Рішення № 99356560, 16.07.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2021 року Справа № 160/8705/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Олійника В. М.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся 01 червня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, із урахуванням уточненої позовної заяви від 18 червня 2021 року, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області Відділу з питань призначення та перерахунків пенсій про відмову ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про яке повідомлено в Рішенні про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах №127126 від 28.04.2021 року;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 05.01.2021 року та призначити пільгову пенсію за Списком №1 на підставі пункту першого частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з дати звернення, тобто з 05.01.2021 року, та виплатити належні пенсійні виплати за весь час з моменту звернення за призначенням пенсії вперше.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що він 05 січня 2021 року вперше та 31 березня 2021 року вдруге звертався до Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

06 квітня 2021 року Відділом з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за Списком №1 ОСОБА_1 у зв`язку із недостатньою кількістю страхового та пільгового стажу.

Позивач вважає, що відповідач неправомірно відмовив у призначенні пенсії, безпідставно не зарахував пільговий стаж по Списку №1, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 червня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

30 червня 2021 року на адресу суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву вх.№53926/21, в якому позовні вимоги він не визнає та просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до п.1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону - чоловікам на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

01 квітня 2021 позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Листом від 28.04.2021 за №127125 Відділ обслуговування громадян №14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача, що рішенням від 06.04.2021 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Порядок, що регулює застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до підпунктів «а», «б» статті 13 затверджено Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383.

Так, Порядком визначено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

При цьому, відповідно до п.4.4 Порядку: «Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.1997 року, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку».

Пунктом 10 Порядку визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

Такі довідки є обов`язковими, оскільки зазвичай в трудовій книжці відсутні відомості про зайнятість особи в шкідливих умовах протягом повного робочого дня, не зазначається характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи.

Отже, за приписами п.20 Порядку вбачається, що форма довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній має затверджену форму (Додаток №5), в свою чергу, підприємства, які мають право видавати зазначені довідки, повинні дотримуватися встановленої форми.

Комплексний аналіз норм Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці. Відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

У трудовій книжці позивача не зазначено, що він за період з 07.04.2010 по 30.06.2010 та з 01.06.2011 по 08.06.2012 працював на посаді "кріпильника".

Окрім того, у довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що постановою Господарського суду м.Києва від 21.09.2015 року по справі №910/2548/15-г приватне акціонерне товариство “Трест “Кривбасшахтопроходка” визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Підпис ліквідатора в Довідках №44 та №45 від 30 вересня 2019 не відповідає оригіналу підпису ліквідатора ОСОБА_2 . Даний факт підтверджується порівнянням вищезазначених Довідок та Звіту про процедуру ліквідації підприємства ДП “Криворізький комбінат хлібопродуктів №1” від 15.07.2018 підписаних ОСОБА_2 . Таким чином, можна стверджувати, що довідки №44 та №45 від 30.09.2019 мають ознаки фіктивності.

Оскільки питання зарахування періоду роботи з 24.02.2006 по 01.01.2008 та з 25.05.2009 по 07.12.2012 не було предметом спорту, тому немає правових підстав зараховувати даний період роботи до пільгового стажу за Списком №1.

Загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 8 місяців 09 днів. Пільговий стаж за Списком №1 позивача становить 2 роки 11 місяців 29 днів.

Отже, позивач на теперішній час не має права на призначення пенсії на пільгових умовах, у зв`язку з чим за результатом розгляду пред`явлених документів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято правомірне рішення про відмову в призначенні пенсії.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що 05 січня 2021 року позивач звернувся до Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповіді на вказану заяву відповідачем не надано.

31 березня 2021 позивач повторно звернувся до Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом від 28.04.2021 за №127125 Відділ обслуговування громадян №14 (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомив позивача, що рішенням від 06.04.2021 було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Зокрема, загальний страховий стаж ОСОБА_1 складає 22 роки 8 місяців 09 днів. Пільговий стаж за Списком №1 позивача становить 2 роки 11 місяців 29 днів.

Спірні періоди, які не зараховані до пільгового стажу за Списком №1 з 24.02.2006 по 01.01.2008 та з 25.05.2009 по 07.12.2012.

