Рішення № 99366230, 03.09.2021, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/1610/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

03 вересня 2021 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ганкіної І.А.

при секретарі: Жигаровій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, -

Встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради та ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, посилаючись на те, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , пре що в книзі реєстрації актів про народження 5 липня 2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 2014 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 . В свідоцтві про народження його батьками записані: батько - ОСОБА_2 , громадянин України; мати - ОСОБА_4 , громадянка України. Вказує, що в зареєстрованому шлюбі його батьки перебували з 21 жовтня 2003 року по 22 січня 2008 року. ІНФОРМАЦІЯ_2 його мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла. Після розірвання шлюбу в січні 2008 року та смерті матері батько ОСОБА_5 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків. В даний час позивач навчається в 10 класі Брацлавської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів Немирівського району Вінницької обласної ради. Позивач вказує, що батько ОСОБА_4 не цікавиться його життям, не відвідував і не відвідує його вдома чи в школі, не цікавиться його успіхами у навчанні та в спорті. Ніякої матеріальної допомоги на його утримання не надавав і не надає по цей час. Тобто, відповідач, покладених законом на батьків обов`язків, не виконує, не бере участі у педагогічній, матеріальній, грошовій, посильній трудовій або будь-якій іншій участі у його вихованні. Всі питання щодо піклування позивача вирішує не батько, а двоюрідна бабуся - ОСОБА_3 , у якої він мешкає і у якої знаходиться на повному утриманні. Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання батьком, свідомого нехтування ним своїми обов`язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов`язків.

Представник позивача адвокат Лисенко В.М. в судове засідання не з`явився, надавши суду заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги підтримують повністю та просить їх задовільнити. В разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином і в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, згідно положень п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України, за адресою місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Третя особа представник Служби у справах дітей Вінницької міської ради в особі Марценюк Л.Є. надала суду заяву, згідно якої справу просить розглянути у їх відсутність. Проти задоволення позовних вимог не заперечують. Позовні вимоги підтримують. Також зазначила, що підтримує висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 .

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася, надавши суду заяву про слухання справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовільнити. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Частиною 3 статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Згідно п.п.1, 2, 3, 4 ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов; відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

За згодою позивача, на підставі ухвали суду про заочний розгляд справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, зі сторони їх належності, достатності та допустимості дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , пре що в книзі реєстрації актів про народження 5 липня 2006 року зроблено відповідний актовий запис за № 2014 та видано свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 (а.с.7). В свідоцтві про народження батьками записані: батько - ОСОБА_2 , громадянин України; мати - ОСОБА_4 , громадянка України (а.с.7).

В зареєстрованому шлюбі батьки ОСОБА_1 перебували з 21 жовтня 2003 року по 22 січня 2008 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 мати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 03 квітня 2020 року (а.с.11).

В даний час ОСОБА_1 навчається в 10 класі Брацлавської спеціалізованої школи І -ІІІ ступенів Немирівського району Вінницької обласної ради (а.с.24).

Всі питання щодо піклування ОСОБА_1 вирішує двоюрідна бабуся - ОСОБА_3 , у якої він мешкає і у якої він знаходиться на повному утриманні (а.с.38).

Відповідно до довідки № 329 від 07.06.2021 року вбачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з травня 2020 року по теперішній час (довідка видана з письмових свідчень сусідів) (а.с.13).

Висновком від 25.08.2021 року за № 01-00-011-56506 наданого Виконавчим комітетом Вінницької МР визначено вказано, що враховуючи неналежне виконання батьком протягом тривалого часу обов`язків по вихованню та утриманню сина, враховуючи думку дитини, керуючись ст. ст. 19,10,164,1165,171,180 СК України, орган опіки та піклування Вінницької МР вважають доцільним позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав, щодо дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Спірні правовідносини регулюються ст.ст.19,150,157,164-166 СК України.

Так, відповідно до ст. 19 Сімейного Кодексу при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

При цьому відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 16, 18 Постанови «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року, ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до принципу шостого «Декларації прав дитини», яка прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості.

За ст.150, 157 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, той із батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні та утриманні.

Частиною 1 статті 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

За ст.8 Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991р. зазначено, що держави-учасниці зобов`язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім`я та сімейні зв`язки. За ст.9 вказаної Конвенції держави учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за випадком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосованого закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

За ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він, зокрема, ухиляються, від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та жорстоко поводяться з дитиною.

Суд вважає, що позовні вимоги являються законними та обґрунтованими, оскільки в ході судового розгляду, судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_4 свідомо виявив бажання відмовитися та самоусунутися від дитини ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 , не бере будь-якої участі у фізичному та моральному розвитку дитини, піклуванні про стан його здоров`я та моральний дух.

14 вересня 2006 року Україною було ратифіковано Європейську соціальну хартію, переглянуту у 2007-2010 року за якою держава зобов`язалася забезпечити права дитини на належний рівень життя.

За ст.3 Конвенції про права дитини, судова система є одним з органів держави на який також покладено обов`язок забезпечити захист інтересів дітей.

При вирішенні даного судового спору, суд виходить з положень СК України, ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, що ратифікована Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 р., нормативних положень Конвенції про права дитини, що була ратифікована Україною 27.02.1991 року за положеннями якої, держава зобов`язалася приділяти особливу увагу правам дітей, які є особливо уразливою групою з огляду на їх вік, психічний та фізичний розвиток, та враховує, що діти потребують спеціального постійного нагляду та захисту, і в першу чергу враховує якнайкраще забезпечення інтересів дитини, на що вказує і ст.27 Конвенції про права дитини.

Враховуючи, вищевикладене, суд вважає доведеним ту обставину, що батько-відповідач по справі, свідомо ухилився від дитини ОСОБА_1 не забезпечує його матеріальні, інтелектуальні, культурні, духовні потреби, не цікавиться життям дитини, підготовкою до дорослого життя належним чином, як це передбачено ст.ст.150-155 СК України, та самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, тому позов є доведеним та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, в разі задоволення позовних вимог на користь позивача слід стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 грн.

Керуючись ст.ст.150, 155, 164-166, 180,181,182 СК України, ст.ст. 4, 12, 18, 19, 76-82, 89, 95, 133, 141, 211, 223, 245, 247, 259, 263-265, 268, 280-284, 289, 354, п. 15.5 розділу XIII Прикінцевих положень ЦПК України, суд, -

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи Служби у справах дітей Вінницької міської ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав - задоволити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючого в АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 судовий збір на користь держави в загальній сумі 908,00 грн.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення виготовлено 03.09.2021 року.

Суддя І.А. Ганкіна