Рішення № 99358070, 02.09.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року

справа №380/9681/21

провадження № П/380/9821/21

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сподарик Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання до вчинення дій,-

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 55а; код ЄДРПОУ 14321707) з вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) у відношенні до позивача щодо несвоєчасного нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.06.2017;

- зобов`язати Чопський прикордонний загін (військова частина 1493) нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрат частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.06.2021 – день її фактичної виплати, відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 №2050-ІІІ та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.

В обгрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що до 13.06.2017 проходив службу у Чопському прикордонному загоні Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України (на момент виключення із списків особового складу загону обіймав посаду начальника відділу прикордонної служби «Верховина Бистра» ІІІ категорії). 13.06.2017 наказом начальника Чопського прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 13.06.2017 №112-ОС позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення. Станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу, з позивачем не було проведено всіх належних розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №380/9008/20 визнано протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.01.2016 по 13.06.2017 та зобов`язано Чопський прикордонний загін (військова частина 1493) (код ЄДРПОУ 14321707, місцезнаходження: 89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 55а) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 при в/ч А0808) індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.06.2017, з урахуванням сум виплаченої індексації грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення грошового забезпечення) січня 2008 року. На виконання вказаного рішення, відповідачем 04.06.2021 виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.06.2017 у сумі 48131,01 грн. Вважає, що позивач має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати на суму індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 04.06.2021.

Ухвалою суду від 22.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом та вирішено розглянути таку справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання. Копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано учасникам справи, відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання цієї ухвали подати суду відзив на позовну заяву, в якому вказати про визнання/заперечення позовних вимог.

13.07.2021 за вх. № 49924 від позивача надійшли додаткові пояснення, долучено до матеріалів справи додаткові докази.

05.08.2021 за вх. №8667ел. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. В обгрунтування вказаного клопотання відповідач зазначив, що відповідачем оскаржується в касаційному порядку ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 з питань визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню та рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 у справі №380/9008/20.

10.08.2021 за вх. №58053 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Позовні вимоги не визнав, вважає такими, що не грунтуються на законі, є безпідставними та задоволенню не підлягають. Стверджує, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) і компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання рішення суду. Вважає, що право на компенсацію виникає після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення. На думку відповідача, позивачу підлягає до виплати компенсація за період з 03.04.2021 по 03.06.2021 у зв`язку з невчасним виконанням рішення від 27.01.2021 у справі №380/9008/20, оскільки виплата була проведена 03.06.2021. З огляду на наведене просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

10.08.2021 за вх. №58062 від позивача надійшла відповідь на відзив. Зазначив, що індексація грошового забезпечення йому не виплачувалась з 01.01.2016, що підтверджується рішенням суду і була виплачена в належному розмірі 04.06.2021. Враховуючи наявність факту невиплати позивачу в належному розмірі індексації грошового забезпечення, позивач вважає, що має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення з 01.06.2021 по 04.06.2021. Крім цього, вказав, що індексація грошового забезпечення є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Ухвалою суду від 02.09.2021 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі.

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці з 23 липня 2021 року по 01 вересня 2021 року, розгляд адміністративної справи здійснюється в перший робочий день, а саме - 02 вересня 2021.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 проходив військову службу у Чопському прикордонному загоні Західного регіонального управління ДПС України.

Наказом начальника Чопського прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 13.06.2017 № 122-ОС позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.

Станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу Чопського прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України з позивачем не було проведено всіх належних розрахунків щодо виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.07.2017.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 визнано протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в належному розмірі за період з 01.01.2016 по 13.06.2017; зобов`язано Чопський прикордонний загін (військова частина 1493) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.06.2017, з урахуванням сум виплаченої індексації грошового забезпечення за вказаний період. Нарахування індексації проводити виключно із застосуванням базового місяця (як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення грошового забезпечення) січня 2008 року.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року у справі №380/9008/20 без змін.

04.06.2021 на виконання вказаного рішення суду відповідач виплатив позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 13.06.2017 у сумі 48131,01 грн. Вказане підтверджується випискою по особовому рахунку позивача від 11.06.2021.

Позивач, вважаючи, що має право на виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (щодо індексації грошового забезпечення) звернувся з вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" №2050-ІІІ від 19.10.2000 та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок).

Згідно зі ст. 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Зі змісту вказаних норм слідує, що їх дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Відповідно до ст.3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індексації інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць (ст. 4 Закону № 2050-ІІІ).

Відповідно до п.1 Порядку його дія поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

За змістом п.2, 3 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01 січня 2001 року. Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

В п.4 Порядку зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першочерговості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Зазначене у ст.3 Закону №2050-ІІІ та п.4 Порядку, а саме те, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону №1058-ІV, ст.2 Закону №2050-ІІІ та Порядком, компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

Водночас компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

При цьому, суд зазначає, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст.1-3 Закону №2050-ІІІ, окремих положень Порядку дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але невиплачені.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року по справі №336/4675/17), від 21 червня 2018 року по справі №523/1124/17, від 03 липня 2018 року по справі справа №521/940/17, від 10 квітня 2019 року по справі №686/13725/17, від 15 жовтня 2020 року по справі №240/11882/19.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п. 4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.

Водночас, позивач зауважує, що умовою нарахування компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати є наявність вини відповідача.

Так судом встановлено, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України.

Наказом начальника Чопського прикордонного загону (І категорії) Західного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 13.06.2017 № 122-ОС позивача виключено зі списків особового складу частини, всіх видів забезпечення.

Судом встановлено, що індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу 04.06.2021, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача в АТ КБ «ПриватБанк» у розмірі 47894,74 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Чопським прикордонним загоном (військовою частиною 1493) допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з 01.06.2016 по 13.06.2017.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення статті 1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п. 23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

З огляду на вказане, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Отже, обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування компенсації за затримку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Таким чином, твердження відповідача, що проведення нарахування та виплати компенсації за затримку нарахування та виплати індексації грошового забезпечення здійснюється виключно у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів є необґрунтованими, оскільки частина шоста статті 5 Закону №1282-ХІІ не обмежує проведення передбачених чинним законодавством України виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач не поніс витрат щодо сплати судового збору, підстави для стягнення такого відсутні.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) (89502, Закарпатська область, м. Чоп, вул. Головна, 55а; код ЄДРПОУ 14321707) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Чопського прикордонного загону (військова частина 1493) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати індексації грошового забезпечення з січня 2016 року по червень 2017 року.

Зобов`язати Чопський прикордонний загін (військова частина 1493) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення за період з січня 2016 року по день фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 року № 2050-ІІІ “Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати” та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Судовий збір стягненню не підлягає.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сподарик Н.І.