Рішення № 99356543, 02.09.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2021 року ЛуцькСправа № 140/6257/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮА» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮФ» (далі – ТзОВ «Вест Стандарт ЮА») звернулося з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі – ДПС України), Головного управління ДПС у Волинській області (далі – ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07.05.2021 №2635314/42926090, зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну №1784 від 14.12.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» було складено податкову накладну №1784 від 14.12.2020 та направлено її у встановлені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Однак, позивачем було отримано квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної. Позивач подав до контролюючого органу пояснення для підтвердження реального характеру господарської операції по відповідній реєстрації ПН/РК. За результатами розгляду наданих пояснень та копій первинних документів, Комісією ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Комісія) було прийнято рішення від 07.05.2021 №2635314/42926090 про відмову в реєстрації вказаної податкової накладної, з підстав ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

За результатами розгляду скарги поданої відповідно до Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою КМУ від 11.12.2019 №1165 у її задоволенні відмовлено.

Позивач не погоджується з даним рішенням. Вказує, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем без наявності об`єктивних ознак порушення платником норм податкового законодавства та без матеріалів, які б свідчили про наявність підстав віднесення позивача до ризикових платників податків.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідачі у поданому суду відзиві на позовну заяву від 27.07.2021 №32687/21 позовні вимоги не визнали, просили відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що для підтвердження реєстрації податкової накладної №1784 від 14.12.2020, платником подано повідомлення №5 від 04.05.2021 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування реєстрація якої зупинено з додатками, а саме: митна декларація №074108, сертифікат, інвойс від 23.11.2020, акт №01/7662, видаткова накладна №518 від 14.12.2020, договір купівлі-продажу транспортного засобу №01/7662, контракт №S01/03/20 від 01.03.2020, доповнення №3 від 01.11.2020, платіжне доручення №757 від 15.12.2020, технічний паспорт.

За результатами розгляду вказаних документів Комісією Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення від 07.05.2021 №2635314/429260909 про відмову у реєстрації податкової накладної №1784 від 14.12.2020 в ЄРПН з підстав ненадання платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Щодо ризиковості ТзОВ «Вест Стандарт Юа» представник відповідачів зазначила, що за результатами аналізу відомостей від Регіонального сервісного центру МВС у Волинській області встановлено, що за період 2020 року проведено державну реєстрацію 5449 транспортних засобів, продавцем яких згідно реєстраційних документів виступало ТзОВ «Вест Стандарт Юа» (код 42926090). При цьому, згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, за відповідний період, ТзОВ «Вест Стандарт Юа» відображено реалізацію лише 105 транспортних засобів. Загальна кількість імпортованих транспортних засобів та обсяги реалізованих запасних частин не співвідносна із наявними трудовими ресурсами товариства (відповідно до форми 1-ДФ за 2-3 квартали 2020 року кількість працюючих - 7 осіб, 4 з яких жінки), що унеможливлює здійснення переміщення та розукомплектування транспортних засобів власними силами (Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 18.12.2020 №100524).

Щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування представник відповідача вказала, що Контракт №S01/03/20 від 01.03.2020 укладений між Компанія UАВ «Autolapas» (продавець) та ТзОВ «Вест стандарт ЮА» (покупець), відповідно якого:

3.1. Датою відвантаження товару вважається дата штемпеля у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR). Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR).

6.1. Товар вважається прийнятим покупцем та переданий продавцем за умови проставлення відбитків штампів у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) після виконання Продавцем і Покупцем всіх умов передбачених цим контрактом.

Представник відповідачів зазначила, що ні до контролюючого органу, ні до суду ТзОВ «Вест стандарт ЮА» не було подано міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR), а отже є невідомим коли позивач прийняв товар зазначений у податковій накладній.

Вважає, що зовнішньоекономічні договори, контракти повинні були відповідати вимогам наказу Мінекономіки та євроінтеграції від 09.09.2001 за №201 «Про затвердження положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)», чинний на момент спірних правовідносин (укладеного договору та його виконання).

Вказує, що предметом договору (контракту) (пункт 1.3. Положення) зазначається, який товар (роботи, послуги) один з контрагентів зобов`язаний поставити іншому із зазначенням точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що виконується.

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у додатках (специфікації), який має бути невід`ємною частиною договору (контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору (контракту).

У пункті 1.1 Розділу 1 «Предмет контракту» Контракту №S01/03/20 від 01.03.2020 зазначено: продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у продавця на умовах DAP Луцьк Ковель Рівне Дубно Сарни Старовойтово Мукачево (згідно з ІНКОТРЕМС 2010 р.) транспортні засоби та запасні частини до них, надалі іменується «товар».

