Рішення № 99359429, 31.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

31 серпня 2021 року № 520/13927/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченко А.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ХАРКІВСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ-7" (вул. Дудинської, буд. 1А,м. Харків,61064, код ЄДРПОУ36224983) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:

-скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 16.06.2021 № 00113560706, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 561 546,25 грн.

-судові витрати покласти на відповідача.

В обгрунування позовних вимог було зазначено, що Приватне підприємство «ХАРКІВСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ-7» зареєстроване 22.12.2008 року, займається будівництвом житлових і нежитлових будівель (основний); підготовчими роботами на будівельному майданчику; іншими спеціалізованими будівельними роботами, н.в.і.у.; іншими видами діяльності із прибирання; неспеціалізованою оптовою торгівлею; вантажним автомобільним транспортом; допоміжним обслуговуванням наземного транспорту; наданням в оренду вантажних автомобілів; будівництвом доріг і автострад; будівництвом трубопроводів.

У ході здійснення своєї господарської діяльності ПП «ХАРКІВСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ-7» мало господарські відносини з ПП «НАФТОДОРБУД» та ТОВ «РЕЗІГМА».

Так, 22.11.2018 року між ПП «НАФТОДОРБУД» та ПП «ХСБМ-7» було укладено Договір поставки нафтопродуктів № 14. На підставі вказаного договору ПП «НАФТОДОРБУД» здійснював поставки бітуму шляхового, який ПП «ХСБМ-7» використало в процесі господарської діяльності підприємства. Зазначені вище поставки підтверджуються наявною первинною документацією та договором поставки.

Господарські відносини між ПП «ХСБМ-7» та ТОВ «РЕЗІГМА» існують також на договірних засадах. Здійснення господарських операцій за договорами завжди оформлюється відповідно до вимог чинного законодавства України. Так, 01.10.2019 року між ПП «ХСБМ-7» та ТОВ «РЕЗІГМА» було укладено Договір поставки № 10/10/2019, розчинників та іншої хімічної продукції, яка була використана в процесі господарської діяльності підприємства. Всі господарські взаємовідносини підтверджуються відповідною первинною документацією та договором

Головним управлінням ДПС у Харківській області в період з 11.05.2021 по 21.05.2021 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «ХСБМ-7» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ТЕХДОР» за квітень-серпень 2019 року, ТОВ «ТЕХНОБУД-ДОР» за квітень-листопад 2019 року, ТОВ «ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ» за листопад 2018 року, ПП «НАФТОДОРБУД» за листопад 2018 року, ТОВ «РЕЗІГМА» за жовтень 2019 року. Результати перевірки оформлені актом № 9027/20-40-07-06-10/36224983 від 26.05.2021. Контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку про відсутність реальних господарських операцій.

На підставі зазначеного акту податкової перевірки від 26.05.2021 відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.06.2021 № 00113560706, якими було збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 561 546,25 грн.

В якості підстав для нарахування податкових зобов`язань платника податків відповідачем було зазначено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.1, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового Кодексу України у податковому повідомленні-рішенні від 16.06.2021 №00113560706.

Позивач не погоджується із зазначеними висновками акту від 26.05.2021 № 9027/20-40-07-06-10/36224983 та вважає винесене на його підставі податкове повідомлення - рішення протиправним, вважає його безпідставним, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області в період з 11.05.2021 по 21.05.2021 була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ПП «ХСБМ-7» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «ТЕХДОР» за квітень-серпень 2019 року, ТОВ «ТЕХНОБУД-ДОР» за квітень-листопад 2019 року, ТОВ «ХАРКІВСПЕЦПОСТАЧ» за листопад 2018 року, ПП «НАФТОДОРБУД» за листопад 2018 року, ТОВ «РЕЗІГМА» за жовтень 2019 року. Результати перевірки оформлені актом № 9027/20-40-07-06-10/36224983 від 26.05.2021. Контролюючий орган в акті перевірки дійшов висновку про відсутність реальних господарських операцій.

Судом встановлено, що, дійсно, між ПП «ХСБМ-7» та ПП «Нафтодорбуд» укладено договір поставки бітуму шляхового БНД 60/90 та бітуму шляхового БНД від 22.11.2018 № 14. На виконання умов договору було виписано податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні та платіжних доручення.

Однак, як підтверджено матеріалами справи, до перевірки не було надано сертифікати та паспорта від виробника на наступний товару.

Головним управлінням ДПС у Харківській області отримано узагальнену податкову інформацію, складену Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області від 06.11.2020 № 110 /11-28-07-13/42467871 щодо ПП «Нафтадорбуд», згідно якої встановлено нереальність здійснення фінансово - господарських операцій з постачальниками та покупцями.

Щодо взаємовідносин підприємства – позивача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Резігма» (код ЄДРПОУ 42747997) .

Судом встановлено, що відповідно до Єдиного реєстру податкових накладних ТОВ «Резігма» виписані податкові накладні на загальну суму ПДВ 333 671,8 гривня.

Однак, до перевірки не надано первинних документів щодо взаємовідносин з ТОВ «Резігма», а саме: договорів, рахунків на оплату товарів, видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, та інше, про що складено акт ненадання документів до перевірки від 19.05.2021 №1970/20-40-07-06-10/36224983.

Відповідно до рахунку 631 відображено приход товару протягом 14 та 15 жовтня 2019 року, а саме: розчинника ефірно-спиртового на загальну суму 2 002 030,8 гривень.

Суд вказує, що згідно з п. 44.1ст. 44 Податкового кодексу України (далі - ПК України) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством."

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 ПК України вказує, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За правилами п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

У постанові Верховного Суду від 29.05.2020 у справі № 826/27811/15 викладено правовий висновок, згідно з яким положення абз. 1 п. 44.6 ст. 44 ПК України вимагає наявність документів на час складення податкової звітності, встановлює правило щодо надання платником податків документів для перевірки, а також юридичний наслідок недотримання цього правила як виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вона є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.02.2021 у справі № 804/588/17, про відсутність фактичного характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.06.2021 у справі № 821/1949/17, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Отже, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що на підставі акту від ГУ ДПС обґрунтовано винесло податкове повідомлення - рішення.

Суд зазначає, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.

Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ХАРКІВСПЕЦБУДМЕХАНІЗАЦІЯ-7" (вул. Дудинської, буд. 1А,м. Харків,61064, код ЄДРПОУ 36224983) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду у відповідності до ст. 295 цього Кодексу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя А.В.Зінченко