Ухвала суду № 99359416, 31.08.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код 34390710

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

31 серпня 2021 р. Справа № 520/16155/21

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби в Черкаській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Управління державної міграційної служби в Черкаській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області та скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну №35 від 27.05.2019 року. Вважати дійсним дозвіл від 04.10.2017 року;

- скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 04 вересня 2019 року про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області змінити дату реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України з 01.03.2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати нову довідку;

- зобов`язати Управління Державної міграційної служби України в Харківській області видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідку (безстрокову) на постійне проживання в Україні.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України.

Суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає залишенню без руху, оскільки поданий без дотримання вимог, встановлених ст. 161 КАС України, виходячи з наступного.

З приводу строку звернення позивача до суду з даним позовом, слід зазначити наступне.

Відповідно до положень частин 1 та 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина 3 вказаної вище статті).

Законодавче обмеження строку оскарження рішення, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання позову, апеляційної, касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження дій, рішень, бездіяльності суб`єкта владних повноважень в порядку та у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку звернення з поважних причин.

В позовній заяві позивач оскаржує, зокрема, два рішення, а саме:

1) рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області №35 від 27.05.2019 року про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну;

2) рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 04 вересня 2019 року № 231337000 про відмову в оформленні (видачі) ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання.

Рішення Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області від 04 вересня 2019 року № 231337000 позивач під підпис отримав 12.09.2019 року, про що проставлено відмітку в самому рішенні.

Суд зазначає, що зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що рішення від 04 вересня 2019 року № 231337000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання винесено на підставі рішення №35 від 27.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну.

Отже, про порушення своїх прав та винесення оскаржуваних рішень позивач дізнався 12.09.2019 року, тоді як до суду з даним позовом звернувся 23.08.2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого статтею 122 КАС України.

Відповідно до ч.6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом з позовом позивач надав клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом зазначивши, що пропустив строк звернення з поважних причин, оскільки вже звертався до Харківського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом, який ухвалою суду від 10.03.2020 року по справі № 520/1134/2020 йому було повернуто. Копію ухвали про повернення позовної заяви поштою позивач не отримував. У липні 2021 року позивач звернувся до канцелярії суду, після чого йому було видано ухвалу суду від 10.03.2020 року по справі № 520/1134/2020 про повернення позовної заяви. Отже, про порушення своїх прав позивач дізнався у липні 2021 року, після чого змушений був повторно звернутися до суду 23.08.2021 року з даним позовом. З цього позивач вважає, що позов подано у встановлений статтею 122 КАС України строк.

Суд з такими твердженнями позивач не погоджується, з огляду на наступне.

Як підтверджено комп`ютерною програмою суду "ДСС", у січні 2020 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління державної міграційної служби в Черкаській області, третя особа: Головне управління державної міграційної служби в Харківській області про зобов`язання УДМС України змінити дату реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України з 01.03.2017 р. на 28.08.2015 р. згідно ст. 7 Закону України «Про громадянство України»; визнання протиправними дій Управління Державної міграційної служби України в Черкаській області та скасувати рішення про скасування дозволу на імміграцію в Україну № 35 від 27.05.2019 року; зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити посвідку на постійне проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 03.02.2020 року позовну заяву залишено без руху та ухвалою суду від 10.03.2020 року по справі № 520/1134/2020 повернуто позов позивачеві. Копію ухвали та позов з додатками надіслано позивачу поштою.

За даними комп`ютерної програми "ДСС", конверт з копією ухвали від 10.03.2020 року повернувся на адресу суду 01.04.2020 року з поштовим штампом "за закінченням терміну зберігання", про що в програмі зроблено відмітку.

Відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Отже ухвала суду від 10.03.2020 року про повернення позовної заяви вважається врученою ОСОБА_1 01.04.2020 року.

Крім того, суд зазначає, що позивач як ініціатор судового спору взагалі більше року не цікавився станом розгляду його позовної заяви.

За таких підстав, суд не визнає поважними підстави для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, викладені позивачем в клопотанні про його поновлення.

Суд зазначає, що позивач також пропустив строк звернення до суду з позовною вимогою про зобов`язання УДМС України в Черкаській області змінити дату реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України з 01.03.2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати нову довідку, оскільки про порушення прав свого малолітнього сина ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо невірно зазначеної дати реєстрації позивач повинен був дізнатися після формування 01.03.2017 року УДМС України в Черкаській області довідки про реєстрацію особи громадянином України №100/17, в якій зазначено, що ОСОБА_3 є громадянином України з 01.03.2017 року.

Будь-яких об`єктивних чи суб`єктивних обставин, як б позбавляли позивача можливості звернутися до суду у встановлений статтею 122 КАС України шестимісячний строк з позовом в частині позовної вимоги щодо зміни дати реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України з 01.03.2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_2, ним не зазначено, судом таких також не встановлено.

Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, встановлений ст. 122 КАС України.

Відповідно до положень частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" установлено у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень.

Станом на час подання адміністративного позову ставка судового збору за подання до суду позову за одну вимогу немайнового характеру становить 908,00 грн.