З такою відмовою пенсійного органу позивач не погоджується, вважає її такою, що порушує право позивача на пенсійне забезпечення, що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до положень статті 5 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Як визначено п.1 ч.2 ст.114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;

46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;

47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;

47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;

48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;

48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;

49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;

49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;

50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу:

з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;

з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;

з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;

з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;

з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;

з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону:

чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;

жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

Судом встановлено, що станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досяг віку 50 років.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки ОСОБА_1 серія НОМЕР_2 , з якої судом встановлено, що у спірні періоди з 24.02.2006 по 10.11.2008 та з 25.05.2009 по 07.12.2012 працював в ЗАТ "Трест "Кривбасшахтопроходка".

На підтвердження позивачем також надано довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №44 від 30.09.2019 та №45 від 30.09.2019.

Відповідно до Довідки №44 від 30.09.2019 ОСОБА_1 працював в ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” (перейменований в ПрАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” на підземних роботах повний робочий день під землею:

з 24.02.2006 по 01.01.2008 - гірником (код КП 7111.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.1а);

- з 02.01.2008 по 10.11.2008 - гірничий майстер, заступник начальника дільниці (код КП 1222.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.16).

Відповідно до Довідки №45 від 30.09.2019 ОСОБА_1 працював в ЗАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” (перейменований в ПрАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка”) на підземних роботах повний робочий день під землею:

з 25.05.2009 по 06.04.2010 - гірничий майстер (код КП 1222.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.16);

з 07.04.2010 по 30.06.2010 - кріпильник (код КП 7111.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.1а);

- з 01.07.2010 по 31.05.2011 - (код КП 1222.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.16);

з 01.06.2011 по 08.06.2012 - кріпильник (код КП 7111.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.1а);

з 09.06.2012 по 07.12.2012 - гірничий майстер (код КП 1222.2 згідно Постанови КМУ №36 від 16.01.2003, Список №1, п.1 п.п.1 позиція 1.16).

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення міститься також і в статті 48 Кодексу законів про працю України, згідно з якою трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ст.24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»).

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року, передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

Суд зазначає, що норми пункту 3 Порядку передбачають обов`язковість витребування уточнюючих довідок для підтвердження трудового стажу лише у випадку, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в той час як у трудовій книжці позивача містяться записи про роботу позивача у спірні періоди з 24.02.2006 по 10.11.2008 та з 25.05.2009 по 07.12.2012, наявні дані про його посаду та зазначені реквізити документів, на підставі яких такі відомості внесені, тому суд зазначає, що в даному випадку неврахування відповідачем вказаних періодів до пільгового стажу позивача є необґрунтованим.

З урахуванням того, що відповідачем не ставиться під сумнів віднесення до Списку №1 посад, на яких працював позивач у спірні періоди з 24.02.2006 по 10.11.2008 та з 25.05.2009 по 07.12.2012, суд вважає необґрунтованою відмову відповідача у зарахуванні вказаних періодів.

Наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників.

Згідно пункту 1.1. цієї Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки вносяться відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди (п.п.2.2 Інструкції).

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону (пункт 2.3 Інструкції).

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення (пункт 2.4. Інструкції).

Аналогічні вимоги містила Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162.2.10. Окрім того, відповідно до вимог пункту 2.10 цієї Інструкції зазначено, що у розділі "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження", "Відомості про заохочення" трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається. У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: "Запис за № таким-то недійсний".

Відповідності до п.2.4 Інструкції "Про порядок ведення трудових книжок працівників", затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Наприклад, якщо робітник або службовець прийнятий на роботу 5 січня 1993 року, у графі 2 трудової книжки записується "05.01.1993".

Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Таким чином, здійснення записів у трудовій книжці власником або уповноваженим ним органом покладено на останніх, а не на працівника, а отже, відповідальність за неправильність вчиненого запису чи інших відомостей не може бути перекладена на працівника та позбавляти його права на врахування трудового стажу, який враховується для призначення пенсії.

