Ухвала суду № 99357026, 03.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

03 вересня 2021 р. Справа №200/10465/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Бабіч С.І., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про стягнення грошової допомоги,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради (далі - відповідач), у якому просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача не доплачену щорічну разову допомогу як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367 XIV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №ю рп/2008 та від 27.02.2020 р. №3- р/2020) в сумі 6800,00 гривень;

- стягнути з відповідача на користь позивача не доплачену щорічну разову допомогу як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-ХІV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №ю-рп/20о8 та від 27.02.2020 р. №3- р/2020) в сумі 7204,00 гривень.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради про стягнення грошової допомоги – залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом надання суду обґрунтованої заяви про поновлення пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами в частині виплати грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік та доказів поважності причин його пропуску.

02 вересня 2021 року від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, у якій позивач просив суд поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.

В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач вказав, що про порушення своїх прав він дізнався лише 30.12.2021 року, після отримання відповіді з Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради він мав можливість та право керуватись нормами ст. 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу” чинними на 25.12.1998 рік (ЗУ №367 - XIV від 25.12.1998 року”, а саме: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком" для звернення до суду.

Позивач стверджує, що у даному випадку строк звернення до суду розпочався 30.12.2020 року, тобто, з дня коли він дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що позовна заява, у частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача не доплаченої щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367 XIV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №ю рп/2008 та від 27.02.2020р. №3- р/2020) в сумі 6800,00 гривень підлягає поверненню позивачу, з огляду на таке.

Згідно частини другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Тому у разі неподання позивачем заяви з обґрунтованими підставами поновлення строку або якщо зазначені підстави для поновлення строку будуть визнані неповажними, суд повертає заяву.

Суд відзначає, що поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Частиною ч. 3 ст. 169 КАС України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.

В частині першій статті 5 КАС України закріплено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За правилами частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди” застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа Каменівська проти України ), право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності .

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії ).

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Закон України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” у межах спірних правовідносин не передбачає досудового врегулювання спору шляхом звернення до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) з приводу щорічної виплати разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону.

У зв`язку з викладеним звернення позивача до органу з питань соціального захисту населення з заявою (скаргою) про перерахунок та доплату щорічної допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених коштів, на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020, яким визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), окреме положення пункту 26 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України від 22.10.1993 № 3551-XII “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі - Закон № 3551-ХІІ) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, у межах спірних правовідносин не є обов`язковим та не може вважатись досудовим порядком вирішення спору.

Аналогічна правова позиція щодо досудового врегулювання спору висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 року у справі № 9901/32/20.

Єдиним способом захисту порушеного права у цьому випадку є звернення до суду.

Рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року № 3-р/2020 міститься у відкритому доступі на сайті Конституційного Суду України, а рішення Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі № 440/2722/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень та позивач міг дізнатися про їх зміст та передбачити наслідки пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами щодо нарахування та виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

У позовній заяві зазначено, що позивачем не у повному обсязі у 2020 році була отримана спірна допомога, а отже, отримавши виплату у меншому розмірі, позивач дізнався про порушення своїх прав.

Жодних рішень, розпоряджень, листів щодо нарахування щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня відповідач не повинен був надсилати на адресу одержувачів такої допомоги.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду, у зв`язку з цим посилання на необізнаність з чинним законодавством не є підставою для поновлення строку.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем для поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Суд зазначає, що позивач з 19 липня 2017 року є учасником бойових дій, а отже, і отримувачем щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2017 року. Таким чином позивачу має бути достеменно відомо про порядок, розміри та строки виплати такої допомоги.

Як видно з матеріалів справи, разову грошову допомогу до 5 травня позивач отримав у 2020 році у розмірі 1390,00 грн.

Отже, про порушення своїх прав щодо виплати грошової допомоги до 5 травня у меншому розмірі, ніж передбачено Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач повинен був дізнатися після отримання такої допомоги у меншому розмірі.

Відповідно до частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту особи”, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг шестимісячного строку звернення до суду з позовом щодо виплати щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік, з урахуванням положень частини четвертої статті 17-1 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, розпочався 01.10.2020 року та закінчився 31.03.2021 року.

Дана позиція узгоджується з відповідними висновками Верховного Суду викладеними в постанові від 06.02.2018 року по справі №607/7919/17, в яких Верховний Суд встановив, що 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Позивачем до суду не додано доказів, які б підтверджували неможливість звернутися до суду з позовом у визначений КАС України строк з поважних причин.

За встановлених обставин, по даній справі позивач достовірно міг дізнатися про порушення своїх прав, оскільки у 2020 році отримав щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 1390,00 грн., але до суду з позовною заявою звернувся лише 16 серпня 2021 року (про що свідчить відмітка на поштовому конверті).

Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).

Також суд враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31 березня 2021 року (справа № 240/12017/19).

Зокрема, суд враховує, що виплата грошової допомоги до 5 травня є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі його розмір відомий особі, яка його отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення конкретного розміру грошової допомоги чи був здійснений його перерахунок, з яких складових він складається, як обрахований та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий його розрахунок чи розрахунок його складових.

Отже, з дня отримання грошової допомоги до 5 травня особою, якій виплачений конкретний розмір грошової допомоги, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання грошової виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових нарахованого грошового забезпечення, звернулась до органу із заявою про надання їй відповідної інформації.

В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від органу відповіді на подану нею заяву.

Суд погоджується з висновками Верховного Суду, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.

Інших належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач та його представник суду не надав та не зазначив.

Згідно частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки наведені у заяві про поновлення строку звернення до суду обставини пропуску строку звернення до суду визнані неповажними, інших підстав для поновлення строку судом не встановлено, дана позовна заява в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача не доплачену щорічну разову допомогу як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367 XIV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №ю рп/2008 та від 27.02.2020р. №3- р/2020) в сумі 6800,00 гривень підлягає поверненню.

Частиною 8 ст. 169 КАС України передбачено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви у вказаній частині позовних вимог не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 169, 180, 181, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача не доплачену щорічну разову допомогу як учаснику бойових дій за 2020 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367 XIV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. №ю рп/2008 та від 27.02.2020р. №3- р/2020) в сумі 6800,00 гривень - повернути позивачу.

Продовжити розгляд справи у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача недоплаченої щорічної разової допомоги як учаснику бойових дій за 2021 рік відповідно до статті 12 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від 25.12.1998 № 367-ХІV з огляду на рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. №ю-рп/20о8 та від 27.02.2020 р. №3- р/2020) в сумі 7204,00 гривень.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява та всі додані до неї документи залишаться в матеріалах справи та не повертаються позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала складена і підписана 03 вересня 2021 року у порядку письмового провадження.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Бабіч