Рішення № 99356550, 01.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6049/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Димарчук Т.М.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.04.2021 №0021652403.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДПС у Волинській області 16.04.2021 винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0021652403, згідно з яким позивачу нараховано штраф у розмірі 2203,36 грн та пеню у розмірі 4807,15 грн.

Дане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДПС у Волинський області, однак рішенням ГУ ДПС у Волинський області від 18.05.2021 №8434/6/03-20-20-02-06 скаргу позивача залишено без розгляду.

З оскаржуваним рішенням позивач не погоджується та вказує на те, що оскільки рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №140/15335/20 була визнана протиправною та скасована вимога Головного управління ДПС у Волинській області №Ф-65006-56 від 13.02.2020 про сплату боргу з єдиного соціального внеску в сумі 11 016,72 грн, відтак рішення від 16.04.2021 №0021652403 про застосування штрафних санкцій є безпідставним та таким, що підлягає скасуванню. Таким чином у позивача станом на 31.01.2020 не існувало жодної заборгованості зі сплати ЄСВ.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 22.06.2021 відкрито провадження у даній справі та розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Відповідач у відзиві на позов від 19.07.2021 (а.с.30-31) позовні вимоги заперечив та зазначив, що ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.04.2021 №0021652403, згідно з яким позивачу нараховано штраф у розмірі 2203,36 грн та пеню у розмірі 4807,15 грн за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску за період з 20.04.2019 по 01.12.2020.

Відповідно до даних АІС «Податковий блок» та картки особового рахунку позивача по платежу єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 за 2019 рік нараховано ЄСВ у розмірі 8262,54 грн, за 2020 рік нараховано ЄСВ у розмірі 9049,48 грн, та з врахуванням часткової сплати в 2020 році у розмірі 11 016,72 грн станом на 01.01.2021 за позивачем рахується заборгованість по ЄСВ на суму 6295,30 грн. За несвоєчасну сплату авансових платежі по ЄСВ за 2019-2020 роки у розмірі 11 016,72 грн, відповідачем винесено оскаржуване рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 16.04.2021 №0021652403 на загальну суму 7010,51 грн.

Відтак, оскільки позивачем несвоєчасно було сплачено борг, тому відповідачем правомірно відповідно до вимог статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” винесене оскаржуване рішення.

З врахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.11.2012 по 11.01.2019 перебувала у трудових відносинах з ТОВ “АТ Каргілл” на посаді юрисконсульта, а з 16.01.2019 по цей день – працює на посаді юрисконсульта у ТОВ “ЛДК Україна”, що підтверджується копією трудової книжки НОМЕР_1 (а.с.11).

ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ № 891 від 18.03.2017, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Волинської області від 24.02.2017 №1/62-14.

13.02.2020 ГУ ДПС у Волинській області було сформовано вимогу № Ф-65006-56 про сплату боргу (недоїмки), якою ОСОБА_1 повідомлено, що відповідно до статті 25 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів станом на 31.01.2020 заборгованість позивача зі сплати єдиного внеску становить 11016,72 грн, (а.с.21).

Як вбачається з картки особового рахунку ОСОБА_1 по коду платежу 71040000 єдиний соціальний внесок для фізичних осіб-підприємців позивачем було сплачено заборгованість по ЄСВ за вимогою від 13.02.2020 № Ф-65006-56, а саме: 11.11.2020 у розмірі 9722,43 грн та 01.12.2020 у розмірі 1294,29 грн, всього на суму 11 016,72 грн (а.с.34-35).

16.04.2021 ГУ ДПС у Волинській області винесено рішення №0021652403 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску у розмірі 11 016,72 грн, згідно з яким позивачу нараховано штраф у розмірі 20% за період з 20.04.2019 по 01.12.2020 в сумі 2203,36 грн та пеню за вказаний період у розмірі 4807,15 грн, всього на загальну суму 7010,51 грн.

Дане рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку до ГУ ДПС у Волинський області, однак рішенням ГУ ДПС у Волинський області від 18.05.2021 №8434/6/03-20-20-02-06 скаргу позивача залишено без розгляду.

Разом з тим, судом встановлено, що вимога від 13.02.2020 № Ф-65006-56 про сплату боргу (недоїмки) оскаржена позивачем в судовому порядку. Так, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №140/15335/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ф-65006-56 від 13.02.2020 на суму 11 016,72 грн.

Позивач не погоджуючись з рішенням про застосування штрафних санкцій та нарахування пені від 16.04.2021 №0021652403 оскаржила його в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Як зазначено у пункті 2 частини статті 1 згаданого Закону, єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною другою статті 6 Закону №2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до податкового органу (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Днем сплати єдиного внеску згідно з ч.10 ст.9 Закону України №2464-VI вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки податкового органу - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок податкового органу; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі; 3) у разі сплати єдиного внеску в іноземній валюті - день надходження коштів на відповідні рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Приписами частини одинадцятої статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Крім того, єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 12 статті 9 Закону України №2464-VI).

За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов`язаннями із сплати єдиного внеску зобов`язань із сплати податків, інших обов`язкових платежів, передбачених законом, або зобов`язань перед іншими кредиторами зобов`язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов`язаннями, крім зобов`язань з виплати заробітної плати (доходу).

Податкові органи відповідно до ч.1 ст.14 Закону України №2464-VI зобов`язані, серед іншого, здійснювати контроль за дотриманням платниками єдиного внеску вимог цього Закону та вимогою платників, зазначених у пунктах 1, 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, проводити звірення сум нарахування та сплати ними єдиного внеску.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону №2464-VI недоїмка - це сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Законом.

Згідно з частиною четвертою статті 25 Закону №2464-VI податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

Таким чином, умовою, з якою законодавець пов`язує можливість застосування визначених у статті 25 Закону №2464-VI заходів примусу та стягнення, є наявність у платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування недоїмки.

Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування”, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449).

Згідно з пунктом 1 розділу VI Інструкції №449 до платників, які не виконали визначені Законом обов`язки щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, застосовуються заходи впливу та стягнення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції №449 органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: - дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; - платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; - платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Пунктом 4 вказаного розділу Інструкції визначено, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).

Таким чином, у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску, зокрема, такі штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч.10 ст.25 Закону №2464-VI).

Згідно з ч.13 ст.25 Закону України №2464-VI нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Відповідно до ч.14 ст.25 Закону України №2464-VI про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа податкового органу у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов`язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.

Оскарження рішення податкового органу про застосування фінансових санкцій зупиняє перебіг строку їх сплати до винесення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або судом рішення у справі. Строк сплати фінансових санкцій також зупиняється до ухвалення судом рішення у разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування фінансових санкцій пов`язано з виникненням або несвоєчасною сплатою суми недоїмки.

Згідно з ч.15 ст.25 Закону України №2464-VI рішення податкового органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до податкового органу або позову до суду.

Разом з тим, в силу приписів частини четвертої статті 25 Закону №2464-VI разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку. Порядок узгодження сум недоїмки з єдиного внеску встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пунктом 5 розділу VI Інструкції №449 у разі якщо платник єдиного внеску протягом 10 календарних днів з дня надходження (отримання) вимоги про сплату боргу (недоїмки) не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом доходів і зборів, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгодженої в результаті оскарження суми боргу (недоїмки) (з дня отримання відповідного рішення органу доходів і зборів або суду), після спливу останнього дня відповідного строку така вимога вважається узгодженою (набирає чинності).

Таким чином, до узгодження вимоги про сплату боргу (недоїмки) в адміністративному або судовому порядку штрафні санкції до платника не застосовуються та пеня не нараховується.

Як встановлено судом, підставою для прийняття ГУ ДПС у Волинській області оскаржуваного рішення від 16.04.2021 №0021652403 про застосування штрафних санкцій, слугувала наявність, згідно даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника, у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску в розмірі 11 016,72 грн.

З метою стягнення вищевказаної суми заборгованості, ГУ ДПС у Волинській області було сформовано та надіслано позивачу вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.02.2020 № Ф-65006-56, відповідно до якої контролюючий орган вимагав позивача сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 11 016,72 грн.

Вказана заборгованість була сплачена позивачем 11.11.2020 у розмірі 9722,43 грн та 01.12.2020 у розмірі 1294,29 грн (а.с.34-35). Разом з тим, вимога про сплату боргу від 13.02.2020 № Ф-65006-56 була оскаржена позивачем в судовому порядку.

Так, рішеннями Волинського окружного адміністративного суду від 30.12.2020 у справі №140/15335/20, яке набрало законної сили, визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Волинській області про сплату боргу (недоїмки) з єдиного соціального внеску № Ф-65006-56 від 13.02.2020 на суму 11 016,72 грн.

Оскільки, вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-65006-56 від 13.02.2020 скасована в судовому порядку, як наслідок, не мала місце заборгованість зі сплати ЄСВ за даною вимогою, тому підстави для застосування до позивача штрафних санкцій та пені, за несплату (неперарахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску відсутні.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, належними та допустимими доказами не довів правомірності прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а тому позовні вимоги є підставними та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 16.04.2021 №0021652403 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною першою статті 139 КАС України обумовлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути судові витрати у розмірі 908,00 грн, сплачені квитанцією №8672 від 10.06.2021 (а.с.3)

Керуючись статтями 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Волинській області 16 квітня 2021 року №0021652403 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у розмірі 908,00 грн (дев`ятсот вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, м. Луцьк, Київський м-н, буд. 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Суддя Т.М. Димарчук