Рішення № 99358557, 03.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

іменем України

03 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/9194/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Бойка С.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

12 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення від 24.06.2021 №808, зобов`язання зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії період роботи на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляд за додержанням законів Національною поліцією України та органів які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області з 01.08.2020 згідно рішення суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20 та зобов`язати призначити з 08.12.2020 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991 та виплачувати у розмірі 90 відсотків від суми нарахованої місячної заробітної плати зі всіма складовими відповідно до довідки виданої Полтавською обласною прокуратурою від 25.11.2020 №21-722вих20 без обмеження максимальним розміром та без застосування максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та без застосування постанови Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив про протиправність відмови відповідача у призначенні їй пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та наявність у нього права на пенсію за вислугою років.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

25.08.2021 відповідачем до суду подано відзив, у якому останній, заперечуючи проти позову, просив у його задоволенні відмовити з тих підстав, що станом на час звернення ОСОБА_1 із заявою про переведення на пенсію за вислугу років, позивач не мав достатнього стажу роботи для призначення йому пенсії відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру".

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядається у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження на підставі частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

З матеріалів справи встановлено, що позивач працює в органах прокуратури з 07.05.2002, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 .

У трудовій книжці позивача наявна, зокрема, наступна інформація про:

- роботу в органах прокуратури Діпропетровської прокуратури з 07.05.2002 по 13.03.2003:

- роботу в прокуратурі Запорізької області з 17.03.2003 по 17.12.2010;

- роботу в прокуратурі Полтавської області з 20.12.2010 по 22.10.2014 та з 10.08.2015 по 08.04.2021.

08.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за вислугу років згідно із Законом України "Про прокуратуру".

Рішенням відділу призначення пенсій (Шевченківський) управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Полтавській області від 09.12.2020 №2456 позивачу відмовлено у призначені пенсії за вислугу років. Рішення вмотивоване тим, що стажу роботи позивача на посадах прокурорів недостатньо для призначення пенсії відповідно до статті 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 № 1697-VII. Зі змісту вказаного рішення вбачається, що стаж роботи позивача станом на 08.12.2020 становить 19 років 09 місяців 7 днів, а стаж роботи на посадах прокурора - 17 років 05 місяців 04 дні.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №440/7765/20 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення відділу призначення пенсій (Шевченківський) Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 09.12.2020 №2456. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.12.2020 про призначення пенсії за вислугу років згідно з Законом України "Про прокуратуру", з прийняттям вмотивованого рішення, з урахуванням висновків суду. У задоволення інших позовних вимог відмовлено.

Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20, з урахуванням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 21.06.2021, частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, Полтавської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Визнано протиправним та скасовано наказ прокуратури Полтавської області від 30 липня 2020 року №544к про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу координації та аналізу управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" з 31 липня 2020 року. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області з 01 серпня 2020 року. Стягнуто з Полтавської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04 серпня 2020 року по 08 лютого 2021 року в розмірі 191491,30 грн з відрахуванням обов`язкових платежів. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області з 01 серпня 2020 року та стягнення з Полтавської обласної прокуратури заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 28723,70 грн з відрахуванням обов`язкових платежів допущено до негайного виконання.

На виконання Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2021 у справі №440/7765/20 відповідачем повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 від 08.12.2020 та прийнято рішення від 24.06.2021 №808 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років у зв`язку з відсутністю необхідної тривалості вислуги років. Стаж роботи позивача за вислугу років складає 19 років 09 місяців 7 днів, у тому числі на посадах прокурорів 17 років 05 місяці 04 дні.

Не погодившись із вищезазначеним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та відповідним доводам сторін, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України

Пенсійне забезпечення прокурорів і слідчих було визначено статтею 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ (надалі – Закон №1789-ХІІ).

Згідно з частиною першою статті 50-1 Закону №1789-ХІІ (у редакції, яка була чинна на момент роботи позивача в органах прокуратури) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

На час звернення позивача із заявою про призначення пенсії набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (надалі – Закон №1697-VII), частиною першою статті 86 якого визначено, що прокурори мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку за наявності на день звернення вислуги років не менше: з 01.10.2020 і пізніше - 25 років, у тому числі стажу роботи на посадах прокурорів не менше 15 років.

Згідно з частиною шостою вказаної статті до вислуги років, що дає право на пенсію згідно з цією статтею, зараховується, зокрема: час роботи на посадах прокурорів (в тому числі адміністративних) органів прокуратури, стажистами, на посадах помічників і старших помічників прокурорів; слідчими, суддями; на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ, податкової міліції, кримінально-виконавчої служби, офіцерського складу Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законодавства України військових формувань, на посадах державних службовців, які обіймають особи з вищою юридичною освітою; у науково-навчальних закладах Офісу Генерального прокурора працівникам, яким до набрання чинності цим законом було присвоєно класні чини (працівникам військової прокуратури - відповідні військові звання), у тому числі час наукової та викладацької роботи в інших науково-навчальних закладах, якщо вони мали науковий ступінь чи вчене звання; на адміністративних та викладацьких посадах, посадах наукових працівників у Тренінговому центрі прокурорів України; військова служба, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах денної форми навчання або на юридичних факультетах вищих навчальних закладів денної форми навчання.

Стаття 15 Закону №1697-VII (з відповідними змінами) визначає, хто є прокурором органу прокуратури.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що законодавство розрізняє поняття "вислуги років, що дає право на пенсію" і "стажу роботи на посадах прокурорів". При цьому, посади, період роботи на яких зараховується до стажу роботи на посадах прокурорів, і до вислуги років, що дає право на пенсію, є відмінними. Водночас до вислуги років, що дає право на пенсію, включається весь стаж роботи на посадах прокурорів.

Як вищезазначено, згідно з рішенням ГУ ПФУ в Полтавській області від 09.12.2020 №2456 вислуга років позивача підтверджена у встановленому законодавством порядку та становить 19 років 09 місяців 07 днів, стаж роботи на посадах прокурора – 17 років 05 місяці 04 дні.

Разом з тим, відповідач при прийнятті рішення від 24.06.2021 №808 не врахував рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20, яким ОСОБА_1 поновлено на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області з 01 серпня 2020 року.

Отже, відповідачем не враховано, що станом на 24.06.2021 вислуга років позивача підтверджена у встановленому законодавством порядку та становить 20 років 04 місяців 15 днів, стаж роботи на посадах прокурора – 18 років 00 місяців 12 днів.

Отже, з матеріалів справи встановлено, що на момент повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії за вислугу років його стаж роботи, що дає право на пенсію за вислугу років на підставі статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, був достатнім.

Вирішуючи питання про застосування норм Закону України "Про прокуратуру" в часі, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з вимогами статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

За приписами статей 21, 22 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов`язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, прокуратури, міліції, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 та від 20.03.2002 №5-рп/2002).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов`язана з ризиком для життя і здоров`я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Конституцій Суд України у Рішенні від 22.05.2008 №10-рп/2008 зазначив, що однією з конституційних гарантій прав і свобод людини і громадянина є недопущення їх скасування чи звуження їх змісту та обсягу при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

У Рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 Конституційний Суд України вказав, що згідно зі статтею 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Скасування конституційних прав і свобод - це їх офіційна (юридична або фактична) ліквідація. Звуження змісту та обсягу прав і свобод є їх обмеження. У традиційному розумінні визначальними поняття змісту прав людини є умови і засоби, які становлять можливості людини, необхідні для задоволення потреб її існування та розвитку. Обсяг прав людини - це їх сутнісна властивість, виражена кількісними показниками можливостей людини, які відображені відповідними правами, що не є однорідними і загальними. Загальновизнаним є правило, згідно з яким сутність змісту основного права в жодному разі не може бути порушена.

З урахуванням визначеного у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства або прийняттям нових законодавчих актів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми статті 50-1 Закону №1789-ХІІ у редакції до внесення змін Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, а також Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VIII, оскільки вказаними законами, на порушення статті 22 Конституції України було звужено зміст та обсяг соціальних гарантій працівників прокуратури.

Таким чином, відмова відповідача у призначенні позивачу пенсії за вислугу років за наявності необхідного стажу роботи на посадах, які надають право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону №1789-ХІІ, що викладена у рішенні ГУ ПФУ в Полтавській області від 24.06.2021 №808, є протиправною, не ґрунтується на положенні Основного Закону, у зв`язку з чим підлягає скасуванню.

Згідно зі статтею 45 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи вищевикладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне з метою ефективного захисту прав позивача, визнати протиправним та скасувати рішення від 24.06.2021 №808, зобов`язати Головне управління ПФУ в Полтавській області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії період роботи на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляд за додержанням законів Національною поліцією України та органів які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області з 01.08.2020 по 08.02.2021 згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20 та зобов`язати призначити з 08.02.2021 пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789 від 05.11.1991 та виплачувати у розмірі 90 відсотків від суми нарахованої місячної заробітної плати зі всіма складовими відповідно до довідки виданої Полтавською обласною прокуратурою від 25.11.2020 №21-722вих20, без обмеження максимального розміру та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Суд також враховує, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 у справі №640/5248/19 - апеляційні скарги Кабінету Міністрів України та Пенсійного фонду України залишено без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.11.2019 змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення викладено у наступній редакції: визнати протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду".

Таким чином, суд погоджується з позивачем щодо того, що виплата перерахованої пенсії не може здійснюватися зі застосуванням процедур відстрочки чи розстрочки, що були передбачені вказаними скасованими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивач належним чином обґрунтував свої позовні вимоги.

З урахуванням наведеного, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправомірних дій (бездіяльності) відповідача щодо не призначення пенсії позивачу, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як визначено пунктом 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України, бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмір 908,00 грн, а інші судові витрати у справі відсутні, суд, вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені останнім судові витрати у розмірі 908,00 грн.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 24.06.2021 №808.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати до стажу роботи для призначення пенсії період роботи ОСОБА_1 на посаді начальника відділу координації та аналізу управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органів які ведуть боротьбу з організованою злочинністю прокуратури Полтавської області згідно рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 08.02.2021 у справі №440/4533/20 з 01.08.2020 по 08.02.2021.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 з 08.02.2021 пенсію за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789, у редакції Закону від 12.07.2001 №2663-ІІІ, з розрахунку 90% від суми нарахованої місячної заробітної плати зі всіма складовими, відповідно до довідки про заробітну плату для призначення пенсії, виданої Полтавською обласною прокуратурою від 24.11.2020 №21-722вих20, без обмеження максимального розміру пенсії та без застосування максимальної величини нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та без застосування Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 ( нуль) коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.С.Бойко