Пунктом 1.2 під терміном «транспортні засоби» та «запасні частини» слід розуміти нові та вживані легкові та вантажні автомобілі, спецтехніку, автобуси, мікроавтобуси, сільськогосподарську техніку, мотоцикли, запчастини та витратні матеріали до них.

Представник відповідачів наголошує, що детального найменування та характеристики товару не зазначено, відповідно є незрозумілим чи саме цей транспортний засіб, який реалізовано ТзОВ «Вест стандарт ЮА» для ТзОВ «Водовід» були куплені у Компанії UAB «Autolapas» згідно даного договору.

ТзОВ «Водовід» зареєстровано 1013 ГУ ДПС у Київській області (Києво-Святошинський р-н). За даними поданого звіту 20-ОПП ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» в господарській діяльності використовує: офіс - знаходиться за адресою: Україна, м. Київ Голосіївський р-н, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 150, прим. 115.

Договір купівлі-продажу транспортного засобу №01/7662 від 14.12.2020 укладений між ТзОВ «Вест стандарт Юа» (продавець) та ТзОВ «Водовід» (покупець).

Вказує, що у розділ 5. «Юридичні адреси, банківські реквізити та підписи сторін», зазначено: ТзОВ «Вест стандарт ЮА», п/р НОМЕР_1 у банку ПАТ «ПУМБ», ТзОВ «Водовід», п/р НОМЕР_2 у банку AT «Райфайзен банк Аваль», а згідно наданого платіжного доручення №757 від 15.12.2020 на суму 468 890,00 грн. - проведено банком 15.12.2020 «ПАТ «Укргазбанк» (оплата за автомобіль вантажний зг.рах. №230 від 14.12.2020), що свідчить про недостовірність інформації зазначеної у платіжному дорученні поданої платником.

Крім того, представник відповідачів зазначила, що згідно Постанови Правління НБУ від 21.01.2004 №22 «Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» вказано:

п. 1.6 Банк здійснює розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

п. 3.1. Платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Крім того, згідно Додатку 3 Інструкції у колонці одержано банком проставляється конкретна дата, проте у платіжному дорученні №757 від 15.12.2020 вона не зазначається, чим порушено форму заповнення реквізитів розрахункових документів. При цьому, банківських виписок позивач ні до контролюючого органу ні до суду також не надав.

Вважає, що в рішеннях комісії вказувався повний перелік документів який платник мав право подати. Платник податків не обмежений у своєму праві подавати документи, які на його думку підтверджують фактичне здійснення господарської операції. Тому, у зв`язку з ненаданням будь-яких документів на розгляд Комісії, Комісія була позбавлена можливості прийняти будь-яке інше рішення в силу пункту 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165.

Також представник відповідачів зазначила, що позовні вимоги щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну, слід розцінювати саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

З врахуванням наведеного, представник відповідачів просила відмовити у задоволені адміністративного позову.

Крім того, представник відповідачів разом із відзивом подала клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 29.07.2021 в задоволенні клопотання представника відповідачів про здійснення розгляду справи за правилами загального провадження відмовлено.

Щодо клопотання представника відповідачів про заміну відповідача ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 43143484) його правонаступником ГУ ДПС у Волинській області (код ЄДРПОУ 44106679), необхідно зазначити, що відповідно до ухвали судді Волинського окружного адміністративного суду від 23.06.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б) до ГУ ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4), ДПС України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, тому належним відповідачем у даній справі є ГУ ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679), суд не вбачає підстав для заміни відповідача та відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідачів про заміну відповідача його правонаступником.

У відповіді на відзив представник позивача щодо ризиковості ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» наголошує, що рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області №100524 від 18.12.2020 про внесення ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості було оскаржено в судовому порядку, та скасовано рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24.03.2021 у справі №140/762/21, яке в подальшому залишено в силі судами апеляційної та касаційної інстанцій. Рішенням суду у зазначеній справі було встановлено наявність всіх необхідних засобів для здійснення господарської діяльності ТзОВ «Вест Стандарт ЮА», а тому доводи представника відповідачів є недостовірними.

Щодо зауважень представника відповідачів до договору з міжнародним контрагентом, представник позивача зазначив, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення від 07.05.2021 №2635314/42926090, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної, підставою для відмови зазначено: ненадання платником податку копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. Вважає надумані твердження представника відповідачів до договору, які не заслуговують на увагу, оскільки підставою прийняття негативного рішення є не надання копій розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, а тому до договору не може бути зауважень.

Крім того, зауважив, що представник відповідачів проігнорувавши положення статті 77 КАС України, в своєму відзиві не вказав чому контролюючий орган залишив поза увагою подані ТзОВ «Вест Стандарт ЮА», зокрема копії: інвойсу, митної декларації, контракту на поставку автомобілів, реєстраційних документів на транспортний засіб, договору купівлі-продажу, акту приймання-передачі, платіжного доручення, видаткової накладної. Зазначені документи неодноразово подавалися контролюючому органу, а також посилання на ці обставини зроблені безпосередньо у скаргах на рішення. Враховуючи наведене, представник позивача просив адміністративний позов задовольнити.

Дослідивши подані суду письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі контракту від 01.03.2020 №S01/03/20 укладеного між Компанією UАВ «Autolapas» (продавець) та ТзОВ «Вест стандарт ЮА» (покупець) в порядку та на умовах, визначених цим контрактом продавець зобов`язується продати покупцеві, а покупець зобов`язується придбати у продавця на умовах DAP Луцьк Ковель Рівне Дубно Сарни Старовойтово Мукачево (згідно з ІНКОТЕРМС 2010р.) транспортні засоби та запасні частини до них, надалі іменується «Товар» (а.с.22-27).

ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» реалізує свій товар для ТзОВ «ВОДОВІД» на підставі договору купівлі-продажу транспортного засобу №01/7662 від 14.12.2020 (а.с.32-33).

Згідно з актом до договору купівлі-продажу транспортного засобу №01/7662 від 14.12.2020 ТзОВ «ВОДОВІД» (покупець) прийняв, а ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» (продавець) передав наступний товар: автомобіль вантажний б/в, марка - Renault, модель – Master, № кузова НОМЕР_3 , 2016 рік, вартістю 468 890,00 грн. (а.с.34).

За вказаною господарською операцією позивачем було складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну №1784 від 14.12.2020 (а.с.11).

17.02.2021 з ДПС України надійшла квитанція, що «Документ прийнято. Реєстрація зупинена». В квитанції зазначено, що «відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 14.12.2020 №1784 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.13).

Позивачем подавались пояснення щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено (а.с.15).

Однак, відповідачем винесено Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 07.05.2021 №2635314/42926090 (а.с.17).

Даними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

На вказане рішення комісії ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» було подано скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації ПН в ЄДРПН з первинними документами, за результатами розгляду якої було прийнято рішення від 31.05.2021 №24268/42926090/2 (по ПН №1784 від 14.12.2020), яким залишено скаргу позивача без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін (а.с.21).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Волинського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

При вирішені спору суд виходить із того, що порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 визначено дії платника податків та контролюючого органу щодо питання віднесення платника податків до категорії ризикових, визначено критерії ризиковості та віднесення платника податків до таких критеріїв.

Так, згідно пунктів 4, 5 Порядку, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пунктом 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 унормовано, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Додатком №1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, які є зокрема: 1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах 2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах. 3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами. 4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками. 5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ). 6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. 7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України. 8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Додатком 4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено типову форму рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яка містить наступне формулювання: «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку».

Таким чином, Порядком встановлена можливість платника податку оскаржити рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, у тому числі у судовому порядку.

Судом встановлено, що позивач відповідає критеріям ризиковості платника податку, а саме пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Підставою для включення позивача до критеріїв ризиковості була наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податкових накладних.

При цьому, нормами Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачено чіткий перелік умов, за яких Комісія ДПС може віднести підприємство до категорії ризикових.

Профільним Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та нормативно-правових актів, прийнятих на виконання вимог цього Кодексу. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Віднесення Комісією контролюючого органу Товариства до переліку платників податків які відповідають критеріям ризиковості є передумовою зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування або ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства є підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Законодавством передбачено певний порядок виконання податковими органами своїх функцій щодо податкового контролю, що в правовідносинах, які розглядаються, визначений у формі перевірки наданих платником податків пояснень та документів щодо проведених ним операцій. А тому, саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом прав, (свобод) та інтересів від порушень з боку суб`єкта владних повноважень, і в межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого органу по віднесенню платника податків до переліку таких платників податків які відповідають критеріям ризиковості.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Отже, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної була наявна у контролюючого органу податкова інформація, що отримана з баз даних ДПС під час виконання функцій контролю та відповідність ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» Критеріям ризиковості платника податків.

На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надано суду наступні документи.

Щодо підтвердження операції з придбання товарів позивачем надано контракт від 01.03.2020 №S01/03/20 (а.с.22-27), поставка товару підтверджується інвойсом від 23.11.2020 (а.с.28), митною декларацією від 01.12.2020 UA305160/2020/074108 (а.с.29-30).

Відповідно до пункту 1.1. договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14.12.2020 №01/7662 (а.с.32-33), ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» (Продавець) передає у власність ТзОВ «ВОДОВІД» (Покупцю), а Покупець приймає у власність транспортний засіб марки автомобіль вантажний б/в, марка - Renault, модель – Master, № кузова НОМЕР_3 , 2016 рік, колір білий, який належить ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» на праві власності на підставі МД №UA305160/2020/074108 від 01.12.2020, транзитний номер якого не видано, та зобов`язується сплатити за нього визначену цим договором грошову суму на нижчевикладених умовах.

Згідно з актом №01/7662 від 14.12.2020 ТзОВ «ВОДОВІД» (покупець) прийняв, а ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» (продавець) передав на основі договору купівлі-продажу транспортного засобу від 14.12.2020 №01/7662 наступний товар: автомобіль вантажний б/в, марка - Renault, модель – Master, № кузова НОМЕР_3 , 2016 рік, вартістю 468 890,00 грн. (а.с.34).

Як вбачається із матеріалів справи, підставою прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є : ненадання платником податку розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Відповідно до пункту 2.2. вказаного договору купівлі-продажу оплата за транспортний засіб здійснюється протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання даного договору.

Оплата за вищезазначений транспортний засіб здійснена згідно платіжного доручення №757 від 15.12.2020 в сумі 468 890,00 грн., за призначенням: оплата за автомобіль вантажний зг.рах. №230 від 14.12.2020 в тому числі ПДВ 78 148,33 грн. (а.с.35).

Відтак, платіжне доручення №757 від 15.12.2020 підтверджує здійснення оплати за господарською операцією в повному розмірі, тому посилання відповідачів про відсутність розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, що є підставою для прийняття спірного рішення є безпідставними.

Суд вважає, що надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, водночас обставин, які б унеможливлювали її реєстрацію в ЄРПН, судом не встановлено.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати ТзОВ «Вест Стандарт ЮА» податкову накладну №1784 від 14.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Посилання представника Державної податкової служби України у відзиві на те, що зобов`язання вчинити конкретну дію в даному випадку буде втручанням у дискреційні повноваження Державної податкової служби України слід оцінити критично з огляду на таке.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При цьому, на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.

Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Таким чином, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

В свою чергу, оскаржуване рішення від 07.05.2021 №2635314/42926090 прийнято всупереч вимогам Порядку №520, що свідчить про відсутність наміру у суб`єкта владних повноважень прийняти обґрунтоване та законне рішення відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, на переконання суду, належним способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1784 від 14.12.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окрім наведеного, частиною другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Рисовський проти України» (№29979/04) визнав низку порушень пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу «доброго врядування».

Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому, в силу положень частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовні вимоги задоволено, то на користь позивача слід пропорційно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судовий збір у розмірі 2 270,00 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення від 18.06.2021 №468 (а.с.10).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обумовленої суми гонорару на правову допомогу адвоката, представником позивача надані наступні докази: договір про надання правової допомоги від 05.02.2018, додаткову угоду від 14.05.2018 до договору про надання правової допомоги від 02.11.2020, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги №16 від 02.11.2020 від 16.06.2021, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правової допомоги серії АС №1012008 (а.с.37-42).

Разом з цим представником позивача не надано документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлених у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо).

Так, відповідно до статті 30 Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що позов позивача підлягає задоволенню, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно із його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04, п. 268).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про недоведеність представником позивача витрат, які він просить стягнути, оскільки останнім не надано доказів фактичного понесення таких витрат.

Враховуючи наведене, суд відмовляє в стягненні витрат на професійну правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів.

Рішення ухвалено в перший робочий день після завершення щорічної основної відпустки головуючого судді.

Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Волинській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 07 травня 2021 року №2635314/42926090.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати подану товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮА» податкову накладну №1784 від 14 грудня 2020 року.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮА» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, код ЄДРПОУ 42926090) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, код ЄДРПОУ 44106679) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Стандарт ЮА» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, будинок 22Б, код ЄДРПОУ 42926090) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, місто Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) судовий збір у розмірі 1 135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Дмитрук