Ухвала суду № 99366545, 03.09.2021, Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/741/21

Провадження №1-кп/148/164/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2021 року м. Тульчин

Тульчинський районний суд

Вінницької області у складі: судді Саламахи О.В.,

за участю: секретаря Немирівської Ю.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання у залі суду кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калініно, Тульчинський район Вінницька область, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше судимого: 23.02.2021 Тульчинським районним судом Вінницької області, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 1 ст. 296 КК України, до трьох років обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України, звільнено з іспитовим строком на один рік, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора – Льолі В.Б.; обвинуваченого – ОСОБА_1 , захисника – Головенка Є.В.,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Тульчинському районному суді Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України.

Прокурор до початку судового розгляду подав клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час на запобіжний захід тримання під вартою, яке мотивовано тим, ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області від 10.06.2021 обвинуваченому ОСОБА_1 , продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час. Однак, продовжений запобіжний захід не забезпечив виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та існують ризики визначенні ст. 177 КПК України, згідно яких, вищевказаного запобіжного заходу не достатньо для запобігання вказаних ризиків.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час слід змінити, так як продовжується розгляд справи і з`явилися ризики визначенні ст. 177 КПК України. Зокрема, обвинувачений перешкоджає розгляду кримінального провадження, шляхом неявки в судові засідання та не виконує умови запобіжного заходу перебування за місцем проживання з 21:00 год. до 07:00 год. ринку наступного дня.

Потерпіла у судове засідання не з`явилась подала заяву в якій просила кримінальне провадження розглядати у її відсутність.

Обвинувачений просив не змінювати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час на тримання під вартою, запевняв, що він буде виконувати покладені на нього обов`язки, однак зазначив та підтвердив, те що, він не перебував за вказаним місцем проживання, оскільки там не задовільні умови проживання, а також те, що в нього є необхідність їздити на заробітки, тому він не може перебувати за адресою: АДРЕСА_2 . Разом з тим, повідомив, що він неодноразово порушував запобіжний захід, хоча умови застосованого запобіжного заходу йому були відомі, органи поліції та суд не повідомляв про зміну місця проживання.

Захисник заперечив, щодо задоволення клопотання прокурора, та просив суд не змінювати запобіжний захід на тримання під вартою, оскільки обвинувачений буде виконувати попередній запобіжний захід.

Заслухавши позицію учасників судового розгляду, дослідивши представлені матеріали клопотання та кримінальне провадження, суд прийшов до наступного висновку.

Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

При обранні та продовженні запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді домашнього арешту у нічний час, суд виходив з обґрунтованості підозри, а також, наявності ризиків, які давали достатні підстави суду вважати, що обвинувачений, може здійснити дії, передбачені частиною першої статті 177 КПК України.

Ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області, ОСОБА_1 10.06.2021 продовжено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час.

Однак, 06.08.2021 ухвалою Тульчинського районного суду Вінницької області, ОСОБА_1 оголошено в розшук, що свідчить про те, що з`явилися ризики визначенні ст. 177 КПК України, зокрема, обвинувачений перешкоджає розгляду кримінального провадження, шляхом неявки в судові засідання та переховування від суду.

Суд приймає до уваги доводи прокурора та надані докази порушення умов домашнього арешту у нічний час, а саме його відсутність за місцем проживання, а також даний факт підтвердив сам обвинувачений у судовому засіданні під час продовження запобіжного заходу, а також під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу. Разом з тим, у зв`язку із неявкою в судове засідання, суд ухвалою від 06.08.2021 оголошував у розшук обвинуваченого ОСОБА_1 .

Отже, обвинувачений неодноразово порушив умови запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час, а наведені обставини свідчать, що обвинувачений переховувався від суду, у зв`язку із чим судові засідання неодноразово відкладалися. Суд враховуючи поведінку обвинуваченого зазначає, що є також ризики вчинення нових кримінальних правопорушень, оскільки кримінальне правопорушення передбачене, ч . 1 ст. 186 КК України, у кримінальному проваджені, яке зараз перебуває на розгляді у Тульчинському районному суді Вінницької області, ОСОБА_1 вчинив в період іспитового строку

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно до ч. 1 та ч. 2 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Відповідно до п. 4, 5 ч.2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно положення п. «с» ч. 1 ст. 5 «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод», нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема, законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Практика ЄСПЛ не вбачає тяжкість обвинувачення або підозри самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення або підозра у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» за №33977/96 від 26.07.2010, ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Відтак, з врахуванням зазначених норм КПК України, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики ЄСПЛ, суд вважає, що стороною кримінального провадження, прокурором, у судовому засіданні доведена наявність ризиків, передбачених п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який у відповідності до ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким і за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до чотирьох років, що у свою чергу свідчить про існування реальної загрози того, що обвинувачений може продовжити переховуватись від суду, також останній може продовжувати вчиняти нові кримінальні правопорушення.

Також, суд у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України, враховує такі обставини: обвинувачений, не має міцних соціальних зв`язків; відсутність постійного місця роботи та проживання; репутацію обвинуваченого, а саме те, що нове кримінальне правопорушення він вчинив під час іспитового строку та не дотримання ним умов застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Таким чином, з метою досягнення цілей та завдань розгляду кримінального провадження, суд вважає за необхідне змінити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час на тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_1 .

Разом з тим, з врахуванням вимог ст. 183 КПК України, відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно обрати розмір застави в межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (в сумі 47 580 грн.), оскільки саме такий її розмір може забезпечити виконання підозрюваним на час судового розгляду кримінального провадження покладених на нього обов`язків, передбачених пп. 1-3 ч. 5 ст. 194 КПК України та є гарантією реалізації його прав, визначених кримінальним процесуальним законодавством.

На підставі викладеного і керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту у нічний час на запобіжний захід тримання під вартою - задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Калініно, Тульчинського району, Вінницької області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого не постійно, за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час, на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на шістдесят днів та утримувати його у Вінницькій установі виконання покарань УДПтС України у Вінницькій області № 1.

Початок строку обраховувати з 03.09.2021, і який закінчується 01.11.2021.

Визначити розмір застави, який здатний забезпечити виконання обвинуваченого ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків –двадцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 47 580 (сорок сім тисяч п`ятсот вісімдесят) гривень, після внесення якої ОСОБА_1 підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України.

З дня внесення застави строком на два місяці покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені п. 1-3, 8, ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, не виконання яких тягне можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалу вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору, а також направити для виконання начальнику установи виконання покарань.

Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя Тульчинського районного суду

Вінницької області О.В. Саламаха