Рішення № 99367687, 03.09.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 вересня 2021 року м. Мукачево Справа №303/7017/21 2-а /303/168/21

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючого – судді Куропятник О.М.

секретар судового засідання Годьмаш О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Мукачево адміністративну справу за позовом 27 прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) до громадянина Держави Ізраїль ОСОБА_1 (ROSENBAUM LEVI ITAMAR), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України,

За участю:

представника позивача – Ребізанта В.Р.

відповідача - РОСЕНБАУМ ЛЕВІ ІТАМАР (ROSENBAUM LEVI ITAMAR)

представника відповідача – Волошин В.В.

перекладача – Маєр Мордехай

ВСТАНОВИВ:

27 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) звернувся до суду з позовом до громадянина Держави Ізраїль РОСЕНБАУМ ЛЕВІ ІТАМАР (ROSENBAUM LEVI ITAMAR), ІНФОРМАЦІЯ_1 , про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України.

Позовні вимоги обґрунтовуються доводами про те, що відповідач 1 вересня 2021 року був затриманий на напрямку 231 прикордонного знаку на відстані 200 метрів від державного кордону (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області), ділянка відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби «Велика Бийгань» відділу прикордонної служби «Косино» 27 прикордонного загону під час спроби незаконного, поза пунктами пропуску, в складі групи осіб, перетину державного кордону з Угорщини в Україну. Своїми діями відповідач вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статтею 204-1 КУпАП, внаслідок чого його було затримано в адміністративному порядку на термін до трьох діб з метою встановлення особи та з`ясування обставин правопорушення відповідно до ст. 263 КУпАП.Відповідач підстав для законного перебування на території України не має, має заборону на в`їзд на територію України до 16 жовтня 2023 року. Вищевказані обставини є підставою для затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі України.

Представник позивача просив позовні вимоги задоволити з підстав, викладених в позові.

Відповідач та його представник заперечили щодо можливості задоволення позову, оскільки відповідач не знав про наявність заборони на в`їзд на територію України та був затриманий за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та підлягає передачі прикордонним органам суміжної держави.

Заслухавши доводи учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне.

1 вересня 2021 року близько 3 год. 20 хв. на напрямку 231 прикордонного знаку (територія Великобийганської об`єднаної територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) на відстані 200 метрів від державного кордону прикордонним нарядом було виявлено та затримано відповідача за незаконний перетин державного кордону з Угорщини в Україну, що підтверджується протоколом про адміністративне затримання від 1 вересня 2021 року.

Про затримання відповідача повідомлено посольство Держави Ізраїль в Україні, Департамент консульської служби Міністерства закордонних справ України.

З даних постанови про заборону в`їзду в Україну від 16 жовтня 2020 року вбачається, що громадянину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборонено вїзд в Україну строком на три роки.

Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: законний арешт або затримання особи з метою запобігання її недозволеному в`їзду в країну чи особи, щодо якої провадиться процедура депортації або екстрадиції.

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини у справі Chahal v. The U.K . Арр. 22414/93, 15 November 1996 будь-яке позбавлення волі відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод буде виправданим доти, доки триває процедура депортації. Якщо така процедура не провадиться з належною ретельністю, затримання перестає бути допустимим.

Європейський Суд з прав людини у справі «Amuur v. France», Арр. 19776/92, 25 June 1996 та у справі «Dougoz v Greece», App. no. 40907/98, 6 March 2001 вказав, що у разі, якщо національне законодавство передбачає можливість позбавлення волі - особливо стосовно іноземного громадянина - шукача притулку - таке законодавство повинно бути максимально чітким і доступним для того, щоб уникнути ризику свавілля.

З огляду на це, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в Законі.

По відношенню до цього суд виходить з того, що відповідно до частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, на підставі поданої органом охорони державного кордону до іноземця або особи без громадянства суд може застосувати такий захід як затримання з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.

Відповідно до частини одинадцятої статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Згідно з частиною тринадцятою статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є: 1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації; 2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що клопотання про затримання щодо іноземця або особи без громадянства може бути подано стосовно особи, до якої подано та розглядається адміністративний позов про примусове видворення, при цьому підставою затримання повинні слугувати докази на підтвердження обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого подано адміністративний позов про примусове видворення, не має документа, що дає право на виїзд з України, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення або якщо існує ризик його втечі.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Судом встановлено, що відповідач має документи та кошти для виїзду з території України, затриманий за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску через державний кордон України та підпадає передачі прикордонним органам суміжної держави.

Крім того, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, а так само щодо відсутності в нього, документа, що дає право на виїзд з України.

Отже, з урахуванням вищевказаних фактичних обставин справи, вимог частини 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд вважає, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 2, 5, 9, 19, 72 –77, 246, 250, 271, 272, 289, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову - відмовити.

Копію рішення невідкладно видати учасникам справи.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: 27 прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина 2142) (код ЄДРПОУ - 14321676, індекс 89600, вул. Недецеї, 45, м. Мукачево Закарпатської області).

Відповідач: громадянин Держави Ізраїль ОСОБА_1 (ROSENBAUM LEVI ITAMAR), ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце перебування: пункт тимчасового тримання Мукачівського прикордонного загону, м. Мукачево, вул. Недецеї, 45, Закарпатської області).

Представник відповідача: Волошин Вікторія Василівна (м.Мукачево, вул. 26 Жовтня, 25).

Суддя О.М. Куропятник

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.09.2021.