Рішення № 99364398, 02.09.2021, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Справа № 549/212/21

Провадження № 2/549/75/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року Чорнухинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Глущенко Н.М.

з участю секретаря- Міщенко Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край», треті особи: відділ у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, Державний реєстратор ЦНАП виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Полтавської області, про визнання недійсним та скасування права власності та державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку,

у с т а н о в и в:

09.07.2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Пирятинської міської ради Полтавської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край», треті особи: відділ у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, Державний реєстратор ЦНАП виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Полтавської області, про визнання недійсним та скасування права власності та державного акту на право власності на земельну ділянку та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що позивач була членом колгоспу «Дружба». При розпаюванні колгоспних земель в 1996 році була внесена до списку на отримання земельної частки (паю), що підтверджується витягом з протоколу зборів власників паїв на території Куріньківської сільської ради.

19 грудня 1996 року розпорядженням голови Чорнухинської районної державної адміністрації №330 на її ім`я був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №122805 розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах.

В 2016 році при реєстрації права власності на свою земельну ділянку їй стало відомо, що вона з невідомих причин є власником земельної ділянки площею 7,15 га, яка розташована на території Куріньківської сільської ради, кадастровий номер 5325182100:00:003:0045.

На думку позивача земельна ділянка їй була надана помилково з причин проживання в с.Курінька ще двох осіб, які мають таке ж прізвище та ім`я по-батькові.

Оформити право власності на належу їй земельну частку (пай) розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах не має можливості без скасування права власності та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 7,15 га.

З 2016 року земельна ділянка площею 7,15 га знаходиться в оренді ТОВ «Чорнухинський край», проте насправді такої земельної ділянки не існує. За таких підстав на думку позивача право оренди між ТОВ «Чорнухинський край» та ОСОБА_1 підлягає припиненню.

Позивач просила суд припинити її право власності на земельну ділянку площею 7,15 га, визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 7,15 га, кадастровий номер 5325182100:00:003:0045, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинський край» зареєстрований 19.08.2016 року №16029521 та визнати за нею право власності на земельну частку (пай) розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах.

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила розглянути цивільну справу без її участі, позовні вимоги підтримує.

Представник Пирятинської міської ради в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнає, не заперечує проти їх задоволення.

Представник ТОВ «Чорнухинський край» в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, проти позову не заперечує.

Третя особа - відділ у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, просили розглянути справу без їх участі.

Третя особа - Державний реєстратор ЦНАП виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Полтавської області, просив розглянути справу без його участі.

З огляду на те, що розгляд справи відбувався у відсутність сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлені обставини і визначені відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 була членом колгоспу «Дружба». При розпаюванні колгоспних земель в 1996 році була внесена до списку на отримання земельної частки (паю), що підтверджується витягом з протоколу №1 зборів власників земельних часток (паїв) у межах реформованого КСП «Дружба» на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області від 28.03.2005 року.

19 грудня 1996 року розпорядженням голови Чорнухинської районної державної адміністрації №330 на її ім`я був виданий сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №122805 розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах, що підтверджується довідкою виданою відділом Держгеокадастру у Чорнухинському районі Полтавської області №61/117-21 від 14 липня 2021 року.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна видно, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки 7,1542 га кадастровий номер 5325182100:00:003:0045 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна видно, що 22 серпня 2016 року зареєстровано договір оренди земельної ділянки серія б/н від 19.08.2016 року площею 7,1542 га між ОСОБА_1 та ТОВ «Чорнухинський край», кадастровий номер 5325182100:00:003:0045 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташованої на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області.

З наданого разом з позовною заявою договору оренди земельної ділянки вбачається, що 19.08.2016р. між ОСОБА_1 (орендодавцем) та ТОВ «Чорнухинський край» (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 7,1542 га, кадастровий номер 5325182100:00:003:0045, розташованої на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У договорі оренди земельної ділянки зазначено строк його дії: «7 років».

Крім того, 19.08.2016р. на підставі саме договору оренди землі від 19.08.2016р. було здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 7,1542 га, кадастровий номер 5325182100:00:003:0045 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 31052088 від 22.08.2016 державного реєстратора Чорнухинської районної державної адміністрації Полтавської області), що підтверджується інформаційною довідкою № 66415818 від 22.08.2016р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Згідно сертифікату на земельну частку (пай) серії ПЛ №0122805, виданого 24.12.1996 р. на підставі розпорядження Чорнухинської РДА від 19.12.1996р. № 330, позивачу, як члену КСП «Дружба», належить право на земельну частку (пай) розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах.

Відповідно до ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

При цьому, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (пункти 2, 10 частини 2 статті 16 ЦК України).

Частина 2 ст. 152 ЗК України передбачає, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом : а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів, що передбачено ч. 3 ст. 152 ЗК України.

Слід зазначити, що Верховний Суд України у постанові від 14.09.2016 року по справі № 6-2588цс15 зробив правовий висновок, що державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, то у спорах, пов`язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За змістом ст.ст. 79, 79-1 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» № 899-IV від 5 червня 2003 року визначає організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Згідно ч. 1 ст. 2 цього Закону основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

За змістом статті 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Відповідно до статті 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 ЗК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 3 ЦК України встановлено, що судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність є загальними засадами цивільного законодавства.

Частиною 10 статті 24 цього Закону передбачено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, у разі, зокрема, ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

За змістом положень Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована в складі єдиного земельного масиву без визначення меж в натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців. Статус невитребуваних нерозподілені земельні ділянки набувають вже після проведення зборів стосовно розподілу земельних ділянок.

