Ухвала суду № 99359635, 03.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

У Х В А Л А

03 вересня 2021 р. № 520/16504/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Кухар М.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області (Перша Харківського району державна нотаріальна контора) про визнання незаконним та скасування листа, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати лист Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області;

- зобов`язати Харківську районну державну нотаріальну контору Харківської області в особі завідувача Юлії Кормілець, що є державним нотаріусом, повторно розглянутизаяву гр. ОСОБА_2 та виправити помилку, а саме: внести відомості до Єдиного державного реєстру речових прав щодо права власності гр. ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , замість, зареєстрованого права власності на цей час на в цілому домоволодіння по АДРЕСА_1 .

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування поданої заяви позивачем зазначається, що державний нотаріус вчинив нотаріальну дію, не пересвідчившись в обсязі прав, що спричинило порушення прав гр. ОСОБА_3 . Просить суд зобов`язати державного нотаріуса повторно розглянути заяву гр. ОСОБА_2 та виправити помилку, а саме: внести відомості до Єдиного державного реєстру речових прав щодо права власності гр. ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 , замість зареєстрованого права власності на цей час на в цілому домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Розглянувши матеріали позовної заяви та проаналізувавши відповідні норми законодавства суд вважає, що позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, у зв`язку з чим у відкритті провадження в адміністративній справі слід відмовити на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно пункту 1 частини першої статті 4 КАС адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначається статтею 19 КАС України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Суд зазначає, що вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч.1 ст. 4 КАС).

Для розгляду спору адміністративним судом необхідно встановити його публічно-правовий зміст (характер). Суд зауважує, що для з`ясування характеру спору необхідно враховувати, що протилежним за змістом є приватноправовий спір. Це означає, що в основі розмежування спорів лежить поділ права на публічне та приватне.

Водночас, спір набуває ознак публічно-правового за умов не лише наявності серед суб`єктів спору публічного органу чи посадової особи, а й здійснення ним (ними) у цих відносинах владних управлінських функцій.

Для цілей і завдань адміністративного судочинства владну управлінську функцію необхідно розуміти як діяльність усіх суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань.

Дана позиція узгоджується з приписами Постанови Пленуму ВАС України № 8 від 20.05.2013.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як вбачається зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів, спірні правовідносини пов`язані з відмовою відповідача зареєструвати право власності позивача - гр. ОСОБА_1 на 1/2 частину домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Отже, цей позов поданий на поновлення прав позивача у сфері приватної власності.

Таким чином, у даній справі спір пов`язаний із реалізацією майнових прав громадян, зокрема, з відмовою у реєстрації права власності позивача, тобто цивільного права.

Відповідач у даних відносинах владних управлінських функцій відносно позивача не здійснює. Права, за захистом яких звернувся до суду позивач, виникають із житлових відносин, якими охоплюються питання обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, користування житловими приміщення державного або приватного фонду, в тому числі службовими жилими приміщеннями, забезпечення житлових прав наймача та членів його сім`ї, зокрема й безкоштовного отримання житла у власність, зміни статусу житлового приміщення тощо.

Відповідно до ч.1 ст.19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Отже, зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом даного позову є захист прав та інтересів позивача шляхом реєстрації державним нотаріусом права власності позивача, тобто у даному випадку виник спір про право, який не відноситься до юрисдикції адміністративного суду та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978 у справі "Zand v. Austria" вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду"”, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з <…> питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів <…>". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, у разі виникнення спору, який стосується прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про набуття фізичною особою права власності на майно, такий спір має вирішуватися у порядку цивільної юрисдикції, оскільки виникає спір про право цивільне.

Як встановлено ч.2 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», місцеві загальні суди розглядають цивільні, кримінальні, адміністративні справи, а також справи про адміністративні правопорушення у випадках та порядку, передбачених процесуальним законом.

За суб`єктним складом сторін та сутністю спору дана справа підлягає розгляду загальними судами у порядку, визначеному нормами Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене та наведені норми закону, суд дійшов висновку, що вказані спірні правовідносини повинні розглядатися в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З урахуванням наведеного, суддя вважає, що у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області (Перша Харківського району державна нотаріальна контора) про визнання незаконним та скасування листа, зобов`язання вчинити певні дії - слід відмовити.

Згідно ч. 5, 6 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 170, ст. 243, ст. 248, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В :

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної нотаріальної контори Харківської області (Перша Харківського району державна нотаріальна контора) про визнання незаконним та скасування листа, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу, що розгляд та вирішення таких справ віднесено до юрисдикції відповідного місцевого загального суду, в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного перегляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка її подала, разом із позовною заявою та доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено чим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги у строк, визначений ч. 1 ст. 295 КАС України, а саме: протягом 15 днів з дати постановлення ухвали. Скарга може бути подана у порядку ч. 1 ст. 297 КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд або безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кухар М.Д.