Ухвала суду № 99357592, 03.09.2021, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття провадження в частині позовних вимог

"03" вересня 2021 р. Справа № 300/1588/21

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Микитин Н.М., розглянувши в порядку письмового провадження питання про закриття провадження в частині позовних вимог в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) про визнання неправомірними дій що не зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 15.06.1989-01.11.1991, 01.12.1991-01.09.1992, 01.10.1992-01.10.1993, 01.11.1993-04.04.1996, в колгоспі "Дружба" та відмови в призначенні пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", а також зобов`язання зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 15.06.1989-01.11.1991, 01.12.1991-1.09.1992, 01.10.1992-01.10.1993, 01.11.1993-04.04.1996 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.04.2021 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, згідно із правилами, встановленими статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

ГУ ПФУ в Івано-Франківській області скористалось правом на подання відзиву на позов, який надійшло на адресу суд 07.05.2021, відповідно до якого представник відповідача щодо заявлених позовних вимог заперечив та зазначив, що позивачем вже подавалась позовна заява з аналогічним предметом спору, в зв`язку із чим рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №300/2129/20 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 . Відтак судом вже досліджено ті самі докази, що долучено позивачем до даної позовної заяви у справі №300/2129/20 та надано обґрунтовану оцінку.

Оцінивши матеріали позовної заяви, вивчивши зміст позовної заяви та відзиву на позов, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

Згідно частини 3 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною 1 статті 2 КАС України, визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Предметом спору в даній адміністративній справі є: визнання неправомірними дій що не зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 15.06.1989-01.11.1991, 01.12.1991-1.09.1992, 01.10.1992-01.10.1993, 01.11.1993-04.04.1996, в колгоспі "Дружба" та відмови в призначенні пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування", а також зобов`язання зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 15.06.1989-01.11.1991, 01.12.1991-1.09.1992, 01.10.1992-01.10.1993, 01.11.1993-04.04.1996 та призначити пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування".

Однак, судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду перебувала на розгляді адміністративна справа №300/2129/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' та зобов`язання зарахувати такий стаж з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю).

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №300/2129/20 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі ''Дружба'' та зобов`язання зарахувати такий стаж з 15.06.1989 по 01.11.1991, з 01.11.1993 по 04.04.1996 (за фактичною тривалістю), відмовлено.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18.11.2020 у справі №300/2129/20 набрало законної сили 21.12.2020.

Відтак суд зазначає, що вказаним вище судовими рішеннями був вирішений спір між позивачем та Головним управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в частині вимог, що стосуються визнання неправомірними дій що не зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 15.06.1989-01.11.1991, 01.11.1993-04.04.1996, в колгоспі "Дружба" та зобов`язання зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 15.06.1989-01.11.1991, 01.11.1993-04.04.1996, які частково співпадають з заявленими вимогами у цій справі.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Частинами другою, третьою статті 14 КАС України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення закріплені в статті 370 КАС України, згідно з якою судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Аналіз вказаних норм права дозволяє прийти до висновку, що набрання рішенням суду законної сили породжує відповідні правові наслідки, а саме: вирішується спір між сторонами, рішення суду стає загальнообов`язковим, є незмінним, остаточним та може бути виконано примусово.

Суд зазначає, що умовами застосування підстави передбаченої пунктом 4 частини 1 статті 238 КАС України для закриття провадження є: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); остаточне вирішення тотожного спору постановою чи ухвалою, яка перешкоджає повторному зверненню до суду (про відмову у відкритті провадження чи закриття провадження); набрання судовим рішенням в іншій справи законної сили.

Зазначена підстава для закриття провадження у справі спрямована на усунення випадків повторного вирішення судом спорів, які вже розглянуті і остаточно вирішені по суті. Перешкодою для звернення до суду є наявність у тотожному спорі рішення або постанови суду, що набрали законної сили, або ухвали про закриття провадження у справі.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 30.04.2020 у справі № 813/4138/17, від 13.07.2020 у справі № 620/3960/19, від 06.08.2020 у справі № 804/3940/17, від 30.01.2020 у справі № 817/831/18, від 07.05.2020 у справі № 815/7087/16, від 30.01.2020 у справі № 2а-161/11, від 31.10.2019 у справі № 1340/5813/18.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу "Брумареску проти Румунії", п.61). Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги рішення від 18.11.2020 у справі №300/2129/20, яке набрало законної сили у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в частині позовних вимог що вже були предметом розгляду у справі № 300/2129/20 та повторно заявлені у справі № 300/1588/21.

На підставі наведеного, керуючись статтями 238, 239, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі № 300/1588/21 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірними дій щодо не зарахування до загального трудового стажу періодів роботи з 15.06.1989-01.11.1991, 01.11.1993-04.04.1996, в колгоспі "Дружба" та зобов`язання зарахувати до загального трудового стажу періоди роботи в колгоспі "Дружба" з 15.06.1989-01.11.1991, 01.11.1993-04.04.1996 - закрити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців 15, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя Микитин Н.М.