Разом із тим на відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Отже, земельні ділянки державної або комунальної власності та земельні частки (паї) є різними об`єктами земельних відносин і мають різний правовий режим, а договір оренди земельної частки (паю) та договір оренди земельної ділянки є самостійними договорами з різним предметом, оскільки за договором оренди земельної частки (паю) предметом договору є земельна частка (пай), а за договором оренди земельної ділянки предметом є земельна ділянка. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо права на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Зазначені порушення вимог чинного законодавства при передачі в оренду спірної земельної ділянки призвели до того, що позивач, як власник земельної частки (паю), на сьогоднішній день позбавлена можливості оформити право власності на належну їй земельну ділянку.

За таких обставин суд не вважає, що визнання спірного договору оренди недійсним є непропорційним втручанням держави в право ТОВ «Чорнухинський край» на майно, гарантоване ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Скасовуючи державну реєстрацію права оренди суд керується ст. 216 ЦК України «Правові наслідки недійсності правочину», оскільки підставою реєстрації вказаного права був оспорюваний договір оренди, який визнається недійсним.

З дослідженої в судовому засіданні довідки відділу у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №61/117-21 виданої 14 липня 2021 року, встановлено, що відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) на ім`я ОСОБА_1 , сертифікат ПЛ №0122805 площею 4,9 в умовних кадастрових гектарах на земельну частку (пай) був виготовлений та отриманий власником ( а.с.20 ).

Таким чином земельна ділянка площею 7,15 га з кадастровим номером 5325182100:00:003:0045 зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 і в послідуючому передана в оренду ТОВ «Чорнухинський край» на підставі відповідного договору оренди землі, не належить позивачу.

Отже, як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів цивільної справи, і це підтверджується відповідною довідкою виданою відділом у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області №61/117/1 від 14 липня 2021 року, орган місцевого самоврядування помилково надав земельну ділянку площею 7,15 га на ім`я позивача. У подальшому ОСОБА_1 було отримано державний акт на право власності на земельну ділянку та укладено договір оренди.

При цьому державний реєстратор реєстраційної служби Чорнухинського районного управління юстиції Полтавської області Танчик Т.М. внесла запис про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо права власності на земельну ділянку площею 7,1542 га за ОСОБА_1 .

Аналіз інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо права власності на земельну ділянку та право оренди земельної ділянки з відповідними паспортними даними позивача, дає суду підстави для висновку, що зазначені дані є ідентичними, чого не повинно бути, оскільки, як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 відповідно до книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) видано сертифікат на земельну часку (пай) площею 4,9 в умовних кадастрових гектарах. Зазначене порушує права ОСОБА_1 , як власника земельної частки (паю).

З огляду на викладене, а також враховуючи той факт, що передана у власність ОСОБА_1 відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ №136791 земельна ділянка, яка відображена у Державному реєстрі щодо права власності та право оренди земельної ділянки і відповідно порушують права ОСОБА_1 та позбавляють її можливості оформити право власності на земельну частку (пай), суд приходить до висновку, що державний акт серії ПЛ №136791, виданий ОСОБА_1 з порушенням вимог чинного законодавства, слід визнати недійсним.

У зв`язку з прийняттям судом рішення про визнання недійсним державного акту серії ПЛ №136791, виданого ОСОБА_1 , слід скасувати і державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме спірну земельну ділянку площею 7,1542 га, кадастровий номер - 5325182100:00:003:0045.

Через прийняття судом рішення про визнання недійсним державного акту серії ПЛ №136791, виданого ОСОБА_1 , відбувається трансформація майна і у ОСОБА_1 виникає право на визнання права власності на земельну частку ( пай ) розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах.

Той факт, що ОСОБА_1 включена до списку членів КСП «Дружба» підтверджується дослідженим в судовому засіданні витягом з протоколу №1 зборів власників земельних часток (паїв) у межах реформованого КСП «Дружба» на території Куріньківської сільської ради Чорнухинського району Полтавської області, та доданим до нього списком членів КСП в якому значиться ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 373 ЦК України право власності на землю ( земельну ділянку ) набувається і здійснюється відповідно до закону. Власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

У зв`язку з цим відповідно до ст.392 ЦК України право власності позивача підлягає захисту, що не буде суперечити закону, та при цьому не будуть порушені права, свободи чи інтереси інших осіб.

Зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.152 Земельного кодексу України, ст.ст.216,328,373,392 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81,247,258, 259, 263-265 ЦПК України,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Пирятинської міської ради Полтавської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край», треті особи: відділ у Чорнухинському районі Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області, Державний реєстратор ЦНАП виконавчого комітету Чорнухинської селищної ради Полтавської області, про визнання недійсним та скасування права власності, державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та визнання права власності на земельну ділянку задовольнити повністю.

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 7,1542 га із кадастровим номером 5325182100:00:003:0045, яка знаходиться на території Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області, яке 22 січня 2016 року зареєстровано державним реєстратором реєстраційної служби Чорнухинського районного управління юстиції Полтавської області, про що в державному реєстрі прав вчинено запис №27897954.

Визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 7,1542 га кадастровий номер 5325182100:00:003:0045 серія ПЛ №136791 виданий 17 червня 2005 року Чорнухинським районним відділом земельних ресурсів Полтавської області.

Припинити право оренди між товариством з обмеженою відповідальністю «Чорнухинський край» (ідентифікаційний код за ЄДР - 39534633) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , щодо земельної ділянки площею 7,1542 га з кадастровим номером 5325182100:00:003:0045, яка знаходиться в адміністративних межах Пирятинської міської ради Лубенського району Полтавської області (Куріньківський старостинський округ).

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну частку ( пай ) розміром 4,9 в умовних кадастрових гектарах, на підставі сертифікату серії ПЛ №0122805 виданого 24.12.1996 Чорнухинською районною державною адміністрацією Полтавської області на підставі розпорядження від 19.12.1996 року № 330.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Чорнухинський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М.Глущенко