Згідно постанови пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 року "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", перевіряючи правильність сплати позивачем судового збору та визначаючи кількість вимог немайнового характеру, звернених до суду, необхідно врахувати, що вимога про визнання протиправним акта, дій чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення, тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.

Таким чином, позивач звернувся до суду з трьома позовними вимогами немайнового характеру:

1. визнати протиправними дії та скасувати рішення УДМС України в Черкаській області №35 від 27.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну, вважати дійсним дозвіл від 04.10.2017 року;

2. скасувати рішення УДМС України в Черкаській області від 04 вересня 2019 року №231337000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання, зобов`язати ДМС України в Харківській області видати ОСОБА_1 посвідку (безстрокову) на постійне проживання в Україні;

3. зобов`язати УДМС в Черкаській області змінити дату реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України з 01.03.2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати нову довідку.

Отже, станом на час подання адміністративного позову сума судового збору за подання до суду даного позову з трьома вимогами немайнового характеру у загальному розмірі становить 2724,00 грн. (по 908,00 грн. за кожну вимогу).

Відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивач надав до суду квитанцію від 26.07.2021 року про сплату судового збору на суму 1 681,00 грн. та квитанцію від 17.08.2021 року про сплату судового збору на суму 0,60 грн., що не відповідає вимогам КАС України та Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч.2 ст. 169 КАС України, якщо ухвала про залишення без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Щодо звернення до суду та захисту прав та свобод інших осіб, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 56 КАС України, права, свободи та інтереси малолітніх та неповнолітніх осіб, які не досягли віку, з якого настає адміністративна процесуальна дієздатність, а також недієздатних фізичних осіб захищають у суді їхні законні представники - батьки, усиновлювачі, опікуни чи інші особи, визначені законом.

Однією з позовних вимог є зобов`язання УДМС України в Черкаській області змінити дату реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України, з 01.03.2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати нову довідку.

ОСОБА_1 (позивач) є матір`ю ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), згідно Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 .

Проте, в позовній заяві позивач не зазначає, що є законним представником ОСОБА_3 та позов фактично подано в інтересах вказаної особи.

Щодо визначення суб`єктного складу учасників справи та їх процесуального статусу в контексті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.4 ч.5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивач, з-поміж іншого, оскаржує наступні рішення:

1) рішення УДМС України в Черкаській області №35 від 27.05.2019 року про скасування ОСОБА_1 дозволу на імміграцію в Україну;

2) рішення УДМС України в Черкаській області від 04.09.2019 року № 231337000 про відмову в оформленні (видачі) ОСОБА_1 посвідки на постійне проживання.

Проте, зі змісту оскаржуваних рішень встановлено, що рішення №35 від 27.05.2019 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну винесено УДМС України в Черкаській області, а інше рішення від 04 вересня 2019 року № 231337000 про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання винесено ГУ ДМС у Харківській області.

Фактично позивач оскаржує два рішення, які виносили два різних державних органи - УДМС України в Черкаській області та ГУ ДМС у Харківській області. Проте, ГУ ДМС у Харківській області визначено в якості третьої особи.

Крім того, позивач просить суд зобов`язати ДМС України в Харківській області видати йому посвідку (безстрокову) на постійне проживання в Україні;

Отже, позивач пред`явивши позовні вимоги до двох відповідачів, визначив одного з них як відповідача, а іншого - як третю особу, що не відповідає ст. 160 КАС України.

Згідно частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме:

1) надати до суду уточнений адміністративний позов, в якому: 1.1) зазначити, що ОСОБА_1 виступає законним представником своєї малолітньої дитини - ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в інтересах якої подано позов; 1.2 викласти прохальну частину позовних вимог у відповідності до ст. 5 КАС України та вірно зазначити державні органи, які виносили оскаржувані рішення, а також орган, який повинен видати позивачеві посвідку (безстрокову) на постійне проживання в Україні, з урахуванням того, хто виносив рішення про відмову в оформленні (видачі) посвідки на постійне проживання; 1.3 визначитись із суб`єктним складом учасників справи (зазначити їх процесуальний статус з врахуванням пред`явлених позовних вимог, а також дані згідно вимог ст. 160 КАС України);

2) надати до суду іншу заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та вказати в заяві обґрунтовані підстави для поновлення строку з наданням відповідних підтверджуючих доказів причин пропуску строку звернення до суду щодо оскарження рішень та похідних від них позовних вимог, а також надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з повною вимогою про зобов`язання УДМС України в Черкаській області змінити дату реєстрації ОСОБА_3 як громадянина України з 01.03.2017 року на ІНФОРМАЦІЯ_2 та видати нову довідку.

Суд зазначає, що згідно положень ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву;

3) надати до суду документ про доплату судового збору на суму 1 042,40 грн. відповідно до Закону України "Про судовий збір"

Реквізитами для перерахування судового збору (з 01.01.2021) є: отримувач коштів - ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача - Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA678999980313141206084020661, код класифікації доходів бюджету - 22030101, призначення платежу - *;101;(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління державної міграційної служби в Черкаській області, третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Харківській області про визнання дій протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Надати позивачу термін - не більше десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений термін.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя О.В.Шевченко