Ухвала суду № 99366669, 02.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/2734/21

Провадження №1-кп/127/133/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Іванченка Я.М.,

за участю:

секретаря - Коваль А.П.,

сторони обвинувачення: прокурора Шамалюка В.А.,

сторони захисту: обвинуваченої ОСОБА_1 , захисника Вишаровської В.К.,

дослідивши у відкритому судовому засіданні в залі суду №13 обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021025040000040 від 18.01.2021 року, №12021020040000064 від 27.01.2021 року, №12021020040000150 від 12.03.2021 року, №12021020040000195 від 05.04.2021 року, –

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають обвинувальні акти в об`єднаному кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190, ч. 3 ст. 185 КК України, відомості про які внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021025040000040 від 18.01.2021 року, №12021020040000064 від 27.01.2021 року, №12021020040000150 від 12.03.2021 року, №12021020040000195 від 05.04.2021 року.

Прокурор Шамалюк В.А. в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, в зв`язку з тим, що у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ст. 177, а саме: ризик того, що ОСОБА_1 буде ухилятися від явки до суду, а в подальшому і від відбування покарання, усвідомлюючи, що їй може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, також ризик незаконного впливу на потерпілих та свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їхніх показань, крім того існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, про що свідчить наявність у обвинуваченої попередніх судимостей, у тому числі за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, а епізодність пред`явленого обвинувачення вказує на стійку протизаконну поведінку обвинуваченої, тому застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , аніж тримання під вартою, не може запобігти існуючим в кримінальному провадженні ризикам, в зв`язку з чим існують всі підстави для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечувала, щодо клопотання прокурора про продовження застосування стосовно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначила, що вона немає наміру здійснювати тиск на потерпілих, тим більше що претензій до неї у них не має, в розшук була оголошена тому, що через незадовільний стан здоров`я не з`являлася до суду та не мала можливості повідомити про причини своєї неявки, також зазначила, що після того, як вона була оголошена в розшук нових кримінальних правопорушень не вчиняла, просила суд змінити міру запобіжного заходу.

Захисник обвинуваченої ОСОБА_1 – адвокат Вишаровська В.К., заперечувала, щодо задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначила, що ризики наведені прокурором не підтверджуються жодними доказами, наміру впливати на потерпілих у її підзахисної немає, крім того у потерпілих відсутні претензії до ОСОБА_1 , а тому просила суд відмовити в задоволенні клопотання прокурора та змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши клопотання прокурора про продовження строку дії раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_1 , думку учасників судового провадження з приводу заявленого клопотання та дослідивши обвинувальний акт, суд приходить до переконання, що клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Суд, оцінивши підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи,зважаючи на практику Європейського суду, враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

При вирішенні клопотання щодо доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні ряду кримінальних правопорушень, а саме за ч. 2 ст. 190 КК України, тобто у вчиненні нетяжкого умисного корисливого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі – на строк до 3 років та за ч. 3 ст. 185 КК України, тобто у вчиненні тяжкого умисного корисливого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі – на строк до 6 років. Під час розгляду кримінального провадження судом було змінено запобіжний захід ОСОБА_1 на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків визначених ст. 194 КПК України та звільнено з під варти в залі суду. Однак, обвинувачена після зміни запобіжного заходу, умисно ухилялася від явки до суду, будучи повідомленою про час та місце судового засідання, не повідомляла суд про поважність причин своєї неявки, змінила місце свого проживання не повідомивши суд. Також, судом враховано, що потерпілі та свідки в судовому засіданні не допитані та не досліджені письмові докази, тому на переконання суду, є підстави вважати, що перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховуватись від суду, здійснювати вплив на потерпілих та свідків з метою змінити ними показів в судовому засіданні та продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Судом, крім вищезазначеного, враховано положення статті 178 КПК України, а саме те, що обвинувачена ОСОБА_1 немає достатніх соціально-стримуючих факторів, оскільки офіційно не працевлаштована, немає постійного місця проживання та постійного законного джерела доходу.

Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, визначеним в ст. 177 КПК України.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченій ОСОБА_1 , а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193-196, 331, 370-372, 376 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Вінницької окружної прокуратури Шамалюка В.А. – задовольнити.

Запобіжний захід застосований до обвинуваченої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у виді тримання під вартою, – продовжити на 60 днів з 02 вересня 2021 року до 31 жовтня 2021 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню, проте може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя: Я.М. Іванченко