Постанова № 99364775, 30.08.2021, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа №: 700/509/21

Провадження № 3/700/257/21

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року Суддя Лисянського районного суду Черкаської області Бесараб Н.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДПС у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , працюючої головним бухгалтером ДНЗ «Лисянський професійний аграрний ліцей», протягом року до адміністративної відповідальності не притягувалася, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України “Про адміністративні правопорушення ”,

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом № 199/23-00-07-0623 від 23.07.2021 року, складеним головним державним ревізором-інспектором Губановим Сергієм Сергійовичем, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ДНЗ «Лисянський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02548630), встановлено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення ведення податкового обліку, а саме порушила вимоги п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, врезультаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за травень 2021 року на суму 251156 грн. Своїми діями ОСОБА_1 скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, клопотань про відкладення слухання справи до суду не надходило.

Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Тому суд, виходячи з вище зазначених правових норм, беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, вважає за можливе провести розгляд справи у її відсутність.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступного.

Відповідно до ст. 245 цього КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1).

Відповідно до вимог ст.ст.245, 252, 280 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно і об`єктивно в їх сукупності.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. До цих ознак належать: об`єкт; об`єктивна сторона; суб`єкт; суб`єктивна сторона. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу адміністративного правопорушення в цілому.

Конституційний Суд України у рішенні від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 (п.4.2.) у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Справа N 1-34/2010) дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Конституції України).

Також Конституційний Суд України вказав, що згідно з частиною другою статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Необхідність індивідуалізації адміністративної відповідальності передбачена частиною другою статті 33 Кодексу (Кодексу України про адміністративні правопорушення), якою визначено, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Отже, вина є обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а ознакою його об`єктивної сторони є дія чи бездіяльність.

Таким чином, з визначення «адміністративного правопорушення» випливає, що обов`язковими ознаками складу адміністративного правопорушення є вина (ознака суб`єктивної сторони), а також дія чи бездіяльність (ознака об`єктивної сторони).

У відповідності до вимог ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Отже, однією із обов`язкових складових має бути посадовою особою у протоколі вказано суть адміністративного правопорушення. Іншими словами посадова особа має чітко вказати у протоколі діяння, що інкримінується потенційному правопорушнику, передбачене чинним законодавством і за порушення якого настає адміністративна відповідальність, у даному випадку за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП. Тобто, зазначити об`єктивну сторону складу адміністративного правопорушення.

При складанні даного протоколу головним державним ревізором-інспектором вказано лише формальне посиланням на норми Податкового кодексу України та наведено наслідки порушення таких норм - завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, натомість не зазначено обставини вчинення правопорушення та суть правопорушення.

З огляду на викладене вище, протокол про адміністративне правопорушення №199/23-00-07-0623 від 23 липня 2021 року не містить усіх обов`язкових ознак (складових) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, з урахуванням ч. 1 ст. 9 КУпАП, що вказує на відсутність складу правопорушення.

Крім того, протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.

При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права і обов`язки, передбачені ст. 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення № 199/23-00-07-0623 від 23 липня 2021 року ОСОБА_1 не підписаний, що є свідченням порушення ініціатором складення протоколу вимог ст. 256 КУпАП та прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Неявка порушника, як про це зазначено в протоколі, для його складання та підписання, не є підставою для визнання факту його складення законним, оскільки законом не передбачено можливості заочного притягнення особи до відповідальності. В матеріалах справи також відсутні докази належного вручення виклику до податкового органу.

Ці вимоги закону ініціатором складення протоколу були грубо порушені.

Порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах доходів і зборів, а також процедуру складання протоколів про адміністративні правопорушення, розгляду справ про адміністративні правопорушення органами доходів і зборів, ведення діловодства у справах про адміністративні правопорушення, а також забезпечення належного розгляду скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення встановлено Інструкцією з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства фінансів України № 566 від 02 липня 2016 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 липня 2016 року за № 1046/29176 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 6 розділу ІІ Інструкції, у Протоколі під час його складання обов`язково зазначається стаття КУпАП, згідно з якою передбачено адміністративну відповідальність. При викладенні обставин правопорушення у протоколі вказуються місце та час його вчинення, суть правопорушення, які саме протиправні дії чи бездіяльність вчинила особа, стосовно якої складається протокол, та які положення законодавства порушено. Якщо є свідки правопорушення та потерпілі, до протоколу вносяться їх прізвища, імена та по батькові, а також місце проживання.

Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції, у разі неможливості складання протоколу за місцем вчинення адміністративного правопорушення протокол складається в органі доходів і зборів. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, запрошується до органу доходів і зборів для складання та підписання протоколу. У запрошенні зазначаються дата, час та місце складання протоколу. Запрошення вважається належним чином врученим, якщо воно надіслано за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручено особисто такій особі.

Відповідно до п. п. 15, 16 розділу ІІ Інструкції, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, та документи, що можуть свідчити про обставини, які пом`якшують або обтяжують відповідальність особи (за наявності). Кожний документ повинен мати свої реквізити (дату, назву, підписи тощо), містити достовірну інформацію та відповідати вимогам законодавства України про адміністративні правопорушення.

Якщо розгляд справ про адміністративне правопорушення віднесено до відання інших органів, належно оформлений протокол надсилається органу, уповноваженому розглядати адміністративну справу, протягом трьох днів з дня його реєстрації. До протоколу додаються інші матеріали справи, які є в наявності в органах доходів і зборів та, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.

Слід також зазначити, що матеріали справи не містять самого акту перевірки, а тільки витяг від 23.07.2021 № 5220/23-00-07-0605/02548630 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо декларування від`ємного значення з податку на додану вартість за травень 2021 року, яке становить більше 100 тис. гривень, з урахуванням від`ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах, який є не належним та допустимим доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй правопорушення, з огляду на наступне.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковим контролем є система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення податкового контролю є, зокрема, здійснення перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин (пп. 62.1.3 п. 62.1. ст. 62 Податкового кодексу України)

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з п. 86.1. ст. 86 ПКУ результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (абзац другий п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України).

У разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці), платник податків згідно з п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України має право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення.

Отже, з метою дотримання балансу між публічними і приватними інтересами, у тому числі дотримання прав платників податків на захист своїх прав та інтересів, Податковим кодексом України встановлено умови та порядок оформлення результатів перевірок, а також прийняття контролюючими органами рішень та їх узгодження.

Таким чином, висновки, викладені в витязі з акту перевірки, є відображенням дій працівників контролюючого органу з виконання податкового контролю та їх результатів, але самі собою такі висновки не породжують правових наслідків для платника податків.

Податковий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб`єктивні висновки щодо зафіксованих обставин, та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення грошових зобов`язань, що приймаються на підставі такого акта, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень. Проте, оцінка акту перевірки, в тому числі викладених у ньому висновків перевірки, надається у разі оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту, контролюючим органом вищого рівня (у разі оскарження в адміністративному порядку) або судом.

Порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, засвідчене податковим органом внаслідок податкової перевірки, може утворювати закінчений склад винного і караного правопорушення лише за умови та з моменту наявності узгоджених податкових повідомлень-рішень, що підтверджуватимуть наведені факти.

Таким чином, до закінчення процедури оскарження податкових повідомлень-рішень, винесених на підставі акту перевірки, результати перевірки не можуть бути підставою для висновків щодо наявності в діях відповідальних осіб порушень вимог податкового законодавства.

Отже, відсутність акту документальної позапланової виїзної перевірки ДНЗ «Лисянський професійний аграрний ліцей» (код ЄДРПОУ 02548630), підпису у протоколі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, її пояснень та доказів отримання нею такого акту свідчить про те, що суд не може в повному обсязі надати оцінку обставинам справи.

У матеріалах справи також відсутні належні та допустимі докази того, що ОСОБА_1 працює головним бухгалтером ДНЗ «Лисянський професійний аграрний ліцей», зокрема, відсутні наказ про прийняття на роботу, посадова інструкція тощо. Таким чином суд позбавлений можливості перевірити, чи є вказана в протоколі особа належним суб`єктом правопорушення.

Будь-яких інших доказів, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого їй діяння, ініціатором складення протоколу не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку, що під час судового розгляду не встановлено наявності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Згідно ч. 3 ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини і судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт вчення останньою дій, що містять склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

Отже, суд вважає, що відсутні підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на те, що вина ОСОБА_1 щодо вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП не доведена, і відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б у своїй сукупності поза розумним сумнівом підтверджували б наявність подій, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, тому справа підлягає закриттю.

Згідно вимог ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 283 та 284 КУпАП, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова протягом десяти днів з дня винесення може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Лисянський районний суд Черкаської області.

Суддя - Н. В. Бесараб