Отже, формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до розділів ІІІ, ІV Порядку №22-1, відповідач наділений повноваженнями самостійно отримати необхідні документи, що відповідає принципу належного урядування і націлено на забезпечення органами Пенсійного фонду України реалізації громадянами їх конституційного права на пенсійне забезпечення.

Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" є, зокрема, подання ним документів з явно неправильними відомостями.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право особи на призначення пенсії за віком має бути підтверджене як пенсіонером (особистими документами), так і підприємством, на якому особа працювала. Також і відповідальність за надання недостовірних пенсійних документів покладена на підприємство (організацію) та пенсіонера.

Суд зазначає, що витребування та перевірка первинних документів є також правом пенсійного органу. Тобто перекладання обов`язку доказування, надання відомостей тощо на позивача є неприйнятним. Неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку зазначених у трудовій книжці відомостей не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

У відзиві на позовну заяву відповідачем вказано, що у трудовій книжці позивача не зазначено, що він за періоди з 07.04.2010 по 30.06.2010 та з 01.06.2011 по 08.06.2012 працював на посаді "кріпильника".

Суд бере до уваги уточнення відповідача, однак у зв`язку з тим, що відповідальність за ведення трудової книжки покладається на підприємство, відтак, суд приходить до висновку, що неточності у заповненні трудової книжки не можуть бути підставою для виключення певних періодів роботи зі страхового стажу позивача, тому вказані спірні періоди роботи позивача за періоди з 07.04.2010 по 30.06.2010 та з 01.06.2011 по 08.06.2012 зараховуються до стажу роботи за Списком №1 на підставі постанови КМУ №36 від 16.01.2003 року.

У довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зазначено, що постановою Господарського суду м.Києва від 21.09.2015 року по справі №910/2548/15-г приватне акціонерне товариство "Трест "Кривбасшахтопроходка" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Однак, факт визнання підприємства банкрутом та розпочатої ліквідаційної процедури не спростовує того, що позивач з урахуванням довідок №44 та №45 від 30.09.2019 року працював на приватному акціонерному товаристві "Трест “Кривбасшахтопроходка".

Отже, відповідачем при розгляді заяви про призначення пільгової пенсії за Списком №1 протиправно не зараховано періоди роботи позивача, зазначені у трудовій книжці серія НОМЕР_2 виданої 25 червня 1990 року рудоуправлінням імені Кірова "Трест "Кривбасшахтострой", а також періоди роботи зазначені у Довідках №44 та №45 виданих ліквідатором ПРаТ "Трест" Кривбасшахтопроходка" 30 вересня 2019 року, з підстав наявних неточностей у трудовій книжці та довідках, оскільки стаж роботи позивача підтверджено належними доказами, що наявні в матеріалах справи.

В той же час суд вважає належним та достатнім способом захисту порушених прав позивача визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах спірні періоди його роботи в ПрАТ “Трест “Кривбасшахтопроходка” на підземних роботах повний робочий день:

- з 24.02.2006 по 01.01.2008 на посаді "гірника";

- з 25.05.2009 по 06.04.2010 - гірничий майстер;

- з 07.04.2010 по 30.06.2010 - на посаді "кріпильник";

- з 01.07.2010 по 31.05.2011 - на посаді "гірничий майстер";

- з 01.06.2011 по 08.06.2012 - на посаді "кріпильник";

- з 09.06.2012 по 07.12.2012 - на посаді "гірничий майстер".

Зважаючи на викладене, належним способом захисту порушеного права позивача, на думку суду, є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків викладених в рішенні суду.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За таких обставин суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України).

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією АТ "Акцент - Банк" від 07.05.2021 року №MP_AB010692KEK_19173556.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Керуючись ст. ст.241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до стажу, що дає право на пенсію на пільгових умовах згідно Списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах періоди роботи ОСОБА_1 : з 24.02.2006 по 01.01.2008, з 25.05.2009 по 06.04.2010, з 07.04.2010 по 30.06.2010, з 01.07.2010 по 31.05.2011, з 01.06.2011 по 08.06.2012, з 09.06.2012 по 07.12.2012.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням вищевказаних періодів роботи.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 454,00 грн. (чотириста п`ятдесят чотири гривні нуль копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.М. Олійник