Ухвала суду № 99366613, 01.09.2021, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/12267/21

Провадження №1-кп/127/501/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Каленяка Р.А.,

при секретарі Шмирової О.М.,

за участю:

прокурора Гоздупа К.В.,

захисників Слабого О.В.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №22021020000000048, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07 травня 2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувають матеріали кримінального провадження №22021020000000048 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 255, ч.4 ст. 28 ч.2 ст. 307, ч.4 ст. 28 ч.3 ст. 307 КК України.

В судовому засіданні прокурор Гоздуп К.В. заявив суду клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_1 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 діб, яке мотивував тим, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2020 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07 лютого 2021 року з одночасним визначенням застави в сумі 1 293 900 грн. Ухвалами слідчих суддів Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2020 року та 02 квітня 2021 року продовжувався строк дії запобіжного заходу ОСОБА_2 без визначення розміру застави. Також доповнив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, які становить значну суспільну небезпеку, їх санкції передбачають покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна. На даний час обставини та ризики зазначені у ст. 177 К11К України, які стали підставою застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та продовжують існувати, зокрема: ОСОБА_3 , розуміючи суть пред`явленого обвинувачення та сукупність здобутих доказів, які підтверджують її вину, а також тяжкість покарання за вказані кримінальні правопорушення, перебуваючи на волі може переховуватися від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України); ОСОБА_3 , розуміючи суть пред`явленого обвинувачення та сукупність здобутих доказів, може впливати на свідків та інших осіб, причетних до вчинення даних кримінальних правопорушень, з метою зміни, спотворення їх майбутніх показань у ході судового розгляду (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України); вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України), оскільки на підставі протоколів негласних слідчих (розшукових) дій встановлено, що ОСОБА_1 здійснювала свою протиправну діяльність пов`язану із незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин вже тривалий час.

З огляду на викладене, на думку прокурора, наявні реальні підстави вважати, що ОСОБА_1 можуть бути вчиненні дії, визначені п. п. 1, 3. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому просив клопотання задовольнити та продовжити застосування відносно неї запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_1 заперечила проти продовження їй запобіжного заходу у виді тримання під вартою, просила змінити на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави.

Захисник Слабий О.В. заперечив проти клопотання прокурора про продовження обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає клопотання не обґрунтованим, не доведеним, а ризики на які посилається прокурор нічим не підтверджені. Просив суд змінити обвинуваченій запобіжний захід з утримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем її реєстрації. Обвинувачена має де проживати, має місце реєстрації. Просить суд в разі продовження обвинуваченій строку запобіжного заходу, визначити обвинуваченій розмір застави.

Заслухавши думку учасників процесу суд дійшов наступного висновку.

Також, відповідно до вимог ч.3 ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Вирішуючи питання щодо запобіжного заходу, суд приймає до уваги, що ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 11 грудня 2020 року обвинуваченій обрано та в подальшому ухвалами суду продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Згідно вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Враховуючи наведене та дослідивши матеріали обвинувального акту суд вважає, що обвинуваченій необхідно продовжити строк тримання під вартою, в зв`язку з тим, що вона обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років, обвинувачена може продовжити свою злочинну діяльність, переховуватись від суду, вчиняти нові злочини, незаконно впливати на свідків, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

При цьому суд, враховує вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особи обвинуваченого та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання, у їх взаємозв`язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачена може переховуватись від суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою ОСОБА_1 як такого, що недостатній для запобіганню ризикам та виконанню обвинуваченою процесуальних обов`язків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 5 Конвенції (правова позиція ЄСПЛ, викладена у п. 60 рішення від 6 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України») після спливу певного проміжку часу (досудового розслідування, судового розгляду) навіть обґрунтована підозра у вчиненні злочину не може бути єдиним виправданням тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а тому слідчому судді, суду у разі задоволення клопотання про обрання або продовження терміну застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою необхідно чітко зазначити у судовому рішенні про наявність іншої підстави (підстав) або ризику, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (абз.5 п.18 Листа ВССУ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України»).

На думку суду, в клопотаннях обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, їх наслідки, тяжкість покарання за скоєні злочини, особу обвинуваченої, її спосіб життя, тому суд під час розгляду клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що обвинувачена ОСОБА_1 перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При цьому, підстав для застосування ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу судом не встановлено.

З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та неможливим і саме тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання суд вважає обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26 червня 1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Крім того, судом врахована практика Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 369, 370, 372 КПК України, ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод» суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника – адвоката Слабого О.В. про зміну обвинуваченій запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт або визначити розмір застави - відмовити.

Клопотання прокурора Гоздупа К.В. про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Ухвала суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою діє з 01 вересня 2021 року по 30 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали суду направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань ( №1)».

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її проголошення.

Оскарження ухвали суду не зупиняє її виконання.

Суддя: