Рішення № 99358533, 01.09.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/8425/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Гіглави О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 липня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про:

- визнання протиправними дій ГУПФУ в Полтавській області щодо здійснення з 19.02.2020 ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- визнання протиправним та скасування рішення ГУПФУ в Полтавській області №916030815839 від 22.03.2021 про визначення ОСОБА_1 розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці як 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді;

- зобов`язання ГУПФУ в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 у розмірі 60 відсотків суддівської винагороди працюючого на відповідній посаді судді згідно довідки Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ГУПФУ в Полтавській області при здійсненні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/4170/20 від 09.09.2020 протиправно зменшило ОСОБА_1 відсотковий розмір від заробітної плати, зазначеної у довідці Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020 з 60% до 50%, безпідставно не врахувавши у стаж судді стаж роботи в органах прокуратури з 07.06.1993 по 17.06.1997, тобто 4 роки 10 днів, а також мінімального стажу роботи за юридичною спеціальністю, який законом вимагався для набуття права на обрання по посаду судді на дату такого обрання, тобто 2 роки.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи без повідомлення сторін (письмове провадження).

25.08.2021 до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив ГУПФУ в Полтавській області на позов. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на їх безпідставність. Стверджував, що на виконання рішення суду у справі №440/4170/20 проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці гр. ОСОБА_1 у розмірі 50% загальної суми складових заробітної плати, зазначеної у довідці Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/6/2020, з урахуванням фактично виплачених сум. Згідно статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання. З огляду на зазначене, при виконанні зобов`язань перед ОСОБА_1 на підставі рішення суду, Управлінням застосовується чинне на час проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання законодавство, а відтак, щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці обчислюється у розмірі, визначеному статтею 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів". Враховуючи викладене, управління, застосовуючи 50% при перерахунку пенсії в межах виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №440/4170/20, діяло в межах та в спосіб, визначений чинним законодавством.

Згідно з частиною третьою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

За приписами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.

Відповідно до частини другої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

При цьому, як визначено частиною другою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини.

Відповідно до постанови Верховної Ради України "Про звільнення суддів" від 08.09.2016 №1515-VІІІ ОСОБА_1 звільнено з посади судді Апеляційного суду Полтавської області у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.01.2017 у справі №554/10554/16-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017, адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено. Визнано протиправними дії Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області щодо призначення та виплати ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці без урахування стажу роботи в органах прокуратури. Зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зарахувати ОСОБА_1 до стажу роботи, що дає право на призначення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці стаж роботи в органах прокуратури з 07.06.1993 року по 17.06.1997 року - 4 роки 10 днів, всього з урахуванням стажу судді - 23 роки 3 місяці і 8 днів, згідно розрахунку та подання Апеляційного суду Полтавської області від 15.09.2016 року та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 87 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, починаючи з 16.09.2016 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 551 грн. 20 коп.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 у справі №554/7208/17 апеляційну скаргу Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області задоволено частково. Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 24.10.2017 по справі № 554/7208/17 скасовано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним дії та рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області №68 від 23.08.2017 в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки №06-29/332/14/2017 від 17.08.2017. Скасовано рішення Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 23.08.2017 №68 в частині відмови в проведенні перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки №06-29/332/14/2017 від 17.08.2017. Зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 87% заробітної плати судді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання, з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення, згідно довідки Апеляційного суду Полтавської області від 17.08.2017 №06-29/332/14/2017 починаючи з 16 вересня 2016 року без обмеження його граничного розміру та провести відповідні виплати з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Полтавського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

У зв`язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 26.02.2020 ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додала довідку від 25.02.2020 №01-46/60/2020, видану ліквідаційною комісією Апеляційного суду Полтавської області, про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.

Вказана довідка видана ОСОБА_1 на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VІІІ від 02 червня 2016 року, рішення Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020, про те, що станом на 18.02.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці складає 208098 грн., у тому числі: 1. Посадовий оклад - 115610 грн.; 2. Доплата за вислугу років - 80927 грн.; 3. Доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 00,00 грн.; 4. Доплата за науковий ступінь - 00,00 грн.; 5. Доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 11561,00 грн.; 6. Щомісячна доплата відповідно до частини шостої статті 135 Закону № 1402-VIII - 00,00 грн.

04.03.2020 ГУПФУ в Полтавській області прийнято рішення №106 про відмову гр. ОСОБА_1 у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці згідно заяви від 26.02.2020 на підставі довідки Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020 у зв`язку з відсутністю в чинному пенсійному законодавстві правових норм щодо проведення перерахунку довічного грошового утримання суддів у відставці у зв`язку з рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 №2-р/2020.

ОСОБА_1 не погодилася з рішенням ГУПФУ в Полтавській області №106 від 04.03.2020 про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання гр. ОСОБА_1 на підставі заяви від 26.02.2020 та довідки про розмір суддівської винагороди від 25.02.2020 №01-46/60/2020, у зв`язку з чим звернулася до суду з відповідним позовом.

Вказані обставини встановлені в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №440/4170/20, а відтак, в силу приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають доказуванню.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 09.09.2020 у справі №440/4170/20 адміністративний позов ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (ідентифікаційний код 13967927, вул. Соборності, 66, м. Полтава, 36014) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області №106 від 04 березня 2020 року про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання гр. ОСОБА_1 на підставі заяви від 26 лютого 2020 року та довідки про розмір суддівської винагороди від 25 лютого 2020 року №01-46/60/2020. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25 лютого 2020 року №01-46/60/2020, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19 лютого 2020 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 420 грн. 40 коп. (чотириста двадцять гривень сорок копійок).

На виконання рішення суду у справі №440/4170/20 управлінням прийнято рішення від 22.03.2021 №916030815839 про перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020, яким визначено ОСОБА_1 грошове утримання у розмірі 50% від заробітку (а.с. 32).

Крім того, матеріали пенсійної справи позивача свідчать про прийняття відповідачем ще одного рішення за тим же номером 916030815839 від 26.03.2021 про перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на виконання рішення суду, яким визначено ОСОБА_1 грошове утримання у розмірі 50% від заробітку (а.с. 54).

Позивач, не погодившись з прийняттям рішення від 22.03.2021 №916030815839 з підстав не зарахування до її стажу судді стажу роботи в органах прокуратури з 07.06.1993 по 17.06.1997, тобто 4 років 10 днів, а також мінімального стажу роботи за юридичною спеціальністю, який законом вимагався для набуття права на обрання по посаду судді на дату такого обрання, тобто 2 років, звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін, суд виходить з наступного.

Положеннями частини 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституцією України визначено, що права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до статті 126 Конституції України, незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.

Відповідно до частин 1, 2 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 (надалі - Закон №1402-VIII ) судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Суддя у відставці, який не досяг віку, встановленого частиною першою цієї статті, отримує щомісячне довічне грошове утримання. При досягненні таким суддею віку, встановленого частиною першою цієї статті, за ним зберігається право на отримання щомісячного довічного грошового утримання або, за його вибором, призначається пенсія на умовах, визначених Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Частинами 3, 4 статті 142 Закону №1402-VIII встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.

Зазначена норма чітка, однозначна, зрозуміла та не вступає в колізію з іншими нормами.

До 18.02.2020 в Законі Україні "Про судоустрій і статус суддів" діяла норма пункту 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень, відповідно до якої право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу. В інших випадках, коли суддя йде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Рішенням Конституційного Суду України №2-р/2020 від 18.02.2020 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень пунктів 4, 7, 8, 9, 11, 13, 14, 17, 20, 22, 23, 25 розділу XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, пункт 25 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень визнаний неконституційним.

Конституційний Суд України вважає, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці має бути співмірним із суддівською винагородою, яку отримує діючий суддя. У разі збільшення розміру такої винагороди перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці має здійснюватися автоматично. Встановлення різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів порушує статус суддів та гарантії їх незалежності. Запровадження згідно із положеннями пункту 25 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1402 різних підходів до порядку обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів, які виходять у відставку, суперечить положенням частини першої статті 126 Основного Закону України щодо гарантування незалежності суддів Конституцією і законами України.

Відповідно до статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Статтею 152 Конституції України передбачено, що закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Таким чином, з 18.02.2020 в законодавстві відсутні норми, які окремо регулюють питання суддівської винагороди та щомісячного грошового утримання судді у відставці, для суддів, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання відповідно до вимог Закону №1402-VIII.

За таких обставин, на позивача розповсюджуються загальні правила нарахування щомісячного грошового утримання судді у відставці, передбачені статтею 142 Закону №1402-VIII.

За Законом від 07.07.2010 №2453-VI, який втратив чинність, грошове утримання судді обраховувалось з 15 мінімальних заробітних плат з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції (з урахування пункту 1 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 04.12.2018 року № 11-р/2018).

Водночас, чинним Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016 визначені інші вихідні дані для обрахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, а саме:

- щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді (ч. 4 ст. 142 Закону № 1402-VIII);

- базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року (з підвищуючими коефіцієнтами для суддів апеляційної та касаційної інстанції) (ч. ч. 3, 4 ст. 135 Закону № 1402-VIII).

Правила визначення розміру щомісячного грошового утримання також врегульовані статтею 142 Закону №1402-VIII - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Суд зазначає, що Законом №1402-VIII, як і раніше Законом №2453-VI передбачено виплату пенсії або за вибором судді у відставці щомісячного довічного грошового утримання.

Позивач обрала щомісячне довічне грошове утримання, а не пенсію.

Закон №2453-VI втратив чинність, натомість, діючим Законом №1402-VIII встановлено, що у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання (частина 4 статті 142).

Верховний Суд у рішенні від 16.06.2020 у зразковій справі №620/1116/20 (Пз/9901/5/20) дійшов висновку про наявність у судді у відставці, який отримує щомісячне грошове утримання у розмірі обчисленому згідно положень Закону №2453-VI, права (підстава) на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді відповідно до Закону України №1402-VIII.

Таким чином, при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/6/2020 з 19.02.2020 відповідач обґрунтовано застосував приписи статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Вирішуючи питання щодо правильності розрахунку відповідачем стажу судді у відставці при здійсненні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/6/2020, суд дійшов наступних висновків.

Частиною 3 статті 142 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.

Відповідно до частини 1 статті 137 Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена ВРП, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

При цьому абзацом 4 пункту 34 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №1402-VIII від 02.06.2016 "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Пунктом 11 Перехідних положень Закону №2453-VI, в редакції чинній до 28.03.2015, визначено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15.12.1992 №2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 43 Закону №2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Як слідує з наявної у матеріалах справи довідки про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.09.2016 №06-29/360, виданої Апеляційним судом Полтавської області на ім`я ОСОБА_1 , до загального стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та становить 23 роки 03 місяці 09 днів включено: - стаж роботи на посаді прокурора прокуратури Полтавської області 04 роки 00 місяців 10 днів (з 07.06.1993 по 17.06.1997); стаж роботи на посаді судді Хорольського районного суду Полтавської області 08 років 00 місяців 11 днів (з 18.06.1997 по 29.06.2005); - стаж роботи на посаді судді Апеляційного суду Полтавської області 11 років 02 місяці 16 днів (з 30.06.2005 по 15.09.2016) (а.с 67).

Поряд з цим, наявність у позивача права на включення до її загального стажу судді стажу роботи на посаді прокурора прокуратури Полтавської області 04 роки 00 місяців 10 днів (з 07.06.1993 по 17.06.1997) підтверджена також постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 04.01.2017 у справі №554/10554/16-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2017.

За викладених обставин, суд доходить висновку, що у спірному випадку, здійснюючи на виконання рішення суду у справі №440/4170/20 перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020, виходячи зі стажу судді останньої в кількості 19 років 02 місяці 15 днів, тобто без урахування до вказаного стажу 04 роки 00 місяців 10 днів стажу роботи позивача на посаді прокурора прокуратури Полтавської області (рішення управління від 22.03.2021 №916030815839), відповідач діяв неправомірно та без урахування законодавства, довідки Апеляційного суду Полтавської області про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 15.09.2016 №06-29/360 та постанови Октябрського районного суду м. Полтави від 04.01.2017 у справі №554/10554/16-а.

Що ж стосується не зарахування управлінням ОСОБА_1 до стажу судді її стажу роботи за юридичною спеціальністю, який законом вимагався для набуття права на обрання по посаду судді на дату такого обрання, тобто 2 років на посаді юрисконсульта виконавчого комітету Семенівської районної ради народних депутатів Полтавської області, то на переконання суду, в даному випадку управління діяло правомірно.

Так, згідно з частиною 1 статті 7 Закону №2862-ХІІ, на яку посилається позивач у позовній заяві та яка діяла на час призначення ОСОБА_1 на посаду судді, право на зайняття посади судді районного (міського), міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у зв`язку з прийняттям Закону України "Про Вищий антикорупційний суд" від 12.07.2018 №2509-VIII статтю 137 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді. Закон не зазначає, що ця робота має обов`язково передувати призначенню на посаді судді.

Тобто, зміни до статті 137 Закону №1402-VIII шляхом доповнення її частиною другою, яка дає право до стажу роботи на посаді судді додатково зарахувати стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді, були внесені вже після звільнення ОСОБА_1 з посади судді у відставку, а відтак обґрунтовано не могли враховуватися та не враховані при визначенні останній загального стажу судді.

За викладених обставин, стаж роботи позивача на посаді судді в загальному розмірі складає 23 роки 03 місяці 09 днів, що дає право на перерахунок ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020 згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020 в розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (50 відсотків за 20 років + (2%*3 роки, оскільки за кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді).

Проте, ГУПФУ в Полтавській області здійснило перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача на підставі довідки Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020 з 19.02.2020 в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді (з врахуванням стажу роботи на посаді судді 19 роки 02 місяці 15 днів), чим порушило вимоги частини 3 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016.

Отже, здійснюючи з 19.02.2020 ОСОБА_1 перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та приймаючи рішення від 22.03.2021 №916030815839, відповідач діяв не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" №1402-VIII від 02.06.2016, та необґрунтовано.

Суд зауважує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Зважаючи на вищевикладене, суд обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення з 19.02.2020 ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, визнання протиправними та скасування рішень Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22.03.2021 №916030815839, від 26.03.2021 №916030815839 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 19.02.2020 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020 в розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

Водночас, в решті позовних вимог слід відмовити за їх необґрунтованістю.

Отже, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір в сумі 908,00 грн.

Таким чином, оскільки адміністративний позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн.

Щодо клопотання позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про його виконання, то суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на встановлене чинним процесуальним законодавством право, а не обов`язок суду щодо встановлення судового контролю. Крім того, матеріали справи не свідчать про намір відповідача не виконувати рішення суду у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 194, 205, 229, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Соборності, буд. 66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними, визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо здійснення з 19.02.2020 ОСОБА_1 перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 22.03.2021 №916030815839 та від 26.03.2021 №916030815839.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області з 19.02.2020 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою Ліквідаційної комісії Апеляційного суду Полтавської області від 25.02.2020 №01-46/60/2020 в розмірі 56 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, з урахуванням фактично виплачених сум.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 454,00 грн (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.В. Гіглава