Рішення № 99359161, 02.09.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Харків

02.09.2021 р. справа №520/14791/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., розглянувши за процедурою письмового провадження у порядку ст.263 КАС України справу за позовом ОСОБА_1 (далі за текстом - заявник, громадянин, позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - владний суб`єкт, адміністративний орган, Управління) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Матеріали позову одержані судом 05.08.2021р. Рішення про прийняття справи до розгляду було прийнято 09.08.2021р. Відповідно до ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті може бути розпочатий з 24.08.2021р.

Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним та скасування рішення від 11.05.2021 року Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про відмову в перерахунку ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 06.05.2021 року № 04-49\267, згідно з заявою від 12.05.2021 року; 2) зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно із довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації у Харківській області від 06.05.2021 року № 04-49\267, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.

Аргументуючи ці вимоги зазначив, що вчинене пенсійним органом волевиявлення у формі відмови є протиправним, адже строює штучні перешкоди в одержані належних виплат за щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці (далі за текстом – Утримання).

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, із поданим позовом не погодився, зазначивши, що соціальне забезпечення громадянина проводиться з урахуванням діючих актів законодавства.

Відповідач, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, правом на подання письмового відзиву не скористався, хоча судом про відкриття провадження повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та матеріалів позову, які були отримані 16.08.2021 р. згідно наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення.

Отже, строк на подання відзиву сплив 01.09.2021 р., і за таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже учасниками справи у прийнятні поза розумним сумнівом строки були реалізовані права на подачу відповідних процесуальних документів.

Суд, вивчивши доводи позову і відзиву на позов, повно виконавши процесуальний обов`язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з`ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Установлені судом обставини спору полягають у наступному.

Заявник є суддею у відставці Балаклійського районного суду Харківської області, одержує платежі з утримання від ГУ ПФУ в Харківській області.

01.01.2020р. мала місце подія збільшення розміру оплати праці професійного судді.

Відносно заявника ТУ ДСА України в Харківській області відносно заявника була складена довідка про суддівську винагороду.

07.05.2021р. заявник письмово звернувся до пенсійного органу з приводу перерахунку розміру Утримання.

Рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області пенсійного органу від 11.05.2021р. №963010166153 у перерахунку розміру Утримання було відмовлено.

Не погодившись із відповідністю закону владного волевиявлення пенсійного органу з приводу перерахунку розміру утримання, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає, що до відносин, котрі склались на підставі установлених обставин, підлягають застосуванню наступні норми права.

Статтями 1 і 8 Конституції України проголошено, що Україна є правовою державою, де діє верховенство права.

У ч.2 ст.19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Статтею ст.46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист.

За приписами п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відносно заявника таким законом є: 1) положення ч.1 ст.126 і ст.130 Конституції України; 2) положення ст.ст.133 і 141 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010р. №2453-VI (далі за текстом - Закон України №2453-VI) у редакції Закону України від 12.02.2015р. №192-VIII, від 02.03.2015р. №213-VIII та з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 08.06.2016 №4-рп/2016; 3) положення ст.ст.135 і 142, а також пунктів 22, 23, 25 розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII (далі за текстом - Закон №1402-VIII).

У силу правових висновків рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р. № 1-рп (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) та правового висновку постанови Верховного Суду від 16.07.2020р. у справі №225/1562/17 згадану у ч.1 ст.58 Конституції України дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

До рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020р. №2-р/2020 в Україні на випадок виплати утримання професійному судді у відставці до настання події успішного завершення процедури кваліфікаційного оцінювання і відправлення після цього правосуддя понад 3 роки або до настання події призначення на посаду у порядку конкурсу і відправлення після цього правосуддя понад 3 роки поширювалась дія п.25 розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016р. №1402-VIII.

Утрата чинності даною нормою закону призвела до відсутності правових підстав використання пенсійним органом з 19.02.2020 р. позначених вище кваліфікаційних умов.

Відповідно до ч.4 ст.142 Закону №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Подія зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, у спірних правовідносинах мала місце 01.01.2020р. і підтверджена складеним компетентним суб`єктом права – ТУ ДСА України в Харківській області письмовим документом.

Правильність тлумачення змісту та застосування у часі норм права з приводу обчислення розміру утримання судді у відставці підтверджується правовими висновками постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020р. у зразковій справі №0640/3835/18 і рішення Верховного Суду від 16.06.2020р. у зразковій справі № 620/1116/20.

Критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб`єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України і обов`язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб`єкта ч.2 ст.77 КАС України.

Перевіряючи наведені учасниками спору аргументи приєднаними до справи доказами, надавши оцінку добутим доказам у їх сукупності за правилами ст.ст.72-77, 90, 211 КАС України та підсумовуючи викладені вище міркування, суд доходить до переконання про те, що ході розгляду справи владними суб`єктами не подано доказів відповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення, а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені адміністративним органом в основу вчиненого управлінського волевиявлення.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При цьому, суд зважає, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 07.11.2019р. по справі № 826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18) обов`язковою умовою визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними є доведеність позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.

Проведеним судовим розглядом знайшов підтвердження і факт невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації, і факт порушення суб`єктивного права заявника, що є визначеними процесуальним законом підставами для задоволення позову шляхом скасування рішення про відмову у перерахунку та зобов`язання здійснити спірний перерахунок.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007р. у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011р. у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010р. у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994р. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008р. у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України "Про судовий збір". Так, заявником при зверненні до суду було сплачено судовий збір у сумі 908,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією №57476 від 02.08.2021 р. Отже, співвідносно до обсягу задоволених вимог, вказана сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок владного суб`єкта.

Суд також враховує, що необґрунтована перешкода у перерахунку заявнику щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у спірних правовідносинах була створена рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області, а тому присуджену позивачу компенсацію судових витрат зі сплати судового збору належить стягнути саме з вказаного владного суб`єкта.

Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №963010166153 від 11.05.2021р.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити з 19.02.2020р. перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Балаклійського районного суду Харківської області ОСОБА_1 на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області від 06.05.2021р. №04-49/267 з урахуванням раніше проведених платежів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (ідентифікаційний код - 14099344; місцезнаходження - 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 3 під., 2 пов.) на користь ОСОБА_1 (код - НОМЕР_1 ; місцезнаходження - АДРЕСА_1 ) 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. у якості компенсації витрат на оплату судового збору.

Роз`яснити, що рішення підлягає оскарженню згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України (протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення); набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України.

Суддя Сліденко А.В.