допустимими й співмірними із заявленими нею вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, сторони у судове засідання не викликалися, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Розглянувши заяву. про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист,або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

З заяви про забезпечення позову, а також позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_1 будучи власницею вищевказаного автомобіля, уповноважила відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 представляти її інтереси та вчиняти від її імені правочини, для чого наділила їх рядом прав, зокрема і правом представляти її права, свободи та законні інтереси в усіх без винятку органах державної влади, місцевого самоврядування, підприємствах, установах і організаціях, незалежно від форми власності та підпорядкування, з питань пов`язаних з оформленням, виготовленням та отриманням документів про право власності та іншими. Дані обставини підтверджуються копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та копією довіреності засвідченої приватним нотаріусом Кішкіним Д.В. від 05.05.2016 року.

30.07.2021 року на підставі договору купівлі-продажу № 2142/2021/2707402 відповідач ОСОБА_2 , яка діяла від імені позивача ОСОБА_1 , відчужила відповідачеві ОСОБА_3 транспортний засіб – автомобіль ВАЗ 217030, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , н.з. НОМЕР_4 .

Частиною 3 ст. 150 ЦПК передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто, вжиті судом заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих заявником для підтвердження своїх вимог, пересвідчився у тому, що між позивачем ОСОБА_1 та відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 дійсно виник спір щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2142/2021/2707402 від 30.07.2021 року, оскільки такий, як стверджує заявник вчинений довіреною особою не в інтересах довірителя, а на власну користь .

Судом з`ясовано обсяг позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , дані про особу відповідачів, а також співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, заявленим позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав і законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Обґрунтованою підставою для забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача регіональний сервісний цент ГСЦ МВС в Закарпатській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль та стягнення моральної шкоди, є існування загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, заявник довів належність йому таких прав та те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до ускладнення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача має очевидний та об`єктивний характер, оскільки відповідачі можуть у будь який спосіб відчужити вказаний автомобіль третій особі.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, а також суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а і інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому суд зазначає, що вжиття заходів забезпечення позову за результатами розгляду заяви про забезпечення позову не є вирішенням спору по суті без фактичного його розгляду судом. Вжиття заходів забезпечення позову, у даному випадку, суд вважає вимушеним заходом, оскільки, невжиття заходів забезпечення може утруднити виконання рішення суду.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

На підставі викладеного, враховуючи те, що між сторонами наявний спір про про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль, суд приходить до висновку про наявність підстав для вжиття заходу забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортний засіб.

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 157, 260-261, 353-355 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Пачути Оксани Михайлівни, про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на транспортний засіб, у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача регіональний сервісний цент ГСЦ МВС в Закарпатській області, про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, скасування державної реєстрації права власності на автомобіль та стягнення моральної шкоди - задовольнити .

Накласти арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 217030, 2007 року випуску, сірого кольору, номер кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 (д.н.з. НОМЕР_2 ) із забороною розпорядження та відчуження транспортного засобу марки ВАЗ 217030, 2007 року випуску (д.н.з. НОМЕР_2 ) .

Копію ухвали про вжиття заходів забезпечення позову направити негайно для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул