Ухвала суду № 99356320, 01.09.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

01 вересня 2021 р. Справа № 120/10263/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Заброцька Людмила Олександрівна, розглянувши матеріали позовної заяви:

за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів регламентовано пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

За змістом положень вказаного нормативно-правового акта відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису.

Висновок щодо обов`язку належного засвідчення копій документів узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 02.10.2018 у справі № 2а-15994/12/2670.

Однак, в порушення вказаних норм, позивачем не засвідчено всіх копій письмових доказів.

Також, разом з позовною заявою позивач подав клопотання про відстрочення сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначає, що перебуває в скрутному матеріальному становищі, оскільки, він є пенсіонером за інвалідністю (3 група) і не отримує іншого доходу крім мінімальної пенсії, а також не отримує доходу від підприємницької діяльності, що підтверджується податковою декларацією за 2020 рік.

Згідно ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, звільнити від сплати судового збору за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

За приписами зазначених норм відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених стороною обставин, що унеможливлюють сплату судового збору, на наданих на підтвердження цього належних доказів.

Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Суд також враховує позицію Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016р. «Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 р. № 3674-VI «Про судовий збір» у редакції Закону України від 22.05.2015 р. № 484- VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», зокрема, у вказаному аналізі зазначено, що при зверненні до суду із заявою про відстрочення або розстрочення сплати судового збору особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження факту відсутності таких коштів для сплати судового збору.

На підтвердження заявленого клопотання позивач надав копію податкової декларації про майновий стан і доходи.

При цьому, суд критично оцінює такий документ, як доказ, що підтверджує відсутності в позивача протягом 2020 року будь - яких доходів, виходячи з наступного.

У заяві про відстрочення спати судового збору позивач зазначає, що є пенсіонером та отримує мінімальну пенсію.

Разом з тим, позивачем не надано до суду належних доказів на підтвердження того, що його майновий стан, в тому числі з урахуванням пенсійних виплат, унеможливлює сплату судового збору за подачу даного адміністративного позову, а розмір судового збору за подання даного позову перевищує 5 відсотків річного доходу позивача за попередній календарний рік.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для відстрочення сплати судового збору, виходячи з наявних матеріалів справи.

В силу вимог частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано фізичною особою - підприємцем, встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб - 2270 гривні.

Відповідно до матеріалів позовної заяви позивач просить суд визнати протиправними та скасувати чотири податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Вінницькій області на загальну суму 120990,92 грн. та рішення ДПС України про результати розгляду скарги.

Таким чином позивачем заявлено чотири вимоги майнового характеру та одну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 ЗУ "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Відтак, у даному випадку, сплаті підлягає судовий збір в сумі 3479,91 грн. (120990,92*1%= 1209,91 + 2270).

Частиною 2 статті 169 КАС України передбачено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відтак, з метою підтвердження оплати судового збору в належному розмірі позивачу необхідно сплатити кошти в сумі 3479,91 грн.

Вказані вище недоліки позовної заяви перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття провадження в адміністративній справі.

Частинами 1 та 2 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

З огляду на викладене вважаю, що позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- належним чином засвідчених всіх копій письмових доказів, доданих до позовної заяви;

- доказів сплати судового збору в сумі 3479,91 грн. за наступними реквізитами: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, ЄДРПОУ 37979858, Банк одержувач: Казначейство України (ЕАП), р/р UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

Керуючись ст. 160, 161, 169 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень залишити без руху.

Запропонувати позивачу усунути недоліки позовної заяви, викладені в мотивувальній частині ухвали, та встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення (отримання) копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Копію ухвали направити позивачу для відома та виконання.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду

Суддя Заброцька Людмила Олександрівна